Презентація на тему:
Презентація на тему: Утворення рад робітничих і селянських депутатів

Презентація на тему: Утворення рад робітничих і селянських депутатів

Утворення рад не було новиною для Росії та України, адже вперше вони виникли під час революції 1905 року. Тому одразу після повалення самодержавства 12 березня 1917 року розпочалася стихійна організація робітничих і солдатських рад. Але вони створювалися і раніше. Дата Місто, в якому виникла рада 2 березня Харків 3 березня Київ 4 березня Катеринослав, Кременчук 5 березня Луганськ,Полтава

Ради робітничих та солдатських депутатів – виборні населенням на певний термін колегіальні представницькі органи в період становлення радянської влади в Росії на початку XX століття. Рада робітничих та солдатських депутатів обиралась в середині колективів робітників промислових підприємств та військових гарнізонів. До їхнього складу окрім більшовиків, входили також меншовики. В грудні ради почали укрупнювати і їх об'єднали разом з радами селянських депутатів в ради робітничих, солдатських і селянських депутатів.

З часом так зване радянське будівництво стало відбуватися під контролем Петроградської ради робітничих і селянських депутатів. Петроградська рада Петроградська рада

Ради утворювалися переважно у великих містах, робітничих селищах Донбасу і на фронтах. На середину року в Україні налічувалося 252 ради, з них у Донбасі – 180. Селище Харцизьк, Донеччина Західний фронт, 1917 рік

Як правило вони стояли осторонь національно-визвольної боротьби,бо індустріальний пролетаріат був російським або русифікованим. Робітники залізничної станції м. Волноваха

Після зруйнування самодержавного ладу в країні дедалі більше поширювалася анархія. Тривала далі війна, яка поглинала матер. і людські ресурси Економічне становище мас погіршувалося У народних низах поширювалася ворожість до панівних класів Наслідок: Не маючи досвіду життя в демократичному суспільстві, пролетаризовані маси покладалися лише на власні,класового типу організації – ради.

Меншовики розглядали ради як тимчасові органи революції. Політична лінія більшовиків спочатку не відрізнялася від курсу інших соціалістичних партій. Однак у квітні, відразу після приїзду в Петроград з еміграції В. Ленін оприлюднив один із своїх найвідоміших документів – “ Квітневі тези ”. В. І. Ленін Первинний нарис «Квітневих тез» Леніна, 3 квітня 1917 р. Початок рукопису.

Термін “двовладдя” випливав з погляду Леніна на раду як на владу. Більшовики повинні були відмовитися від підтримки Тимчасового уряду і витіснити з рад меншовиків. У тезах висувалося гасло “Вся влада радам!” При одночасній більшовизації рад це означало, що влада в державі переходить до партії більшовиків. Перехід влади до рад, за твердженням Леніна, був переходом від буржуазного до пролетарського етапу революції.

Що ж означало гасло “Вся влада радам!” Гасло “Вся влада радам!” означало, що більшовики не зважали на суверенні права народу, який повинен був через демократичну процедуру виборів в Установчі збори визначити характер і склад органів державної влади.

Робітники в радах вимагали передачі підприємств у колективну власність. Більшовики використовували ради як трамплін для завоювання влади. Селяни в радах вимагали проведення конфіскації поміщицької власності. Селяни Більшовики Робітники

Однак інтереси селян і більшовиків (які перебували у радах)не збігалися. Програма більшовиків передбачала ліквідацію всієї приватної власності, зокрема власності “дрібнобуржуазної”, тобто селянської. Що ж стосується Установчих зборів, то Тимчасовий уряд не зважав на вимоги рад і затягував з їх скликанням.

Оскільки в уряді переважали партії есерів і соціал-демократів (меншовиків), то вплив цих партій в радах почав занепадати. Натомість зростав вплив більшовиків.

Отже, ради, народжені революцією, відразу стали органами влади. При цьому склалася своєрідна ситуація, коли Тимчасовому уряду належала номінальна влада, а радам - фактична. В перші місяці революції ради стали реальними господарями на підприємствах, транспорті, у військових частинах. Також позитивним наслідком створення рад було те, що вони виражали інтереси широких мас населення.