Презентація на тему:
Потапов

Вулиця генерала потапова Комбриг Михайло Іванович Потапов був моїм заступником. На його плечах лежала велика робота по організації взаємодії з'єднань і родів військ, а коли ми почали генеральний наступ, Михайлу Івановичу було доручено керівництво головним угрупованням на фланзі армійської групи. М. І. Потапов відрізнявся незворушним характером. Його ніщо не могло вивести з рівноваги. Навіть у найскладнішій і тривожній обстановці він був абсолютно спокійний, і це добре сприймалося військами. Таким він був і у Вітчизняну війну, командуючи 5-ю армією Південно-Західного фронту. — Жуков Г. К. Воспоминания и размышления. В 2 т. Т. 1. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002 (рос.) Вулиця дістала назву на честь відомого радянського воєначальника, генерала Михайла Івановича Потапова, під командуванням якого прийняли на себе основний удар в перші дні війни на території Житомирщини і здійснювали в нерівних боях героїчну оборону. 3 жовтня 1902р. —26 січня 1965р. Пішов з життя 26 січня 1965 року від серцевого нападу.

Вулиця огурцова Названа на честь генерал-майора Сергія Яковича Огурцова, командира 10-ї танкової дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, яка відзначилася в боях на території Житомирської області. 28 жовтня 1942 року на території окупованої  Польщі він прийняв участь в атаці на групу німців, і загинув в бою. Огурцов був похований з почестями в лісі біля села Зеліна Томашевського району. 1898р.—1942р.

Проїзд кирпоноса Названий на честь генерал-полковника Михайла Петровича Кирпоноса, який жив і служив в Житомирі, а згодом брав участь в обороні Житомирщини на початку Великої Вітчизняної війни. 21 січня 1892р. — 20 вересня 1941р. В останньому бою Кирпоноса, його спочатку ранило в ногу, а незабаром осколки міни зрешетили його груди. Командувач одразу помер.

9 липня 1941-го частини 3-го моторизованого корпусу противника без бою зайняли Житомир Майже 28 місяців міста і села перебували під гітлерівською окупацією

9 липня 1941 Житомир був окупований німецькою армією. Частина єврейського населення міста встигла евакуюватися. Незабаром після окупації почалися розстріли. Так, 14 липня було розстріляно близько 100 євреїв, в кінці липня - кілька сотень, 3 серпня 1941 р. - близько 400, 7 серпня - 404 єврея, 17 серпня - 266 євреїв.5 вересня 1941 окупаційні власті провели реєстрацію єврейського населення. Було зареєстровано 4820 осіб. Євреї Житомира були укладені в гетто. 29 вересня в ІОМ-Киппур більшість євреїв Житомира було розстріляно. У жовтні 1941 р. було розстріляно 1500 євреїв. 19 серпня 1942 були ліквідовані останні залишилися в живих євреї Житомира, ті, в чиїй роботі були зацікавлені німці.

Концтабір №358 м.Житомира Це був справжній табір смерті На добу видавалося 100г. проса і пів літра води

. Украй виснажених (найчастіше поранених) німці примушували виконувати непосильну роботу. Найслабкіших пристрілювали. Інші самі вмирали від хвороб та голоду. Кати постійно влаштовували масові розстріли .

Пам’ятник Жертвам нациського концтабору

Німецькі окупанти вважали, що вони прийшли на цю землю назавжди. Згідно з генеральним планом «ОСТ», передбачалося створення німецьких районів навколо Житомира. На цьому засіданні був присутній і рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер.

Спеціально для нього у 1942-43 роках у зарічанському лісі було споруджено польову штаб квартиру. Ставка Гіммлера була зв'язана броньованим телефонним кабелем з Берліном, Києвом, Ростовом та Харковом. Підземні бункери споруджувалися силами військовополонених, яких після закінчення робіт у листопаді 1943 року було розстріляно.

Названа на честь організатора антифашистського підпілля в Житомирі, Героя Радянського Союзу Григорія Івановича Шелушкова. В сквері міста Житомирі встановлено пам’ятник. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року за особливі заслуги в організації і керівництві Житомирським підпільним обкомом партії, мужність і героїзм, проявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни секретарю Житомирського підпільного обкому КП(б)У Шелушкову Григорію Івановичу присвоєно звання Герой Радянського Союзу (посмертно) та нагороджено орденом Леніна. Вулиця шелушкова В лісі поблизу села Довжик, в трьох кілометрах від Житомира, побудований обеліск на місці розстрілу Г.І. Шелушкова. У місті Коростишеві Житомирської області на Алеї Героїв Г. І. Шелушкову встановлено погруддя. 1899р. — травень 1943р.

