Презентація на тему:
"Стан економіки України наприкінці 50-х - у першій половині 60-х років"

Презентацію підготувала учениця 11 класу  СТАН ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ наприкінці 50-х - у першій половині 60-х років

Залікувавши страшні рани війни, піднявши з руїн народне господарство. радянські люди створили необхідні умови для подальшого розвитку економіки у масштабах, які перевищували довоєнні. Помітне місце на цьому шляху зайняв XX з'їзд КПРС, де була проголошена програма створення глиною народногосподарського комплексу, що мав охопити усі ланки суспільного виробництва, розподілу та обміну в межах усієї країни. Раднаргоспи та їхній вплив на економічний розвиток України

XX з'їзд КПРС

безперервний технічний прогрес; швидке зростання продуктивності праці; подальший розвиток усіх галузей промисловості; підвищення матеріального і культурного рівня життя народу. Важливими чинниками виконання цієї економічної програми вважалися:

Серед  економічних  реформ М.Хрущова найбільш відомою і суперечливою була радикальнадецентралізація управління промисловістю. У відповідності з нею в лютому 1957 р. було ліквідовано більшість галузевих міністерств, а замість них створено територіальні ради народного господарства –раднаргоспи. Внаслідок цього було скорочено 10 загальносоюзних і 15 союзно-республіканських міністерств.

Хрущов Микита Сергійович

Незважаючи на нескінченні організаційні зміни в керівництві народним господарством, економіка республіки за часів Хрущова в цілому розвивалася добре. Темпи розвитку промисловості Україниперевищували середні по Радянському Союзу. Зокрема, в Україні було збудовано цілу низку великих теплових і гідроелектростанцій.  У республіці було освоєно нові вугільні басейни та газові родовища.  Розвиток промисловості

Доменний цех металургійного заводу «Криворіжсталь» ім. В.Леніна. Дніпропетровщина, 1955 р.

Все це дало змогу Україні за рівнем виробництва металургійної продукції на душу населення випередити високорозвинуті країни світу. Правда, слід визнати, що при цьому якість металу залишалася низькою. Величезний обсяг робіт було здійснено в справі розвитку хімічної промисловості країни. В 1959-1963 рр. в Україні було побудовано 35 нових заводів і понад 250 великих хімічних виробництв.

Найвідчутнішими для пересічних громадян завжди є зміни, що відбуваються в сільському господарстві. Розуміючи, що сільськогосподарський сектор еконо міки країни перебуває у найкритичнішому стані, М.Хрущов прагнув за будь-яку ціну саме тут домогтися швидких позитивних результатів.  Аграрна політика наприкінці 50-х - у першій половині 60-х років

Важливим засобом піднесення сільського господарства М.Хрущов вважав збільшення вирощування кукурудзи. За величезну і навіть надмірну наполегливість у боротьбі за розширення посівів «королеви полів» М.Хрущов отримав у народі прізвисько «Микита-кукурудзяник». Однак спроба призвичаїти українське господарство до цієї запозиченої в Америці культури увінчалася лише незначним успіхом. У 1961 р. було зібрано непоганий урожай кукурудзи. Але 1963 р. внаслідок посухи виявився надзвичайно неврожайним у цілому. Щоб зняти гостру проблему з нестачею хліба, стали випікати хліб, який мав значний домішок кукурудзяного борошна. «Кукурудзяна епопея»

«Кукурудзяна епопея» засвідчила, що аграрна політика М.Хрущова часто не враховувала об'єктивних умов і реальних можливостей сільськогосподарського виробництва різних регіонів країни. Якщо з 1950 по 1958 рр. обсяг валової продукції сільського господарства України зріс на 65%, то в 1958-1964 рр. – лише на 3%

Безперечно, найважливішим наслідком економічних реформ М.Хрущова була активізація соціальної політики, яка охопила майже всі сторони життя населення. За хрущовських часів була здійснена справжня «пенсійна революція», яка водночас знизила межу пенсійного віку і підвищила розміри пенсій. Середня заробітна плата за 1953-1965 рр. у робітників і службовців зросла на третину, а мінімальна – з 27 до 45 крб. Рівень життя населення. Стан продовольчого і товарного забезпечення

Восени 1953 р. з колективних господарств було списано всю заборгованість минулих років щодо поставок продукції тваринництва. Замість традиційної оплати праці за так званим залишковим принципом (по закінченню господарського року), поступово запроваджувалося грошове і натуральне авансування. В березні 1956 р. було прийнято рішення про щомісячне авансування сільських трудівників і додаткову оплату праці в колгоспах.

У 1958 році в обстановці суворої таємності обговорювалися питання загального оздоровлення грошової системи СРСР, деномінаціїкарбованця та випуску грошей нового зразка. 24 лютого 1958 року Рада міністрів СРСР прийняла постанову про карбування монет нового зразка. Грошова реформа в СРСР 1961 року

10 рублів 1947 року

1 рубль 1961 року