Інтернет
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Найбільш ранній і древній період розвитку кори землі - це архейська ера. Саме в цей час на думку вчених з'явилися перші живі організми-гетеротрофи, які в якості їжі використовували різні органічні сполуки. Наприкінці архейської ери відбувалося формування ядра нашої планети, інтенсивно знижувалася активність вулканів, із-за чого на Землі почала розвиватися життя.
Еоархей - нижній період архейської ери, що охоплює часовий інтервал від 4 до 3,6 мільярда років тому. Примітний еоархей тим, що є часом утворення гідросфери і виявлення передбачуваних залишків перших прокаріотів, строматолітів і найдавніших гірських порід. На самому початку архейської ери води на Землі було мало, замість єдиного океану існували лише розрізнені мілководні басейни. Температура води досягала 70-90° C, що могло спостерігатися лише в разі існування у Землі того часу щільної вуглекислотної атмосфери. Еоархей
Палеоархей - наступний за эорхеем період, є часом утворення першого суперконтиненту в історії Землі - Ваальбари і єдиного Світового океану, що перекрив гребені серединно-океанічних хребтів. У результаті помітно посилилася гідратація базальтової океанічної кори, а швидкість зростання парціального тиску СО2 в піздньоархейскій атмосфері дещо знизилася. До цього часу відносяться і перші достовірні залишки живих організмів (бактерій) і слідів їх життєдіяльності. Тривалість палеоархею 400 млн. років. Палеоархей
Мезоархей тривав з 3,2 до 2,8 млрд. років тому. Тут цікавий період розколом Ваальбари і широким розповсюдженням скам’янілостей давніх форм життя. Мезоархей
Неоархей - останній період архейської ери , що завершився 2,5 млрд. років тому, є часом формування основної маси континентальної земної кори, що свідчить про виключну древність континентів Землі. Неоархей
Схожі презентації
Категорії