Презентація на тему:
Берестечко 1651 - 2011

Берестечко 1651 - 2011 Присвячується 360- річниці битви під Берестечком, одній з наймасовіших битв Національно - визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького . Черкаська область Чорнобаївський район Староковрайська ЗОШ І-ІІІ ст Вчитель історії: Лишевський В. М.

На полях сіл Пляшева та Острів теперішнього Радзивілівського району Рівненської області 360 років тому відгриміли гарматні постріли , канонада битви під Берестечком . На полях, колись густо политих людською кров’ю, давно вже визрівають мирні врожаї. Затерлись сліди битви , військових таборів, переправ… Та народ береже пам’ять про героїзм своїх синів. Унікальність даної події в тому, що провівши археологічні розкопки досліджено 91 людський та 56 кінських кістяків, знайдено понад 5000 достовірних козацьких речей (зброя, особисті речі, деталі одягу, взуття, гроші та коштовності). Всі ці знахідки з достовірністю можна датувати 10 годиною ранку 10 липня 1651 року. Потрапивши до боліт, озер, зокрема до торфу вони добре збереглися , і дають можливість з достовірністю відтворити ту епоху - тобто події 1651 року.

      Військо Запорізьке Учасники бойових дій.   Річ Посполита Богдан (Зіновій) Хмельницький Філон Джалалій Матвій Гладкий Іван Богун Іслам –Герей ІІІ Ян ІІ Казимир Станіслав Потоцький Мартин Калиновський Ярема Вишневецький

Грудень 1650- січень 1651 р. Сейм Речі Посполитої ухвалив рішення розпочати війну проти Хмельницького. Королю надано право скликати посполите рушення. Березень 1651 р. Військо Калиновського розпочало облогу Вінниці. травень 1651 р. Супротивники збирають війська, бої поблизу Кам’янець – Подільського червень 1651 р. Король робить огляд війська. Б. Хмельницький поділив повстанські селянські війська на 12 полків. 10 – 18 червня 1651 р. Хан Іслам- Гірей ІІІ на чолі 28 (інші дані 50 тисяч) кіннотників прибув до Хмельницького. 29 червня (четвер) 1651 р. Козаки і татари атакували королівські війська втративши 1000 чоловік. 30 червня ( п’ ятниця) 1651 р. Початок битви. Атака військ Вишневецького на селянський та козацький табори. Захоплення в полон Хмельницького, припинення бойових дій через дощ , укріплення козацького табору. Календар подій періоду Берестецької битви.

1 липня (субота) 1651 р. День відпочинку для обох військ, з поля бою забирають трупи загиблих. 2 липня ( неділя) 1651 р. Вночі козацькі війська атакували полк Ш. Щавинського. 3 липня (понеділок) 1651 р. Взаємний обстріл з гармат. 4 липня ( віторок) 1651 р. Нічна атака під проводом Богуна, поляки завершили оточення козацького табору , безперервний гарматний обстріл. 7 липня ( п’ятниця) 1651 р. Ультиматум короля видати Хмельницького та старшину. 9 липня ( неділя) 1651 р. Козаки скликають раду, скинули з посади наказного гетьмана Ф. Джалалія обирають Богуна, проливні дощі , польський штурм зірвався. 10 липня (понеділок) 1651 р. Вночі Богун з козаками зводять переправу, переправляють 2000 козаків, вранці селяни піднімають паніку , розгром шляхтою козацького табору, вбито митрополита Йосафа. 11 липня (вівторок) 1651 р. Шляхта відмовилась переслідувати козаків і повернулась додому.

Карта битви під Берестечком.

Трагедія битви. Вранці 10 липня, близько 9 години хтось із селян запримітив що козаки переходять болото зробив припущення що ті втікають, зчинилась паніка . “Богун – один з найбільших героїв , який віддав усі сили цій боротьбі , не зумів як син своєї епохи у критичний момент подолати недовір’я до селян , не знайшов порозуміння з ними. ” писав дослідник І. К. Свєшніков. Така непоінформованість селянських повстанців може бути пояснена лише тим , що у таборі вони знаходились окремо від козаків. Археологічні дослідження всього лише 91 кістяка загиблих переконливо свідчить , що втрати козаків не були такими великим, і не могли перевищувати 3-4 тисяч. Тобто про нищівну поразку мова не йдеться. Польські хроністи того часу наводять цифри в 30- 40 тисяч.