Названа на честь нашого земляка одного з керівників антифашистського підпілля Житомира у роки Великої Вітчизняної війни, Героя Радянського Союзу Олексія Дем’яновича Бородія. На вулиці встановлено пам’ятник Героя Радянського Союзу Олексію Бородію. Вулиця бородія 23 квітня1902  - 30 травня1943 30 травня після жорстоких катувань в гестапо Олексій Демянович Бородій був розстріляний.

Пам’ятник «Підпільникам партизанам»

Названа на честь учасника визволення Житомирщини в період Великої Вітчизняної війни, Івана бугайченка, Героя Радянського Союзу (8 травня 1965, посмертно).   На честь Бугайченка встановлено меморіальні дошки в Житомирі та Тернополі. Його іменем названо вулиці в Житомирі, місті Первомайський Х арківської області. Одну з вулиць села Кам'янка Кам'янець-Подільського району теж названо іменем Бугайченка (у цьому селі жила його дружина — Лідія Михайлівна Бойко). Вулиця бугайченка 6 січня 1943 Бугайченка разом з іншими підпільниками заарештували, а 14 січня стратили — в с. Потіївка закопали живим у землю. 2 серпня 1913р. — 14 січня 1943р.

Вулиця малікова Дістала назву на честь командира Житомирського партизанського з’єднання Степана Федоровича Малікова, загони якого діяли на території Житомирщини і в 1943-1944 рр. брали участь в її визволенні. Всіх зусиль Маликов доклав аби пройшла успішно Житомирсько-Бердичівська наступальна операція військ 1-го Українського фронту. Партизани під час цієї операції тримали під контролем усі залізниці, що вели до лінії фронту.Після війни обирався кандидатом у члени ЦК КПУ на ХVII (1952) і ХVIII (1954) з'їздах комуністичної партії України, Депутат Верховної Ради УРСР 3-го і 4-го скликань, Помер 18 січня 1983 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі. 26(14) грудня 1909р. —18 січня 1983р.

Названа на честь Героя Радянського Союзу командуючого партизанським об’єднанням генерала Олександра Миколайовича Сабурова, загони якого воювали на Житомирщині під час Великої Вітчизняної війни. За особистим розпорядженням Йосипа Сталіна у 1942 року Сабуров увійшов до складу нелегального ЦК КП(б)У. З листопада 1942 року — начальник штабу з керівництва партизанського руху Житомирської області, був членом Житомирського обласного комітету КП(б)У. Вулиця сабурова 1 серпня 1908р. - 15 квітня1974р.

Вулиця ольжича Названа на честь діяча ОУН уродженця Житомира, закатованого фашистами в 1943 році. Український поет, археолог і політичний діяч, син Олександра Олеся. 25.5.1944 заарештований гестапо у Львові. Був ув'язнений у концентраційному таборі Заксенгаузен. Загинув під час чергового допиту в ніч з 9 на 10.6.1944, закатований гестапівською трійкою (Вольф, Вірзінг ,Шульц). 21 липня 1907р.—10 червня 1944р.

Пам’ятник «Діячам ОУН О.Сенику, М.Сціборському»

Названа на честь героя Радянського Союзу Миколи Федоровича Ватутіна, генерала армії, командуючого військами 1-го Українського фронту, які визволяли Житомирщину від фашистської окупації. Вулиця ватутіна Ватутін помер у військовому шпиталі Києва. Похований у Києві. Поблизу будівлі Верховної Ради йому встановлено пам'ятник. В Житомирі на його честь названо вулицю. 3 грудня 1901р.  —15 квітня 1944р. 15 квітня Ватутін помер у військовому шпиталі Києва

Названа на честь визначного військового діяча, полководця генерала Віктора Кириловича Баранова, під командуванням якого 1-а кавалерійська дивізія брала участь у першому визволенні (12 листопада 1943року) міста від німецько-фашистських загарбників Вулиця баранова 29 травня 1945 «за успішне виконання бойових завдань командування і високу боєздатність корпусу» Баранову було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Похований у Дніпропетровську на Запорізькому кладовищі на Алеї Героїв.

Названа на честь учасника визволення Житомира від німецько-фашистських загарбників, Героя Радянського Союзу, старшого лейтенанта Івана Степановича Саєнка. Командир артилерійської батареї Саєнко загинув у нерівному бою з противником під час першого визволення Житомира. Вулиця саєнка 1919 р. – 1943 р.

Вулиця черняховського Названа на честь двічі Героя Радянського Сюзу, генерала Армії Івана Даниловича Черняховського, який командував військами, що брали участь у визволенні Житомира від німецько-фашистських загарбників. Він командував 60 армією і в боях за Житомирщину його було нагороджено орденом Богдана Хмельницького І ступеня. Командуючий  Першим Українським фронтом, генерал-лейтенант; командучий військами 3-го Білоруського фронту, генерал армії.Один із талановитих полководців Другої світової війни. 29 червня 1906р.  — 18 лютого 1945р.

