Презентація на тему:
Застосування проективних методів у психології

Застосування проективних методів у психології

Застосування проективних методів у психології Проекція - прояв особистості зовні. Кожен прояв активності (емоційний, мовний, руховий) несе на собі відбиток особистості в цілому. Чим менш стереотипні стимули, що спонукують до активності, тим яскравіше буде прояв особистості.

Проективні методи дозволяють “проектувати” на невизначений матеріал власні потреби, установки та ставлення до життя. Результати вивчення проективних методів подані у працях Л.Ф.Бурлачука, А.Корнера, Г.Ліндсея та інших.

У методиках використовується неоднозначний, слабо структурований стимульний матеріал, що припускає велике число варіантів сприйняття та інтерпретацій. При цьому передбачається, що, чим слабше структурований стимульний матеріал, тим вище ступінь проекції.

Для подолання опору інструкція дається без розкриття справжньої мети, а сама процедура тестування нерідко проходить в ігровій формі. Як правило, немає обмежень у виборі відповідей і відповіді не оцінюються як “вірні” чи “помилкові”.

Методика “Розповідь про своє життя очима одного з героїв картини” Людині пропонується обрати на картині об’єкт (людина, предмет), з яким вона себе на даний час найбільше ідентифікує, і протягом декількох хвилин розповісти про події, які могли трапитися у “житті” цього об’єкта. Предмет та персонажі розповіді можуть переміщуватися у часі, просторі, соціальному континуумі, змінювати свій ментальний та фізичний стан і т.д.

Важливим моментом у використанні є вільність розповіді викладення людиною. Ми не задаємо спеціальні інструкції оповіді, так само, як і не складаємо такі інструкції під час розповіді. Отже, людина залишається вільною у виборі об’єкта своєї розповіді та перебігу його історії.

Методика дозволяє: забезпечити почуття психологічної захищеності, зниження опорів та рівня тривоги шляхом застосування образу. отримати значно більше інформації, ніж при прямих висловлюваннях. проаналізувати у завуальованому вигляді представлені особистісні характеристики оповідача (установки, оцінки, імпліцитні засоби пізнання, на основі якого структурується наше бачення світу та самих себе). суб’єктивно-значущі події та переживання “ненавмисно” знаходять своє вираження у тексті, який “ні до чого не зобов'язує”.

Методика передбачає наступну інструкцію: “Зараз я пропоную Вам трохи пофантазувати. Замислиться, прислухайтеся до своїх внутрішніх відчуттів (пауза)… А зараз, оберить на картині предмет, людину, рослину або тварину, яка могла б собою, своїми якостями, найбільш точно передати ті почуття, які Ви зараз відчуваєте відчували у хвилюючій ситуації (пауза)…”.

Коли Ви відчуєте внутрішню готовність, складіть вигадану історію про життя цього предмета, тварини чи рослини… Дайте волю своїй фантазії… Як почалося його життя?… Що він любить?… Чого боїться?… Ви вільні вигадувати все, що забажаєте… Замалюйте у своїй уяві всі події, які сталися у житті цього предмета, тварини чи рослини (пауза)… Що було потім? (пауза)…

Коли Ви відчуєте, що закінчили складання історію про життя цього предмета, рослини чи тварини зосередьтесь на своїх почуттях? Які вони (пауза)? А тепер напишить про те, що уявляли.

Приблизні орієнтири аналізу розповіді: Особливості розповіді про початок життя предмету. Особливості послідовності подій розповіді: чітка послідовність подій; різка зміна сюжету.

Психологічні характеристики предмету: активність-пасивність; рольова позиція предмету стосовно представлених подій, персонажів (жертва, переслідуючий, нападаючий, сторонній спостерігач, активний діяч). завершальна частина розповіді передбачає подальше існування предмета.

Особливості завершальної частини розповіді: послідовне завершення розповіді; різке завершення розповіді; завершальна частина розповіді асоціюється у людини із завершенням життя предмету.

приклад “Привіт! Я зошит. Звичайнісінький зошит. Колись я був деревом. Ріс собі в лісі могутнім дубом, разом зі своїми братами. Але прийшли люди і мене спиляли. Відвезли мене на деревообробний цех, потім на картонно-паперову фабрику. Звідти я вже потрапив у магазин. Там я побачив такі самі понівечені “дерев’яні” долі. І ось прийшли ви і купили мене. Я маю надію, що ви використаєте мене із розумом. Я маю надію, що принесу вам користь”.

1.Особливості презентації обраного предмету: Текст. Клієнт дає первинну характеристику предмету – “Я зошит. Звичайнісінький зошит”. Остання фраза надає можливість висунути гіпотезу про занижений рівень самооцінки.

2. Особливості розповіді про початок життя предмету. Текcт “Колись я був деревом” – нейтральний початок розповіді, але можна звернути увагу на суттєву зміну фізичної оболонки предмету (від дерева до зошита). Людина може відчувати часто емоційно - протилежні стани.

3. Особливості послідовності подій розповіді: Текст У розповіді зберігається чітка послідовність подій.

4.Психологічні характеристики предмету: Текст Предмет пасивний щодо змін, які з ним відбуваються і займає явну споглядаючу позицію, як би підкреслюючи фатальність власної долі.

5. Особливості завершальної частини розповіді: Текст Послідовне завершення розповіді. Завершальна частина оповіді передбачає подальше існування предмету.

М.Реріх "Вічне життя"

К. Піссарро "Бульвар Монмарт. Після полудня, сонячно"