Презентація на тему:
Види і типи спілкування

УРОК 22 ВИДИ І ТИПИ СПІЛКУВАННЯ Автор проекту: Саханюк С.А., психолог-методист Луцького НВК №9 Волинської області

ПЛАН Види і типи спілкування. Засоби вербальної комунікації. Засоби невербальної комунікації. Поняття про соціальну перцепцію. Механізми перцепції.

ВИДИ СПІЛКУВАННЯ: Залежно від контингенту учасників: міжіндивідним індивідногруповим міжгруповим За мірою опосередкованості: безпосереднє опосередковане

ВИДИ СПІЛКУВАННЯ: За тривалістю: короткочасне тривале За закінченістю: закінчене незакінчене

ТИПИ СПІЛКУВАННЯ: етикетний тип спілкування - формальний, неглибокий рівень в основному ролевої взаємодії, наприклад: покупці, пасажири, глядачі, болільники тощо; діловий тип - спілкування відбувається з приводу виконання тих чи інших соціальних функцій, які сформували групу, наприклад: співробітники, члени навчального, студентського, армійського колективу тощо.

ТИПИ СПІЛКУВАННЯ: товариський, який характеризується становленням ціннісного визнання один одного, наприклад: серед колег, однокласників, товаришів по роботі, навчанню, команді; приязний тип — включає дружні стосунки (значна частина дозвілля, вільного часу проводиться разом; характеризується спільністю інтересів, ціннісних орієнтацій, цілей;

ТИПИ СПІЛКУВАННЯ: інтимний тип - формується нова єдність, цілісність; включає кохання, родинні стосунки, стійку тривалу дружбу, перш за все, в сім'ї. Окремим типом можна виділити і спілкування із самим собою - внутрішні діалоги, мрії, спогади тощо.

ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ: Зміст спілкування реалізується за допомогою певних засобів – знакових систем. За критерієм знакових систем можна виділити вербальне і невербальне спілкування.

ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ: До вербальних засобів належать мова й мовлення.

ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ: Мова - це система словесних знаків. Вона містить у собі слова з їх значеннями і синтаксис - набір правил, за якими будується речення. Мова - об'єктивне явище життя суспільства. Вона є одним із виявів національної самосвідомості й культури, духовним надбанням кожного народу.

ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ Мовлення - це мовленнєвий процес, мовленнєва діяльність, мова в дії. Мовлення є явищем психічним. Воно завжди індивідуальне й суб'єктивне, тому що виявляє ставлення індивіда до об'єктивної реальності.

ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ Розрізняють зовнішнє (усне і писемне) і внутрішнє мовлення. Зовнішнє мовлення, у свою чергу, поділяється на монологічне (розмова однієї людини) і діалогічне (розмова двох людей). Особливим різновидом мовленнєвої діяльності є внутрішнє мовлення, звернене до самого себе.

НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ: паралінгвістичні (інтонація, паузація, дихання, темп, гучність, тональність тощо); екстралінгвістичні ( стук у двері, сміх, плач, різноманітні шуми); кінетичні (жести, міміка, контакт очей);

НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ: проксемічні (пози, рухи тілом, просторово-часова організація). Розташування партнерів обличчям одне до одного символізує повагу до співрозмовника. Дистанція є свідченням офіційності партнерів у спілкуванні або навпаки.

НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ: Дистанція поділяється на особисту (для спілкування друзів) і соціальну (для офіційного спілкування). Часова організація спілкування також доповнює мовленнєві контакти. Вчасний прихід на зустріч символізує ввічливість до партнера, запізнення ж тлумачиться як неповага;

НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ: моторні дії, які як засіб невербально- го спілкування спеціально використо - вуються для передачі повідомлень: рухи в балеті, рухи диригента в оркестрі, команди прапорцем у спорті тощо. Це специфічні засоби спілкуван - ня, які використовуються в різних видах професійної діяльності, де без них взаєморозуміння між людьми неможливе;

НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ: обмін предметами. Передаючи або пересилаючи один одному предмети, люди тим самим повідомляють або нагадують про певні обов'язки, відносини, вчинки, події. Наприклад, вручення подарунків, букетів, кубків, медалей тощо.

СОЦІАЛЬНА ПЕРЦЕПЦІЯ Соціальна перцепція – процес сприймання людини людиною. Синоніми – “сприймання особистості”, “міжособистісне сприймання”.

ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПЕРЦЕПЦІЇ: механізми пізнання й розуміння людьми один одного: ідентифікація - ототожнення себе з іншою людиною або з групою, зразком. Ідентифікація допомагає зрозуміти почуття іншого, його переживання, вчинки; емпатія (з грец. – співпереживання) – особливий механізм сприймання іншої людини,уякому домінує емоційне відображення її наявного внутрішнього світу;

ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПЕРЦЕПЦІЇ: механізм оцінки самого себе: рефлексія - усвідомлення людиною того, як вона сприймається партнером по спілкуванню, корекція своєї поведінки відповідно до можливої поведінки іншого. Зрозуміти іншого індивіда на рефлексивному рівні означає усвідомити, як він ставиться до суб'єкта сприймання;

ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПЕРЦЕПЦІЇ: механізм, який забезпечує прогнозування поведінки партнера по спілкуванню: каузальна атрибуція – приписування іншому непритаманних йому рис. Це буває за відсутності інформа - ції, яка примушує орієнтуватися на уявлення про “гарну” і “погану” людину.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ Види спілкування. Типи спілкування. Засоби вербальної комунікації. Засоби невербальної комунікації. Поняття про соціальну перцепцію. Механізми перцепції.

Рекомендована література Ільїна Н.М. Загальна психологія в екзаменаційних питаннях і відповідях: навчальний посібник / Н.М.Ільїна.- Суми : ВТД “Університетська книга”, 2009. Тернопільська В.І. Психологія для старшокласників (від самопізнання до соціальної відповідальності): Навчальний посібник / За ред. проф. М.В. Левківського. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. Адміністатору школи. Тренінги з розвитку комунікативності вчителів / уклад. А.Г.Дербеньова, А.В. Кунцевька. – Х.: Вид. група “Основа”, 2009. Головаха Е.И. Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. – К., 1989. Томан І. Мистецтво говорити: Пер. з чес. – 2-е видан. – К.: Політвидав України, 1989.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!