Меморіальний комплекс "РУБІЖ МУЖНОСТІ", 1994, (іст., мист.). Брусилівський район. Розташований на місці оборонних боїв Червоної Армії в районі сіл Ставище — Осівці, поблизу автостради Київ — Житомир. Пам'ятний знак "РУБІЖ МУЖНОСТІ" встановлено на автостраді Житомир — Київ на приєднанні автодороги, що веде в напрямку с. Осівці Брусилівського р-ну.

Вулиця леселідзе Названа на честь радянського воєначальника, командуючого 18-ю армією генерал-полковника Костянтина Миколайовича Леселідзе, яка брала участь у визволенні Житомира від німецько-фашистських загарбників під час проведення Житомирсько-Бердичівської наступальної операції – однієї із найвідоміших в історії Великої Вітчизняної війни. 2(15) .10.1903р. — 21.2.1944р.

Вулиця жуйко Названа на честь учасника боїв за визволення Житомира від німецько-фашистських загарбників Василя Семеновича Жуйка, який загинув в бою за бердичівський міст в 1943 році. 1912 р. – 1943 р.

Названа на честь радянського воєначальника, двічі Героя Радянського Союзу Маршала Павла Семеновича Рибалка. Третя танкова армія під його командуванням брала участь у визволенні Житомирщини від німецько- фашистських загарбників. Вулиця маршала рибалко У Другій світовій війні — з 1942 року заступник командувача 5-ої танкової армії. З липня 1942 року — командувач  5 та 3 гвардійськаої ТА. Пicля закінчення війни — перший заступник командувача, а з квітня 1947 — командувач бронетанковими та механізованими військами Радянської армії. 4 листопада 1894р. -19 лютого 1948р. 

Вулиця гречка Вулиця дістала назву на честь відомого радянського воєначальника, маршала Радянського Союзу, двічі Героя Радянського Союзу Андрія Антоновича Гречка, війська під його командуванням брали участь у визволенні Житомирщини від німецько-фашистських загарбників. За наказом органів КПРС, вулиці у Києві, Житомирi, Слов'янську Донецької області та м. Ровеньки Луганської області перейменовані на честь цього маршала військ СРСР. 17 жовтня 1903р.  —  26 квітня1976р.

Вулиця красовського Названа на честь Героя Радянського Союзу, маршала авіації, Степана Якимовича Красовського, в 1943 році командуючого 2-ю повітряною армією, яка брала участь у боях за визволення Житомирщини. Жив у Москві. Помер 21 квітня 1983 року. Похований у селищі Моніно Московської області. Його  ім'ям названа вулиця у Воронежі і в селищі Моніно Московської області та в Житомирі. 20 серпня 1897р. – 24 квітня1983р.

2 повітряна армія – командуючий генерал-лейтенант С. А. Красовський.

Вулиця максютова Названа на честь командира 807-го стрілецького полку 304-ї стрілецької дивізії 1-ї гвардійської армії майора Василя Олександровича Максютова, що брала участь у визволенні Житомирі від німецько-фашистських загарбників. Похований у Житомирі. Він загинув у боях за місто в районі Соколової гори на початку вулиці встановлено меморіальну дошку.

Вулиця вітрука Названа на честь визначного військовослужбовця, Героя Радянського Союзу, генерал-майора авіації, уродженця Житомирщини командира 10_ї гвардійської штормової авіаційної дивізії Андрія Никифоровича Вітрука, льотчики якої брали участь у визволенні від німецько-фашистських загарбників міст і сіл області. Андрій Никифорович, пройшовши всю німецько-радянську війну, раптово помер в результаті важкої хвороби 01.06.46 р. Похований в Києві. 8 липня 1902р. —3 липня 1946р.

Вулиця якубовського Названа на честь двічі Героя Радянського Союзу, маршала Радянського Союзу , в 1943 році полковника, командира 91-Фастівської бригади, яка за зразкове виконання завдання командувала в боях на Житомирщині нагороджена орденом Червоного Прапора. 25 грудня 1911 р. – 30 листопада 1976 р.

Вулиця жукова Названа на честь маршала Радянського Союзу Жукова Георгія Костянтиновича, 4 рази Героя Радянського Союзу (1939, 1944, 1945, 1946 роки), як представника Ставки Верховного Головокомандування під час Житомирсько-Бердичівської наступальної операції 24 грудня 1943 – 15 січня 1944 років). У 1955 році Жуков став Міністром оборони СРСР. Він був одним з ініціаторів і організаторів придушення  Угорської революції 1956 року. 1 грудня 1896р. —18 червня 1974р.

