Презентація на тему:
Мартин Небаба

Мартин Неба ба

Мартин Неба ба ( кінець 16 століття — 6 липня 1651) — військовий діяч Хмельниччини, міщанин з міста Коростишева. З молодих літ перебував на Запоріжжі, деякий час був отаманом. У травні 1648 року очолив народне повстання проти польської шляхти на Чернігово-Сіверщині. Став організатором і першим полковником Борзнянського полку, а з початку 1649 року полковник чернігівський.

Влітку 1649 року за дорученням Богдана Хмельницького командував українськими військами у Білорусі. Учасник Пилявецької битви 1648 та походу козацьких військ у Галичину. В жовтні 1648 року Мартин Небаба очолював авангард української армії під час походу на Замостя. На початку 1649 року — наказний гетьман лівобережних полків. На чолі свого полку брав участь у Зборівській облозі 1649 та Зборівській битві 1649. Виступав проти укладення Зборівського мирного договору 1649.

Влітку 1651 року полк під командуванням Небаби взяв в облогу Гомель, але внаслідок наступу значних польсько-литовських сил був змушений відступити. Керував обороною Чернігово-Сіверщини від нападу військ князя Януша Радзивілла. Загинув у бою з переважаючими силами ворога під Ріпками поблизу Лоєва (тепер Білорусь). За переказами, Януш Радзивілл, вражений мужністю Небаби, наказав над місцем його захоронения насипати високу могилу.

Мартин Неба ба — полковник Черниговский, один из видных сподвижников Хмельницкого. С самого начала борьбы гетмана против поляков Небаба встречается в числе усердных его помощников, принимавших участие в главнейших событиях того времени. Небаба настолько выделялся из общей массы казачества, что при первом образовании Хмельницким полков он стал сперва Борзенским, а потом — в 1649 г. — Черниговским" полковником; в этом же году он был начальником особого отряда, взявшего, совместно с отрядами Донца и Головацкого, город Острог на Волыни.

В 1651 году, когда Хмельницкий отправлялся на Волынь, Небаба был оставлен с полками Черниговским и Нежинским на левом берегу Днепра и стоял в Чернигове, занимаясь, по замечанию современника, пьянством и ссорами с другими предводителями. После победы под Берестечком поляки выслали на левый берег Днепра отряд под начальством Мирского, который напал врасплох на казацкую стражу, состоявшую из трехсот человек, и почти всю ее уничтожил. Несколько уцелевших из этого отряда казаков успели сообщить Небабе о появлении поляков, и тот, по замечанию летописца, "порвавшись неисправно против исправного войска", встретил в июле отряд Мирского под Репками.

У Небабы было пятнадцать тысяч войска, и Он почитал себя непобедимым, надеясь уничтожить незначительный отряд Мирского; но князь Радзивилл удачно зашел в тыл казацкому войску в то время, когда оно было занято сражением. В этом сражении казаки почти все полегли; Небаба, лишившись коня, побежал, но был, настигнут и убит вместе со своим братом, а поляки разорили Чернигов. После Небабы осталось два сына, потомство которых существует и доныне.

Поразка і загибель Небаби гучно й болісно відгукнулися в Україні. Литовське військо таки вийшло в тил армії Б. Хмельницького, який програв битву під Берестечком. Під реальною загрозою опинилися всі здобутки повсталого українського народу. Тим часом Я. Радзівілл рушив до Чернігова, де порядкував соратник і наступник М. Небаби — С. Пободайло. Штурмувати добре укріплене місто Я. Радзівілл не наважився і, повернув назад на Любеч», звідки після перепочинку попрямував на Київ. Війна тривала...

Долю родини М. Небаби простежив В. Модзалевський якому також належить чи не перша біограма полковника вміщена в «Русском биографическом словаре».

В сиву-сиву давнину Козаки йшли на війну, Бо на рідну Україну Сунулися без упину Ляхи, турки та татари, Москалі та яничари. Щоб палить сади і хати, Щоб людей в неволю гнати. Козаки скликають раду : - Не буде ворогу пощади ! Вірні коні рвуться в битву, Крешуть іскри з-під копита. За чарівний спів дівочий, За спокійні дні та ночі – Шаблі весело дзвенять, Вражі голови летять. І на морі, і в степах Наганяли вони страх, Бо найкращі вояки – Запорозькі козаки ! І не буде переводу Українському народу Доки із глибин сторіч Долина козацький клич.