Презентація на тему:
Суперетності

Нині в багатьох країнах Європи, і в Україні зокрема триває процес формування демократичних держав і громадянського суспільства. Нові умови потребують не мільйонів поверхово начитаних людей, готових працювати в унісон на безкінечних монотонних роботах, не людей, котрі виконують накази, не моргнувши оком, а людей, котрі можуть приймати критичні рішення, котрі можуть знаходити свій шлях у новому оточенні, котрі достатньо швидко встановлюють нові стосунки у реальності, що швидко змінюється. Тому з'явилися нові завдання шкільної освіти, яка повинна не лише дати учням знання, а й сприяти формуванню їх ставлення до ідей і цінностей громадянського суспільства та правової держави. Отже, нове суспільство — суспільство майбутнього — висуває нові вимоги до освіти.

Відповідно до цього, основним завданням учителя на сучасному етапі є сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів, створення умов для їх самоосвіти. Метою навчання має бути не отримання знань як сукупності фактів, понять, теорій, історичних дат, прізвищ історичних діячів та іншого, а зміна особистості учня внаслідок самостійного учіння. Тому використання джерел інформації на уроках історії є зараз надзвичайно актуальним. Завдання вчителя історії— навчити учнів мислити, узагальнювати, оцінювати та аналізувати, спираючись на свідчення з минулого, а також застосовуватисвої знання на практиці. А практика свідчить, що на уроці краще запам'ятовується той матеріал, який діти аналізують, роблять висновки, узагальнення, порівняння, висловлюють свою точку зору, свої думки, самостійно пояснюють події та явища. Таким чином, завдання вчителя — створити на уроці такі умови, щоб учні проявляли свою ініціативу. Необхідно залучати учнів до активної роботи на уроці.

Візуальні джерела є дуже цінним джерелом інформації і з успіхом можуть використовуватися вчителями історії на уроках. До них належать: малюнки, картини, карикатури, фотографії, плакати, фільми. Вони є абсолютно самостійними джерелами інформації, набагато легше піддаються різноманітним тлумаченням, дають більше простору для уяви, більш яскраві, а отже — більш придатні для сприйняття сучасним учнем.

Але, на жаль, візуальні джерела не в повній мірі використовуються нашими вчителями на уроках. Це пов'язано з рядом причин: відсутністю певних традицій у їх використанні, методичною неопрацьованістю цього питання, низьким рівнем матеріально-технічної бази навчальних закладів тощо. Якщо вони й використовувалися, то переважно у вигляді ілюстрацій, які містилися у підручнику. В сучасних же умовах, коли відбувається комп'ютеризація освіти, впроваджуються мультимедійні технології, з'явилася можливість широкого застосування візуальних джерел, причому в широкому їх розмаїтті. Крім того, змінилася сама мета, з якою застосовують візуальні джерела.

Якщо раніше вони доповнювали, підтверджували текст параграфа підручника, то тепер учні повинні навчитися самостійно здобувати з них інформацію, адже візуальні джерела так само можуть нести інформацію, як і текстові, при цьому вони — більш яскраві, більш виразні, а отже, і більш прийнятні для учня, якому працювати з такими джерелами інформації набагато цікавіше, ніж з текстовими. Тому у своїй практиці вчитель однаковою мірою повинен використовувати як текстові, так і візуальні джерела інформації.

В роботі з візуальними джерелами інформації можна визначити три етапи. 1 .Опис. 2.Первинна інтерпретація. 3.Вторинна інтерпретація.

Опис має включати детальну розповідь про все, що зображене на ілюстрації: на передньому плані, на задньому, праворуч, ліворуч; які художні засоби використано; хто зображений, як вони зображені по відношенню один до одного тощо. Опис покликаний розвивати в учнів спостережливість і допоможе їм «прочитати» це джерело інформації.

Первинна інтерпретація включає в себе аналіз його сюжету, ознайомлення з посиланнями автора. При цьому слід звернути увагу на засоби та способи зображення на ілюстрації, охарактеризувати символи і стереотипи, спробувати визначити позицію автора, прокоментувати назву. Потрібно уважно проаналізувати зображення людей, якщо такі є, визначити, хто вони, їх приналежність до соціальної групи, нації, раси, партії, організації тощо.

Вторинна інтерпретація включає в себе висновки, які роблять учні під час аналізу джерела, залучивши до цього всі знання, які вони мають щодо цієї історичної ситуації, в тому числі з інших джерел інформації.

Розповідь можна побудувати за таким планом: 1. Як називається картина? 2. Хто є її автором? Що ви знаєте про його творчість? 3. До якого жанру живопису належить? 4. Опишіть картину за такими запитаннями: а) Що на ній зображено? (на передньому плані, на задньому, ліворуч, праворуч, чому саме так, а не інакше); б) Які художні засоби і кольори використано художником? Чому саме такі? в) Чи є тут зображення людей? Як вони зображені? 5. Як ви думаєте, яка головна ідея цього твору? Що хотів показати автор? 6. Які думки та почуття викликає у вас ця картина? Крім художніх картин, з успіхом можна застосовувати фотодокументи, які містять величезну кількість інформації.

Історичні картини можна використовувати не тільки для розширення та поглиблення знань, але і для естетичного виховання учнів. В кожній історичній картині дія розгортається в типовому історичному пейзажі, в ній показані архітектурні пам»ятки, типові для даної епохи, творіння рук і таланту простого трудового народу.

Давні суперетноси Етнос - (від грецького éthnos - плем’я, народ) історично сформоване стійке угрупування, яке поєднане спільним походженням, історичним ареалом, мовою та самоусвідомленням. В цьому розумінні термін "етнос" практично тотожний поняттю "народ". В іншому розумінні він іноді вживається для позначення кількох народів (народностей, племен) споріднених за походженням і з близькими, але не тотожними мовами. В цьому випадку доцільно застосовувати термін "етнічна спільність".

