Киево-Печерьский патерик
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Києво-Печерський патерик — збірка оповідань про ченців Києво-Печерського монастиря, заснованого в середині XI ст.
Патерик складений у XIII столітті на основі листування єпископа Володимиро-Суздальського Симона і ченця Печерського монастиря Полікарпа.
Києво-Печерський Патерик складається із трьох частин. У першій розповідається про життя преподобного отця Антонія, Феодосія, Стефана, Никона, Варлама; у другій – про отців Микиту, Лаврентія Затворника, Агапіта; у третій – Євстратія постника, Афанасія Затворника та ін. У кінці є передмова до його царської величності та православного читача.
Наприкінці XI — поч. XV ст. виникли дві нові редакції — Арсеніївська і Феодосіївська. Арсеніївська редакція виключила всю епістолярну частину і деякі «слова», зате додала «Житіє Феодосія Печерського», «Похвалу Теодосію», «Сказання про початок Печерського монастиря» з Повісті временних літ.
Феодосіївська редакція доповнила основний текст «словом» про охрещення княгині Ольги і князя Володимира, учительними «словами», житіями руських і візантійських святих.
Рукопис написаний на пергаменті, створений 1406 року. Рукопис зберігається в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського. Ця літературна пам'ятка вплинула на розвиток іконографії києво-печерських святих у гравюрах, літографіях, іконах і творах декоративно-прикладного мистецтва.
У XVII ст. в обстановці гострої боротьби з уніатством і католицизмом у Києво-Печерському монастирі створюються нові редакції: Друкована 1635 р. Сильвестра Косова, Йосипа Тризни (1647—1656), 2-я Друкована редакція 1661 р. та ін.
Літературними зразками для Симона і Полікарпа слугували перекладні патерики: Синайський, Скитський, Єгипетський. Але основними джерелами Патерика були монастирські перекази і печерський «літописець», на який посилається Полікарп.
Полікарп уважний до людської особистості. Особливе місце в Полікарпа займають оповідання про викриття ченцями князівських неправд і про допомогу несправедливо скривдженим. Літописи підтверджують, що Києво-Печерський монастир нерідко перебував в опозиції до київського князя.
Серед писань Києво-Печерського патерика до найбільш літературно оброблених належить оповідання про Прохора-чорноризця, або, як його ще називали, Прохора Лебедника. В образі цього печерського святого зображено не просто благочестивого ченця, що віддалився від світу, а людину з великим почуттям справедливості, яка безкорисливо творить добро для своїх ближніх.
Корисні посилання Стаття про Києво-Печерський патерик на україномовного розділі Вікіпедії http://lessons.com.ua/nazvit-xudozhni-osoblivosti-opovidannya-pro-proxora-chornorizcya/ Довідник школяра http://litopys.org.ua/paterikon/paterikon.htm Ізборник
Схожі презентації
Категорії