Презентація на тему:
Поняття про системи XDOOR та “1С ПРЕДПРИЯТИЕ”

Системи XDOOR та “1С ПРЕДПРИЯТИЕ” Лекція 7

План лекції Основні поняття про бухгалтерську програму та її зміст. Режими запуску програми "1С:Предприятие“ Налаштування параметрів системи Призначення констант в програмі "1С:Предприятие“ Довідники, їх структура Субконто і його види Виведеня початкових залишків по рахунках Робота з журналом операцій Використання звітів

1. Основні поняття про бухгалтерську програму та її зміст. Бухгалтерська програма - це нагромадження у певній послідовності окремих команд виражених певними символами тієї чи іншої мови програмування які забезпечують виконання необхідних процедур. У бухгалтерських програмах переважно використовують трьохрівневе меню. На першому рівні (Головне меню) відображається повний перелік закладених у програму функцій. На другому рівні на монітор у вигляді списку виводиться перелік необхідних даних, які потрібні для роботи програми. На третьому рівні відображаються цифрові та алфавітно-цифрові дані у вигляді сформованого документа, або результатної інформації, які необхідно запам'ятати (роздрукувати).

2. РЕЖИМИ ЗАПУСКУ ПРОГРАМИ 1С:ПРЕДПРИЯТИЕ 7 Процес запуску програми 1С:Бухгалтерія 7.x дає можливість вибору одного із чотирьох режимів роботи - "Конфигуратор", "Отладчик", "Монитор пользоватей" і "1С:Предприятие". Ці режими вибираються в діалозі запуску програми "1С:Предприятие" зі списку, що відкривається (Рис. 1). Рис. 1 : Запуск 1С Предприятие

Конфигуратор — призначений для створення нових чи зміни вже наявних функцій і конфігурацій програми "1С:Предприятие" Отладчик — необхідний для налагодження знову створених конфігурацій чи функцій програми "1С:Предприятие" Монитор пользоватей — це список користувачів, що працюють у даний момент із конкретною інформаційною базою. "1С:Предприятие" — це основний режим для роботи з інформаційною базою підприємства, що вибирається за замовчуванням.

3. НАЛАШТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ СИСТЕМИ Налаштування здійснюється за допомогою команди меню Сервіс - Параметри у звичайному режимі чи в режимі "Конфигуратор". Велика частина налаштувань виконується в звичайному режимі роботи програми, а деякі параметри можна встановити лише в режимі "Конфигуратор" При виборі команди меню Сервіс - Параметри у звичайному режимі роботи програми викликається діалог Налаштування параметрів системи (рис. 2) Рис. 2. Налаштування параметрів системи

При першому запуску програми "1С:Предприятие" автоматично запускається діалог Майстер налаштування конфігурації (Рис. 3). При заповненні першої ж комірки - програма автоматично відкриє Вам довідник "Фирмы", пропонуючи ввести її назву та головні реквізити: дата реєстрації, юридична і поштова адреси, телефони. Рис. 3. Майстер налаштування конфігурації

4. Призначення констант в програмі "1С:Предприятие" Константи в програмі "1С:Предприятие" служать для збереження інформації, що або зовсім не змінюється, або змінюється дуже рідко. Найбільш простий приклад такої інформації - це назва організації, що, як правило, не міняється. Наприклад, уже згадувану назву організації можна занести у спеціально оголошену константу присвоївши їй певний код (наприклад БазФірма), таким чином в усіх документах які програма формує автоматично проставлятиметься назва фірми. Аналогічна ситуація матиме місце при занесені до списку констант прізвищ керівника і головного бухгалтера, номера поточного рахунку, адреси банку, адреси фірми і т.п.

Уся робота з константами ведеться у спеціальному вікні Список констант. Щоб викликати список констант на екран монітора, виконується команда меню Операції - Константи. Вікно Список констант (Рис. 4) це таблиця, що складається із трьох граф. У графі Код виводиться коротке позначення константи. Повна назва константи розташована в графі Найменування, а в графі Значення знаходиться саме значення константи. Рис. 4. Вікно Список констант

5. ДОВІДНИКИ, ЇХ СТРУКТУРА Іншою важливою складовою автоматизованої обробки інформації на базі програми "1С:Предприятие" є довідники (субконто). Довідники в програмі "1С:Предприятие" призначені для ведення аналітичного обліку та для введення різноманітної інформації в первинні документи. Деякі довідники містять поля, значеннями яких служать елементи інших довідників. Наприклад, при заповненні довідника Співробітники буде використаний довідник Підрозділи; при заповненні довідника Основні засоби використовується довідник Види діяльності. У типовій конфігурації програми "1С:Предприятие" передбачені два види довідників: підлеглі і непідлеглі.

6. ПЛАН РАХУНКІВ План рахунків - це основна складова програми, яка визначає методологію обліку передбачену конфігурацією даної програми. Система рахунків залежить від облікової політики підприємства. Як правило, на підприємстві використовується один план рахунків, але на деяких підприємствах, таких як спільні, може використовуватися і кілька планів рахунків.