Суперетнос - історична спільність, яка відрізняється близькими за походженням та основними специфічними ознаками культурними особливостями і менталітетом, які не обов’язково залежать від території розташування, етнічної приналежності чи синхронного існування складових суперетносу. Визначальні ознаки суперетносу можуть мати етнічне, культурне, соціально-політичне або релігійне походження. Переважає комплексне поєднання цих складових.

Буддистський світ

Ступа в Санчі (Індія), 3 ст. до н.е. Санчі - маленьке поселення в центральній частині Індії. Воно уславилось цілою групою давніх буддійських пам’яток. Найдавніша з них - це гробниця № 1, заснована у 3 ст. до н.е. (В Індії такі гробниці-мавзолеї звуть ступами). Десь через сто років вона була перебудована і збільшена удвічі. На фото ми бачимо велетенську півкулю ступи, яка обведена огорожею з 4 брамами. Огорожа і брами зведені у 1 ст. до н.е., брами несуть майстерні скульптурні прикраси.

Розпис в печерному храмі № 17 в Аджанті (Індія), 5 ст. Аджанта - комплекс 29 печерних споруд на заході Індії. Він будувався з 200 до 650 рр. Ці печери є штучними, їх вирубали спеціально для храмів та келій відшельників. Розписи храмів поруч з сюжетами а теми буддійського вчення містять світські сцени з придворного і міського життя того часу. На репродукції представлена придворна дама з пишною зачіскою і рясним намистом.

Боробудур (о.Ява), 8 ст. Боробудур - буддійське святилище на півдні острова Ява в сучасній Індонезії. Він був збудований біля 800 р. Це квадратна у плані піраміда з довжиною боку 123 м. Піраміда має 10 ярусів загальною висотою 31.5 м. На терасах піраміди знаходиться неймовірна кількість скульптур - самих тільки статуй Будди тут налічують 504, а ще 1460 рельєфів на теми життя Будди. Цей грандіозний храм є своєрідною моделлю Всесвіту, як його уявляли собі давні буддисти. ====== Загальний вигляд

Тераси і сходи

Колосальна статуя Будди в Баміані (Афганістан), 1 тис. н.е. Баміан - місто в Афганістані, поруч з яким у 1- 8 ст. діяв великий буддійський монастир. Споруди монастиря (числом біля 2000) вирубані у скелях. У скельних нішах висічено дві колосальних статуї Будди. Більша з них, заввишки 53 м, представлена на фото (зверніть увагу на три фігури людей біля ступні Будди), менша - 37 м. Монастир занепав після арабського завоювання і поширення ісламу у 8 ст., але статуї збереглись у порівняно доброму стані аж до кінця 20 ст. Слід знати, що у 2002 р. за рішенням афганського ісламського руху Талібан ці статуї було заміновано і висаджено у повітря. Обидві статуї зруйновано . Той, хто не здатен створити щось визначне, корисне, позитивне, поспішає уславитись тим, що нищить створене його предками.

Нагайон у Пагані (Бірма), 1090 р. Паган, нині мізерне містечко у центрі сучасної Бірми, в 11 - 13 ст. був столицею держави Паган, яка вважається першою бірманською державою. Місто розплановане у вигляді квадрату зі стороною 1 км, на території якого збереглось біля 200 0 споруд. Величний храм Нагайон з золоченим верхом збудовано біля 1090 року (тобто тоді, коли в Києві будувався собор Видубицького монастиря). Храм у панорамі міста

Загальний вигляд

Ангкор Ват (Камбоджа), 1150 р. Ангкор-Ват (назва означає “місто-храм”) - це велетенський храмовий комплекс посередині руїн міста Ангкора, давньої столиці держави кхмерів (нині це територія Камбоджі). Комплекс загальною площею 2 квадратних кілометри збудовану в часи правління короля Сурьявармана 2, в 1112 - 1152 рр. (цей король був сучасником київських князів Володимира Мономаха і Юрія Долгорукого, а храм будувався одночасно з київською церквою Богородиці Пирогощі). Храм будувався як індуїстський, він був присвячений богу Вишну, а пізніше використовувався буддистами. Храм складається з 3 терас, увінчаних 5 баштами (їх прекарсно видно на фото); він рясно прикрашений скульптурами.

Палац Потала у Лхасі (Тібет), 17 ст. Місто Лхаса засноване як столиця Тибетської держави у 7 ст. Вже тоді на холмі заввишки 130 м, який вивищується над долиною, було збудовано царський палац, від якого, однак, майже не лишилося слідів. Величний палац Потала, який представлений на фото, збудовано у 17 ст. як резиденцію духовних лідерів ламаїзму - далай-лам (далай-лами тоді були одночасно і правителями Тибету). Слід знати, що далай-лама - це не власне ім’я, а титул (щось на зразок “патріарх Константинопольський”). Власних імен далай-лами не мають, розрізняють їх за порядком наслідування престолу. Наприклад, палац Потала був збудований за далай-лами п’ятого. Також слід знати, що у 1951 р. китайські війська окупували Тибет, і нині далай- лама живе в еміграції. Вигляд з боку міста

Вигляд з боку озера

Дацан в Гусиноозерську (Бурятія), 19 ст. Дацан (тобто буддійський монастир) у місті Гусиноозерськ в Бурятії (нині на території Росії, в Забайкаллі) засновано у 1741 р. Він став духовним центром усіх буддистів Бурятії, і на середину 19 ст. мав аж 17 храмів. Радянська влада, за своїм звичаєм, монастир закрила, натомість відкрила в його приміщеннях тюрму для політв’ язнів. Після падіння Радянського Союзу монастир відновлено, як видно на фото.