X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
ГУЛАГ

Завантажити презентацію

ГУЛАГ

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

«Лагерь отличался особым режимом. Бараки на ночь запирались, охрана и конвоирование осуществлялись увеличенным количеством солдат и собак. За малейшую провинность виновных сажали на штрафную пайку и запирали в «шизо». В остальном - те же голые нары, та же баланда, никакого белья и умывания, баня с «прожаркой», каторжный труд в лесу, беззаконие охраны.» Борис Веселковський ГУЛАГ

Слайд 2

Слайд 3

ГУЛА Г, ГУЛаг (рос. Главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения) — у СРСР у 1934—1956 роках підрозділ НКВС, який керував системою виправничо-трудових (офіційна назва у 1920-х роках — концентраційних) таборів. Основні відомості

Слайд 4

Створене Постановою ЦВК і РНК СРСР від 10 липня 1934. На той час управлінський апарат ГУЛАГу налічував понад 300 осіб, його начальником було призначено М.Бермана, який перед тим очолював структуру, що передувала ГУЛАГу, — Головне управління виправно-трудових таборів ОДПУ, реорганізоване у зв’язку з утворенням НКВС СРСР. Пізніше, 27 жовтня 1934 р., за новою спільною постановою ЦВК і РНК СРСР до ГУЛАГу було передано виправно-трудові установи Наркомату юстиції (будинки ув’язнення, ізолятори, виправно-трудові колонії, бюро примусових робіт тощо). Наприкінці 1930 — початку 1940-х рр. було створено чимало спеціалізованих управлінь ГУЛАГ (Дальбуд, Гідробуд та ін.), які, використовуючи безоплатну працю численних в’язнів, звершили чимало будов загально-союзного значення, серед яких зокрема — Дніпрогес, Біломорсько-Балтійський канал, Комсомольськ-на-Амурі та ін. Від 1940-х років ГУЛАГом фактично монополізовано проведення наукових досліджень для військових потреб шляхом створення так званих «шарашок» — закритих науково-дослідних установ де працювали ув'язнені. Історія створення

Слайд 5

Ізоляція радянським режимом «ненадійних елементів»; Використання в'язнів як дешевої робочої сили; Відкриття нових табірних комплексів; Ліквідація певних категорій в’язнів; На ГУЛАГ покладалися такі важливі для режиму завдання, як:

Слайд 6

Статистика ув'язнених системи ГУЛАГ з 1934 - 1953:  Загалом в'язнів    Звільнених    Знищених    Втеч

Слайд 7

Табірні комплекси ГУЛАГу, які підпорядковувалися лише Москві, були розкидані по всьому СРСР. На середину 1940-х рр. їх налічувалося кілька сотень. 18 млн людей пройшли через радянські табори та колонії в період із 1929 по 1953 р.; разом із військовополоненими, «спецпоселенцями», засланцями вимальовується страшна картина — 28,7 мільйони чоловік пройшли «очищення» у ГУЛАГу. З 1934 по 1953 рік було проведено до 800 тисяч політичних страт. Кількість померлих у ГУЛАГу в період з 1918 по 1956 рік - від 15 до 30 мільйонів. Станом на початок 1950-х років українці складали п'яту частину в'язнів ГУЛАГу. В таборах їх налічувалося 362,6 тис., в колоніях - майже 143,6 тис. осіб. Після смерті Й.Сталіна всі спеціалізовані управління ГУЛАГ були передані відповідним міністерствам. Від 28 березня 1953 р. ГУЛАГ передано у відання Міністерства юстиції СРСР, а з 28 січня 1954 р. — МВС СРСР. 25 жовтня 1956 створено Головне управління виправно-трудових колоній МВС СРСР, а 27 березня 1959 р. — Головне управління місць ув’язнення МВС СРСР, яке було розформоване 1 травня 1960. Масове дострокове звільнення з таборів ГУЛАГу було здійснене після смерті Й. Сталіна. Звільнені були як ув'язнені за політичними так і за кримінальними статтями. Для приховування злочинів влади та охорони концтаборів зі звільнених брали підписку про нерозголошення інформації про все, що було пов'язане з їх перебуванням у таборах, включаючи умови утримання і факти знищення інших в'язнів. Підписка діяла довічно.

Слайд 8

Слайд 9

Фільми які варто переглянути

Слайд 10

Дякую за увагу!

Завантажити презентацію

Схожі презентації

Презентації по предмету Історія України