Герої битви. Один козацький загін з 200 або 300 чоловік засів на острівку і відчайдушно боронився , у відповідь на обіцянку Потоцького дарувати їм життя. Козаки на знак зневаги до життя і багатства на очах у шляхти викинули у воду з гаманців гроші і продовжували боронитись. Всі вони загинули . Останній козак , знайшов рибальського човна, відплив від берега, відстрілювався з мушкета протягом 3 годин, втративши порох боронився косою . На пропозицію короля здатись відповів відмовою, коли він загинув на його тілі нарахували 14 кульових поранень. Археологи за декілька метрів від берега виявили останки 2 хлопчиків (старшого 12-14 р. і меншого 8-10 р.) тонувши втрачаючи сили, вони міцно тримали дерев’яну скриньку з 44 свинцевими козацькими кулями . Козаками так і не стали , але загинули як козаки.

Портрети українських козаків. На підставі двох добре збережених черепів антрополог Г. В. Лебединська відтворила скульптурні портрети двох козаків. Розкопки дозволили відтворити подробиці загибелі окремих людей . Так, череп одного козака має сліди 7 ударів шаблею. Очевидно , козак відступав пішо, а шляхтич переслідував його на коні. Скелет іншого козака , віком 20- 24 р., виявлено поруч з берегом, він пройшов усе болото , але поранений не зміг уже піднятись на берег. Поклав під себе кілок, сів у густу болотну рідину, так і загинув. Біля нього виявлено дерев’яну ложку у футлярі, ніж, шкіряний гаманець. В якому: 3 кремінці до зброї, 20 куль, кістяний перстень та 42 дрібні срібні монети.

Козацька холодна зброя. З 20-ти виявлених шабель 12 знайдено у дерев’яних піхвах , обшитих чорною шкірою. На клинках численні зарубки, інколи більше 10. Це сліди боїв. За даними І.П. Крип’якевича шабля коштувала 10- 15 злотих, ціна недоступна для більшості козаків. Іншим видом холодної зброї був чекан- сокирка розширеним похиленим вниз лезом, простим обухом . Під час розкопок їх знайдено 12. Знахідки свідчать проте , що воїни відступаючи змушені для порятунку викидати речі , які їм заважали.

Особисті речі українців. До найбільш чисельних знахідок належать чоботи. За роки розкопок їх знайдено 367, завдяки тому, що вони пролежали в торфі, більша половина придатна до реставрації. Вони виготовлені з шкіри молодих бичків. Особливістю є відсутність каблука , замість нього залізні підківки. Знайдені під Берестечком чоботи й досі зберігають запах дьогтю. Велику групу знахідок становлять дерев’яні ложки, усі вони знайдені в шкіряних футлярах . Ложку прикріплювали до пояса, а не ховали за халяву як помилково рахували. Це свідчить про високу культуру гігієни. До особистих речей належать люльки, знайдено їх декілька тисяч. Вони глиняні або дерев’яні , без чубуків. Це дає підстави стверджувати що козаки дійсно носили люльки за відворотом шапки.

Берестечко, дало змогу через століття відкрити цілий досі невідомий світ козацького побуту, зброї, одягу. Козак XVIIст. мав на собі сорочку , застібалась на гачки , довгий жупан з одним рядом свинцевих або срібних гудзиків. Заправлені у халяви шаровари, шкіряний пояс. На ньому крім шаблі висіло декілька кожаних сумок для різних речей. З усьго сказаного випливає , що козацька армія періоду Визвольної війни була добре впорядкованим військом . Її феномен полягає в тому , що вона формувалась виключно з добровольців , які воювали не за гроші а за свої переконання , за свою справу, за свою волю. 1651 2011 2011 2011