Презентація на тему:
Кайнозойська ера

Кайнозойська ера

Кайнозойська ера, Кайнозой — найновіша ера в геологічній історії Землі. Настала близько 66-65 млн років тому, триває й досі.

У кайнозої сформувались у сучасних обрисах материки й океани.

Орографічні зміни зумовили зміни клімату і ландшафтів.

На початку антропогену внаслідок похолодання значного розвитку набуло материкове зледеніння.

Геохронологія Кайнозойську еру поділяють на три періоди: антропогеновий (четвертинний): - голоцен 0,0117 −0 млн років тому, - плейстоцен 2,588 — 0,0117 млн років тому; неогеновий: - пліоцен 5,332 — 2,588 млн років тому, - міоцен 23,03 — 5,332 млн років тому; палеогеновий: - олігоцен 33,9 — 23,03 млн років тому, - еоцен 55,8 — 33,9 млн років тому, - палеоцен 65,5 — 55,8 млн років тому.

1. Палеоген Палеоген або Палеогенний період — перший геологічний період кайнозойської ери, що почався 66,0 та закінчився 23,03 млн років тому. Відомий перш за все як період, протягом якого ссавці розвилися від невеликої кількості примітивних форм до величезної кількості розвиненіших. У цьому періоді відбувалося відновлення біорозмаїття після масового крейдового вимирання, яке сталося наприкінці крейдового періоду.

Географія та тектонічні рухи У палеогені продовжувалися рухи континентів один відносно одного. Продовжувалося розширення Атлантичного океану. Південні континенти (уламки Гондвани) — Південна Америка, Африка, Індія та Австралія — рухалися на північ. Південна Америка ще не зіткнулася з Північною (тобто, Панамський перешийок ще не утворився). Африка та Індія зіткнулися з Євразією, і це стало причиною альпійської складчастості — утворення довгого поясу гірських систем від Піренеїв до Гімалаїв.

Саме тоді виникли геоморфологічно виражені осьові частини сучасних Піренеїв, Альп, Карпат, Криму, Кавказу, Копетдагу, Паміру, Атласу, Гімалаїв.

Фауна і флора На межі крейдового періоду й палеогену відбулася різка зміна фауни, вимирають характерні для мезозою групи – динозаври, серед молюсків – амоніти й белемніти, іноцерами й рудисти.

З’являються численні родини сучасних птахів. У цей період з’явились нумуліти, значного розвитку набули молюски, морські їжаки; на суходолі – ссавці; з’явились плацентарні, хижаки, гризуни, хоботні, мавпи. Відклади, що утворилися протягом палеогенового періоду, складають палеогенову систему. Їх виявлено на всіх континентах і глибоководним бурінням на дні океанів.

Корисні копалини вугілля вугілля нафта залізна руда

2. Неогеновий період Неогеновий період — другий період кайнозойської ери історії Землі. Тривав від 23,03 до 2,588 млн років тому. У якості самостійного стратиграфічного підрозділу неоген був виділений австрійським геологом Моріцем Гьорнесом у 1856 році. Характеристика: низький рівень Світового океану; завершення утворення сучасних гірських масивів; досить суворий клімат з чіткою зональністю ; кілька зледеніннь в північній та південній півкулях.

3. Четвертинний період Четвертинний період, або антропоген — хроностратиграфічний підрозділ міжнародної хроностратиграфічної шкали, найновіший період історії Землі, який почався 2,588 млн років тому й триває дотепер. Назву антропоген вперше вжив 1922 російський геолог О. П. Павлов, який за її змістом (період людини) відобразив принцип виділення та основну особливість.

Існує міжнародна наукова громадська організація, що об'єднує декілька тисяч вчених різних наукових галузей, які займаються вивченням четвертинного періоду — Міжнародний союз із вивчення четвертинного періоду (англ. International Union for Quaternary Research, INQUA).

Протягом антропогену, особливо в плейстоцені, проявлялася Альпійська складчастість, що призвело до значних порушень земної кори не тільки в горах, а й на рівнинах; Значна частина антропогенних відкладів є важливою будівельною сировиною. з цими порушеннями (див. Тектоніка) пов'язані поява і зникнення Хазарського (плейстоцен), Балтійсько-Біломорського і Хвалинського (пізній плейстоцен — голоцен) морських басейнів і відкладання гравіїв і пісків, які місцями (Прикаспійські райони) стали колекторами нафти. У відкладах антропогену в Сибіру є родовища розсипного золота та інші.

Четвертинні фауни і флора Характерними тваринами антропогену були мамут (кілька видів), носоріг волохатий, велетенський олень (вимерли переважно внаслідок прямого знищення людиною) та численні інші представники тваринного світу, що існують і тепер.

Північні олені і вівцебики в плейстоцені і голоцені взимку заходили на територію України.

Рослинний світ був представлений сучасними формами. На початку антропогену в межах Великого Середземномор'я сформувалася сучасна людина, яка поступово розселилася на всій земній кулі. В Україні (на півдні) рештки викопних людей і місця їхнього проживання відомі, починаючи з плейстоцену.

Формування корисних копалин Протягом Ч.п. відбулися потужні тектонічні рухи земної кори, особливо в гірських поясах, інтенсивно проявлявся вулканізм. Крім льодовикових відкладів (морени, флювіогляціальні та озерно-льодовикові відклади) та лесів широко розвинуті алювій, пролювій, озерні відклади, еолові піски, елювій, колювій, а на приморських рівнинах — морські відклади.

Клімат Про багаторазовість кліматичних коливань свідчать киснево-ізотопні криві, складені англійським вченим Н. Шеклтоном та американським — Н. Опдайком, і криві інсоляції югославського вченого М. Миланковича та ін. Встановлено, що за останні 800 тис. років було вісім льодовикових епох, кожна з яких тривала від 70 до 90 тис. років. Сусідні льодовикові епохи розділялися відносно короткими (10-30 тис. років) інтергляціалами.

Понад 10 тис. років назад на межі плейстоцену та голоцену відбулася глобальна зміна клімату. Рівень океану був піднятий майже на 100 м вище сучасного. Відбулися суттєві зміни в ландшафтах та рослинному покриві, вимерла більшість тварин, які не зуміли пристосуватися до нових умов. У Північній Америці межа лісу просунулася майже на 1000 км до Півночі, така ж картина спостерігалася і на Північній Євразії (у дещо менших масштабах).

Ч.п. — період становлення та розвитку людини. Перша поява Homo erectus (пітекантропа) у Східній Африці датується близько 1,6 млн років. (за іншими даними — бл. 2 млн років).

Слід підкреслити, що сучасна палеонтологія продовжує пошуки і досить обережно ставиться до остаточних висновків датування появи первісних людей на Землі. За останні десятиліття відкриті і досліджені численні стоянки людини у палеоліті, які виходять у часових рамках за раніше сформовані концепції (зокрема, стоянки: Kanapoi, Кенія, 4,5 млн років, Laetoli, Кенія, 3,6-3,8 млн років, Kastenedolo, Італія, 3-4 млн років, Yuanmou Basin, Китай, 3 млн років, Marimar, Аргентина, Південна Америка, 2-3 млн років, Red Crag, Англія, 2,0-2,5 млн років та інш.).

Дякуємо за увагу! Ковалевська А., Іванкевич Ю. 11-Б клас