Презентація на тему:
Кость Гордієнко

Кость гордієнко

Гордієнко (Головко) Кость Гордійович — (р.  н. невід.— 4 (14) травня 1733, Кам'янська Січ, тепер с. Республіканець, Бериславський район, Херсонська область)— кошовий отаман Запорозької Січі, видатний військовий і політичний діяч, який попри особисту неприязнь до Івана Мазепи підтримав останнього в боротьбі з Петром I. До 1728р. очолював Олешківську Січ, сподвижник П. Орлика.

Пам'ятник на честь кошового отамана Запорозької Січі Костя Гордієнка. Херсонська область.

Походження Історик А.Скальковський стверджує, що майбутній кошовий був родом з Волині, з українського шляхетського роду Гординських. Натомість, на думку Д. Яворницького, Гордієнко був родом із Полтавщини. Козацьке прізвище Гордієнко одержав за іменем свого батька - Гордія.

Біографія Навчався в Києво-Могилянській колегії, пізніше вступив до Війська Запорозького Низового. Був козаком Платнирівського куреня Запорозької Січі. 12 разів обирався кошовим отаманом Запорозької Січі. Обіймав цю посаду з грудня 1703 до 27 травня 1706 р., а також з грудня 1707 до квітня 1709. У 1710-1728 рр. - кошовий отаман Кам'янської та Олешківської Січі. Кость Гордієнко відверто виступав проти московського гніту, відкрито відстоював права і вольності Війська Запорізького перед Петром I, чим заслужив довіру і повагу запорожців.

Полтавська битва

У 1702 р. надіслав листа царю Петру I, в якому писав про утиски запорожців російськими воєводами, особливо після будівництва біля Чортомлицької Січі фортеці Кам’яний Затон і розміщення там російського гарнізону. Тим же мотивувалась і відмова присягнути на вірність московському царю. Незважаючи на особисту неприязнь до гетьмана І. Мазепи, у 1708—1709 рр. підтримав його державну ідею і перейшов на його бік; зокрема, при зустрічі зі шведським королем Карлом ХІІ виголосив блискучу промову латинською мовою з подякою за обіцянку оборони Війська Запорозького проти спільного ворога — Російської держави.

Родовий герб Гордієнко

Після погрому Запорозької Січі військами Петра І у 1709 р. перебрався на територію Кримського ханства (землі у гирлі Дніпра), де заснував Олешківську Січ, яку очолював до 1728 р. Після смерті І. Мазепи став на бік П. Орлика, в грудні 1711 р. входив до складу посольства, яке гетьман відправив до Стамбула з метою залучення Османської імперії до війни з Російською державою; брав участь у підготовці першої української конституції під назвою «Договір і постанови між гетьманом Орликом і Військом Запорозьким в 1710 році». Неодноразово залагоджував конфлікти запорожців з кримським ханом і турецьким султаном. У 1713 р. осів в Олешках (тепер м. Цюрупинськ Херсонської обл.) З 1729 р. не брав участі у політичній боротьбі.

Похований на території Кам’янської Січі.

Дякую за увагу!!! Презентацію підготувала Моршна Олександра.