Враховуючи важливість плану рахунків для функціонування програми зазначимо: 1. Налаштування плану рахунків з метою внесення корективів доступне лише у режимі Конфігурування. 2. Окремі зміни плану рахунків користувачі можуть проводити безпосередньо у робочій програмі. Щоб переглянути план рахунків, необхідно вибрати з головного меню програми розділ "Операции" і увійти в режим "План счетов", або натиснути піктограмку, розташовану на панелі інструментів "Команды бухгалтерии“. На екрані з'явиться вікно План рахунків (рис. 5). Рис. 5. План рахунків

При необхідності вікно План рахунків викликається з різних режимів програми для вибору потрібного рахунка зі списку. Наприклад: при введенні проводок рахунки проводки можуть вводитися з клавіатури, а можуть бути вибрані з плану рахунків шляхом натискування піктограм, які знаходяться у тому місці де мають бути відображені цифрові коди рахунків проводки (рис. 6).

План рахунків містить такі графи: Код — містить повний код рахунка, що включає всі коди вищестоящих рахунків; Найменування — містить рядок про призначення рахунка (субрахунку); Вал. (В) — містить ознаку ведення валютного обліку і використовується, якщо в конфігурації встановлене ведення валютного обліку. Якщо по рахунку чи субрахунку ведеться валютний облік, то в графі Вал. ставиться знак "+"; Кіл. (К) — містить ознаку ведення кількісного обліку. Якщо по рахунку чи субрахунку ведеться кількісний облік, то в графі Кіл. ставиться знак "+";

Заб. (3). — містить ознаку забалансового рахунка. Якщо рахунок є забалансовим, то в графі Заб. встановлюється знак "+". Забалансові рахунки не можуть кореспондувати з балансовими рахунками. З іншого боку, по забалансових рахунках програмою не контролюється дотримання принципу подвійного запису; Акт. (А) — містить ознаку активності рахунка. Ця ознака може мати три значення: А — активний, П — пасивний, АП — активно-пасивний; Субконто1...Субконто3 — містить види субконто рахунка. Кількість цих стовпчиків визначається набудованою у конфігурації максимальною кількістю субконто рахунків.

Щоб ввести новий рахунок у план рахунків, виконують наступні дії: Відкривають вікно План рахунків. Натискають клавішу “INSERT" В низу таблиці плану рахунків з'явиться новий рядок у якому буде активізована графа Код, тобто готова до зазначення у ній необхідного коду рахунку. Вводять номер необхідного рахунка і натискають клавішу (ENTER). Курсор переміститься в графу Найменування, для введення назви рахунку. Таким самим чином заповнюють всі необхідні параметри рахунку (Вал., Кіл., Заб. і т.д., обираються субконто)

Якщо виникає необхідність зміни того чи іншого реквізиту рахунка виконують наступні дії: Обирають у плані рахунків реквізит який необхідно змінити, активізують його і натискують кнопку "Изменить", розташовану на панелі інструментів вікна План рахунків. Вміст комірки буде виділено. Вводять нове значення реквізиту і натискають клавішу (ENTER). В комірку буде записане нове значення реквізиту рахунка.

6. Субконто і його види Для організації аналітичного обліку по бухгалтерських рахунках використовуються Види субконто. Види субконто вводяться в конфігурацію для того, щоб надати можливість бухгалтерським рахункам властивості ведення аналітичного обліку з використанням визначених типів даних. Склад видів субконто визначається вимогами нормативних документів і можливістю одержання бухгалтерських підсумків у розрізі об'єктів аналітики для складання звітності і для внутрішніх цілей підприємства. Види субконто в типовій конфігурації мають тип перерахувань і довідників.

7. Виведеня початкових залишків по рахунках Щоб розпочати роботу з програмою "1С:Предприятие", необхідно ввести початкові залишки по рахунках. Варто мати на увазі, що датою введення залишків буде дата, що передує даті початку звітного періоду. Наприклад, залишки на 1 жовтня 2004 року, вводяться датою 30 вересня 2004 року. Після того, як дата введення залишків визначена, обов’язково слід встановити період розрахунку підсумків. Для цього виконують команду головного меню Операции - Управление бухгалтерскими итогами (Рис. 7), у якому встановлюється розрахунок по певний період чи обирається повний перерахунок підсумків. Рис. 7. Управление бухгалтерскими итогами

8. Робота з журналом операцій Рух засобів у бухгалтерському обліку записується у вигляді проводок і операцій. Для відображення фактів господарських дій (господарських операцій) у програмі "1С:Предприятие" призначений Журнал операцій (Рис. 8). У Журналі операцій можна переглядати операції за будь-який період часу. Рис. 8. Журнал операцій

9. Використання звітів Для отримання бухгалтерських підсумків у програмі "1С:Предприятие" використовуються звіти. Звіти, використовувані в програмі, можна розділити на кілька типів: стандартні звіти, регламентовані звіти; спеціалізовані звіти

Стандартні звіти призначені для використання в будь-яких організаціях і для будь-яких розділів бухгалтерського обліку. Регламентовані звіти призначені для здачі звітності в ДПІ і інші контролюючі органи. Склад і зміст цих звітів визначається законодавством. Спеціалізовані звіти створюються звичайно в конкретній конфігурації безпосередньо для даної організації і вирішують більш вузькі задачі. Вони звичайно орієнтовані на конкретний розділ бухгалтерського обліку і створюються при необхідності одержання специфічної інформації.

До складу типової конфігурації 1С входять такі види стандартних звітів: оборотно-сальдова відомість; оборотно-сальдова відомість у розрізі об'єктів аналітики (оборотно-сальдова відомість по рахунку); шахматка; зведені проводки; обороти по рахунку (головна книга); журнал-ордер по рахунку; відомість по рахунку; аналіз рахунка; аналіз рахунка по субконто; картка рахунка; картка субконто; аналіз рахунка по датах; аналіз субконто; обороти між субконто; звіт по проводках.