Звільнено Житомир 12 листопада 1943р Остаточно визволили 31 грудня 1943р. Москва двічі салютувала в честь визволення Житомира

Монумент ВІЧНОЇ СЛАВИ, 1979 (іст., мист.). Південно- західна части на міста, вул. Черняховсько- го, 53. Природ ний пагорб міс та, найвищий у цій місцевості, скелястому березі Тетерева, де сама річка відіграє роль символу руху, життя. Емоційне сприйняття пам'ятника підсилює гуркіт води два- дцятиметрової греблі, що знаходиться неподалік. Відкрито до 35- річчя виз-волення Житомирщини від німецьких загарбників. Автори — скульптори І. Коломієць, Г. Хусід, архітектори І. Іванов, А. Ігнащенко, П. Перевозник. Розміри: вис. колони — 24 м, вис. скульптури — 10 м.

Пам’ятник ЖЕРТВАМ НАЦИСТСЬКОГО КОНЦТАБОРУ,1968, 1994 рек. (іст., мист.), /7/8- нічно-зах. околиця міста, проспект Миру, 64. Авт.: скульпт. Й. Табачник, арх. П. Бірюк. Авт. попереднього варіанта пам'ятного знаку арх. Юрій Макаревич. П ам'ятник встановлено неподалік місця, де у 1941 — 43 pp. знаходився Богунський нацистський концтабір. У концтаборі перебували мирні громадяни та військовополонені. З лютого 1942 у таборі діяла антина- цистська підпільна організація, якою керували А.О. Авдєєв та лікар І.Г. Алєксєєв. Групі вдалося забезпечити втечу кількох радянських солдатів і офіцерів. Відступаючи, нацисти знищи-ли усіх в'язнів. Після визволення Жи-томира на території табору було вияв-лено рештки 67160 жертв.

Пам'ятник ВИКЛАДАЧАМ ТА КУРСАНТАМ СЕВАСТОПОЛЬСЬКОГО УЧИЛИЩА ЗЕНІТНОЇ АРТИЛЕРІЇ (з 1946 р. в Житомирі, нині військовий інститут ім. С.П. Коро- льова Національного аерокосмічного університету), ЗАГИБЛИМ У ВЕЛИКІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ 1941 - 45 pp., 1981 (іст.,мист.). Просп. Миру, 24, територія інституту. Автори — ск. 0. Вітрик, арх. П. Бірюк. Розміри: заг. вис. — 4,4 м, вис. скульптури — 3 м, постаменту — 1,4 х 4 х 2 м.

Пам'ятний знак НА ЧЕСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ЛІКАРНІ № 1, ЗАГИБЛИХ У РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОї ВІЙНИ 1941 - 1945 pp., 1979 (мист.). Вул. Велика Бердичівська, 70. У сквері навпроти головного корпусу міської лікарні № 1. Автори — ск. О. Вітрик, арх. П. Бірюк. Розміри: заг. вис. — 3,2 м, скульптури — 3,0 м, постаменту — 0,2 х 3,8 х 1,5 м. За авторською концепцією знак символізує гуманізм і готовність до самопожертви медичних працівни-ків, які пішли на фронт за часів страшних випробувань і загинули, рятуючи життя і здоров'я своїх співвітчизників.

Пам'ятник БОРОДІЮ О.Д., 1990 (іст., мист.). Ріг вул. Шевченка та Бородія. Автори — ск. В. Таран- ченко, арх. М. Марчук. Розміри: заг. вис. — 4,5 м, вис. скульптури — 1,3 м, постаменту — 3,2 х 0,65 х 0,80 м. Бородій Олексій Дем'янович (1902 — 43) — Герой Радянського Союзу, керівник Житомирського підпільного МК КП(б)У. Народився в Житомирі. 1918 учасник партизанської боротьби на Волині. 1919 мобілізований до лав Червоної Армії. 1924 — на радянській та господарській роботі. 1941 добровольцем пішов на фронт, потрапив в оточення. На початку 1942 нелегально дістався до Житомира, включився до підпільної роботи. 1943 заарештований. Загинув у гестапо.

Пам'ятник ШЕЛУШКОВУ Г.І., 1973 (іст., мист.). Сквер на розі вул. Київської та Шелушкова. Орієнтований на вул. Київську. Автори — ск. О. Скобліков, арх. А.Ф. Ігнащенко. Розміри: заг. вис. — 6,75 м, вис. погруддя —1,15м, постаменту — 5,6 м. Встановлено до 30-річчя загибелі. Шелушков Григорій Іванович (1899 - 1943) - Герой Радянського Союзу (1965 посмертно), керівник антигітлерівського підпілля на Житомирщині. Народився в с. Брон- ській Рудні, нині Рогачівський район.

Пам’ятник «Діячам ОУН О.Сенику, М.Сціборському»

Пам’ятник «Підпільникам партизанам»