Презентація на тему:
Кирилиця і глаголиця.

КИРИЛИЦЯ І ГЛАГОЛИЦЯ

Літературна мова слов'ян , яка дійшла до нас, зафіксована в рукописних пам'ятках двома абетками - глаголицею і кирилицею

Кирило (близько 827-869) і його старший брат Мефодій (бл. 815 -885 року) народились у місті Солунь (тепер Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. За походженням болгари Обидва брати були канонізовані Східною (православною) Церквою та названі «рівноапостольними», а також причислені до святих Західною (католицькою) Церквою. Термин "кирилиця" може означати "азбуку, винайдену Кирилом", проте велика древність цього терміна не доведена.

Кирилиця, за рукописами XI століття, мала 43 літери. В основі її лежав грецький алфавіт. Для звуків, однакових у слов'янському та грецькою мовами, використовувалися грецькі літери. Для звуків, властивих лише слов'янської мови, було створено 19 знаків простої форми, зручної для написання, які відповідали загальному графічному стилю кирилівського абетки.

Кирилиця являє собою видозміну грецького алфавіту зі значними доповненнями, що позначають особливі звуки чи звукосполучення (так, грецька «бета» послужила не тільки основою для слов’янського В, але і для слов’янського Б: у грецькій в цю епоху звуку Б не було; багато букв виникли з сполучень «йоти» з наступною голосною.

Слово "глаголиця" може бути переведене словом "буковіца" і позначає абетку взагалі.

39 з них служили для передачі майже тих же звуків, що букви кирилиці, а одна - "Гервен", відсутня в кирилиці, призначалася для м'якого р. Глаголиця, згідно пам'ятників того ж часу, мала 40 літер.

Глаголиця являє собою досить своєрідний алфавіт, що складається з букв дуже складної, химерної форми (наприклад, буква Д мала в глаголиці вид Л, літера Л – А, літера М – X. З питання про походження глаголиці існують дуже суперечливі думки. Деякі вважають, що глаголиця – це, по суті, навмисно ускладнена кирилиця (вважають, що глаголиця спочатку вживалася для тайнопису).

На питання про те, яка з цих двох азбук виникла раніше, в науці досі немає однозначної відповіді. Деякі вчені вважають, що Кирило створив не кирилицю, а глаголицю, кирилиця ж виникла на зміну складній глаголиці аж у кінці ІХ ст. І автором її був Климентій, учень Кирила.

Теорія 1. Глаголиця первісніша кирилиці Немає жодного факту на користь того, що кирилиця древнє глаголиці. З датованих пам'яток слов'янського письма, що дійшли до нас, найдавніший писаний глаголицею. Є кирилівські рукописи, які за безсумнівним ознаками списані з глаголичних оригіналів. Є древні палімпсести, які за вискобленний глаголичні лист покриті кирилицею, але немає рукописів з вискобленний кирилицею і нанесеної глаголицею. Орфографія, граматика та склад рукописів кирилівських набагато досконаліше, ніж у рукописах глаголичних .

Мова глаголичних пам'ятників більш давнє, набагато архаїчніше мови кирилівських пам'яток . Глаголиця навряд чи могла з'явитися і зробитися вживаною після кирилиці і поряд з нею, тому що важко припустити, щоб комусь могло прийти в голову, маючи такий простий, чіткий, красивий і ясний алфавіт, як Кирилівський, вигадувати чи винаходити для протидії йому таку потворну, таку незручну і важку для письма і читання азбуку. Швидше треба допустити противне і думати, що незручна і складна глаголиця, протримавшись якийсь час, була замінена і витіснена більш зручною кирилицею.

Глаголиця бідніша за кількістю букв, і, отже, кирилиця є більш досконалою абеткою. Про яку слов'янську азбуку йдеться в оповіді Чорноризця Храбра, про глаголицю або кирилицю? Певних вказівок з цього питання сказання не представляє. Але ясні сліди глаголичного оригіналу, що відбиваються в Московському списку (б. бібліотеці Московської духовної академії, тепер у Ленінській бібліотеці), і деякі вказівки на літери абетки, наявні в ньому, можуть свідчити про глаголицю .

Пізніше графічно більш досконала кирилиця повсюдно витіснила глаголицю. У сучасному світі більше 70-ти національних мов побудовано на кириличній абетці. До XI-XII століть і кирилиця і глаголиця застосовувалися паралельно.