Презентація на тему:
Референдум

Глосарій теми: Референдум – спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів та інших рішень державного значення. Імпічмент – дострокове припинення виконання повноважень Президентом. Статус народного депутату – хто може бути народним депутатом та його повноваження. Виборча система – порядок формування виборчих органів держави та місцевого самоврядування. 1

Підсумки виборів до Верховної Ради в 1994 р. На 450 місць у Верховній Раді претендували 5833 кандидати. З них комуністів — 383, членів НРУ — 241, соціалістів — 180, членів УРП — 137 і ще 622 кандидати від інших 25 партій. Решта були безпартійними. На виборах, що проходили у два тури з 27 березня до 10 квітня 1994 р., було обрано 338 народних депутатів, половина з них — члени політичних партій. Більше всього місць отримала КПУ — 96 (до них слід додати ще 5 членів Компартії Криму). Союзники комуністів — СПУ і СелПУ — здобули відповідно 14 і 18 мандатів. Рух послав у парламент 20 своїх членів. Решта партій спромоглися провести у Верховну Раду від одного до дев'яти своїх представників. 2

Президентські вибори 1994 року Процес зміни політичної влади в Україні завершили президентські вибори, що проходили в червні-липні 1994 р. На посаду Президента було зареєстровано сім кандидатів: Валерій Бабич, Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Володимир Лановий, Олександр Мороз, Іван Плющ і Петро Таланчук. У першому турі виборів 27 червня найбільше голосів зібрали Кравчук (37,68%) і Кучма (31,25%), які вийшли у другий тур. У другому турі 10 липня Кучма набрав 52,14% голосів, Кравчук — 45,06%. Поразка Леоніда Кравчука була зумовлена тим, що очолювана ним адміністрація так і не зуміла знайти вихід із глибокої економічної кризи, запобігти зубожінню населення. Таким чином Леонід Кучма став другим всенародне 3

Леонід Данилович Кучма 4

Підсумки виборів до Верховної Ради в 1998 році Вибори нового складу Верховної Ради України, що відбулися в березні 1998 р., вперше проводились за змішаною виборчою системою. Половина депутатів до Верховної Ради обиралась у 225 територіальних виборчих округах, а решта — за партійними списками у загальнодержавному окрузі. Кількість місць у Верховній Раді для кожної з партій і блоків визначалась пропорційно набраних ними голосах по всій державі. Така процедура дещо ускладнювала виборчий процес, тим більше, що водночас відбувались і вибори до місцевих рад. Всього у виборах взяло участь 26,5 млн чол., або 70,8% від загальної кількості виборців. Це свідчило про високу політичну активність громадян України. За списками політичних партій на 225 відведених у Верховній Раді місць 4% бар'єр подолали 8 із ЗО партій та партійних блоків. Серед них 84 мандати отримали комуністи, 32 - Народний рух України, 29 - блок СПУ-СелПУ, Партія зелених України - 19, Народно-демократична партія - 17, об'єднання «Громада» — 16, по 14 - Прогресивна соціалістична партія та Соціал-демократична партія (об'єднана). Ліві партії одержали 127 місць у парламенті, центристські — 98. У 225 територіальних округах виборці віддали перевагу переважно безпартійним, тим, з ким пов'язували надії на сприяння у розвитку певного регіону. 5

Президентські вибори 1999 року Виборча кампанія проходила в умовах надзвичайного політичного, ідеологічного та емоційного протистояння. В першому турі виборів, який проходив 31 жовтня 1999 р., 9,5 млн. виборців підтримали кандидатуру діючого Президента Л. Кучми, 5,9 млн. - лідера комуністів П. Симоненка, 2,9 млн. - лідера СПУ О. Мороза, 2,98 млн. - лідера Прогресивної соціалістичної партії України - Н. Вітренко. Є. Марчук отримав 2,1 млн голосів виборців, Ю. Костенко - 571 тис., Г. Удовенко - 320 тис. Всі інші кандидати отримали менше 100 тис. голосів. Оскільки жоден з кандидатів у першому турі не набрав простої більшості голосів, до другого туру виборів вийшли Л. Кучма та П. Симоненко. Він відбувся 14 листопада 1999 р. За Л. Кучму віддали голоси близько 16 млн. виборців, а за лідера комуністів П. Симоненка - 10 млн. 6

Вибори І тур 31.10.99. та ІІ тур 14.11.99. Слайд6. Підсумки: І - Кучма І- Кучма Л.Д. (56%) ІІ - Симоненко ІІ- Симоненко(38%) ІІІ - Мороз ІV – Вітренко 7

Вибори до ВР 2002 року. 4% бар'єр «Наша Україна» - 23, 55% - 118 депутатів (Ющенко) Комуністична партія – 20,01% - 64 депутати (Симоненко) За єдину Україну – 11,79%- 31 депутат Блок Ю.Тимошенко – 7,25 % - 23 депутати (Тимошенко) Соціалістична партія України – 6,87 % - 22 депутати (Литвин) 8

Підсумки виборів 26 березня 2006 року. 3% бар'єр подолали 5 політичних сил: Партія Регіонів -32,12% Блок Ю.Тимошенко -22,27% Блок “Наша Україна” – 13,94% Соц. партія України. – 5,67% Комуністична – 3, 66% 40 інших партій і блоків не потрапили в парламент. 9

Президентські вибори 2004 року 1 тур П тур I тур 31 жовтня 2004 р. 21 листопада 2004 р. 26 грудня 2004 р. В. Ющенко 39,90% 46,7% 51,99% В.Янукович 39,26% 49,42% 44,2% 10

“ Помаранчева революція: результати та наслідки” Зростання національної самосвідомості населення. Завершення формування української політичної нації. Демократизація суспільно-політичного життя. Визнання у судовому порядку недійсними результати другого туру президентських виборів. Прийняття змін до Закону про вибори Президента України з метою запобігання масовим фальсифікаціям. Прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України 08.12.2004 р., який передбачає зміни владних повноважень Президента, прем'єр-міністра, Верховної Ради і Прокуратури України. Перемога на президентських виборах 2004 р. В.Ющенка. 11

Підсумки позачергових виборів до Верховної Ради 2007 року У Верховну Раду ввійшли: Партія регіонів – 34,37%; Блок Юлії Тимошенко – 30,71%; Блок Наша Україна – Народна Самооборона – 14,15%; Комуністична партія – 5,39%; Блок Литвина 12