Презентація на тему:
Сорбенти

Значення сорбентів у медичній і фармацевтичній практиці.

сорбенти (від латинского слова sorbens - поглинати) - це препарати, ефективно зв'язуючі ендогенні і екзогенні речовини, надмолекулярні структури і клітини з метою лікування або профілактики хвороби

Сорбційна емкість визначається здатністю поглинати максимальну кількість токсинів, бактерій, важких металів, а також інших сполук. Чим вище сорбційна ємкість, тим більша кількість речовин здатні поглинути і міцно утримувати конкретний сорбент.

Вимоги до сорбентів: сорбент повині бути нетоксичні, нетравматичними для слизових оболонок, з гарною евакуацією з кишечника, з високою сорбційною ємкістю по відношеню до видаляємих компонентів хімуса; оптимальної дисперсності; призводили до минимальної втрати корисних инградієнтів; не повинні піддаватися десорбції (по мірі прохождення по кишечнику зв’язаних компонентів), не повинні змінювати рН середовища, гарно впливати або не впливпти на процеси секреції і біоценозу мікрофлори кишечника.

Основні показання для використання сорбентів: ендо- і екзотоксикози; порушення ліпідного і вуглеводного обмінів; пораження ШКТ інфекційної і неінфекційної природи; гострих і хронічних захворюваннях печінки; гострої і хронічної ниркової недостатності; підвищенні радіонуклідні і ксенобіотині навантаження; алергічні з захворювання гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини; інші патологічні процеси, де потрібна метаболічна корекція або детоксикація організму

Методи – гастроінтестинальна – вульнеросорбція – колоносорбція.

Ентеросорбенти по АТС- класифікації мають код А07В і відносяться до групи "Антидіарейні препарати; засоби які приймають для лікування інфекційно запальних захворювань кишечника". Українським вченим по праву належить світовий пріоритет в розробці і впровадженню сорбентів в клінічну практику

Ентеросорбція – метод який оснований на зв’язуванні і виведенні із організму ШКТ з лікувальною або профілактичною метою ендогенних і екзогенних речовин, надмолекулярних структур і клітин.

Механізм дії ентеросорбентів полягає в тому, що за рахунок фізичної сорбції вони ефективно зв’язують і видаляють з організму токсичні речовини, які потрапляють в просвіт ШКТ із зовні або утворюються в кишечнику. Дані засоби не метаболізуються в організмі і повністю виводяться на протязі 36-48 годин. Показані сорбенти при інтоксикаціях різного ґенезу, гострих отруєннях, медикаментозних загостреннях і багатьох інших патологічних станах з метою виведення токсинів з організму

Групи сорбентів Вуглеводні адсорбенти на основі: активованого вугілля (карболен, карбоктин, гастросорб), гранульованого вугілля (марки СКН, СКТ-6А, СУГС, СКАН і інш.) вуглеводних матеріалів (ваулен, актилен, "Днепр");

УЛЬТРАСОРБ® Це комбінований адсорбуючий препарат до складу якого входить суміш порошків активованого вугілля і природнього мінералу палигорскіту ( у ваговому співвідношенні 2:3), містяться у невеликій кількості модифікуючі елементи: K, Mg, Zn, Fe, Cu. Модифікований природній мінерал палигорскіт (гірська шкіра, гірська пробка, водний силікат магнію, названий по назві Палигірського району великого Пермського гірського округу)

СУМС-1 являє собою пористу мінеральну матрицю з нанесеними на її поверхню мікрочастинками вуглецю, який відрізняється від активованого вугілля відсутністю домішок і іоннообмінних груп. Фізико-хімічні властивості вуглецевомінерального сорбенту СУМС-1: гранули чорного кольору, розмір частнок 0,1- 2мм, практично нерозчинний у воді, спирті 95%, кислоті хлоридній разведенній и розчинні натрію гідроксиду.

поліфепам Препарат виготовлений з гідролізованого лігніну деревини. Має високу сорбційну властивість щодо різних мікроорганізмів, продуктів їх життєдіяльності, токсинів, харчових алергенів, отрут, тяжких металів, радіоактивних ізотопів, аміаку, катіонів холестерину, жовчних кислот і сприяє їх виведенню з організму. порошок темно-коричневого кольору, не розчиняється у воді, без смаку і запаху; Ентеросорбенти на основі лігнана (поліфепан, лігносорб);

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату; запори, антацидний гастрит. Покази: Гострі і хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту різної етіології, які супроводжуються діареєю. Стани, які супроводжуються гострою і хронічною інтоксикацією, гострі отруєння, ниркова і печінкова недостатність, алергічні захворювання, порушення ліпідного обміну, стани після хіміо- та променевої терапії. Абстинентний, алкогольний синдроми.

Похідні полівінілпіролідона (ентеродез, ентеросорб); порошок для приготування розчину для прийому внутрішньо, розчинник для приготування лікарських форм для ін'єкцій зв'язує токсини які утворюються в організмі і токсичні речовини, які поступають зовні і виводиться через кишечник. Ефект проявляється через 15-30 хв після прийому

гідрогель метилкремнієвої кислоти гідрогелі метилкремнієвої кислоти - мають високу біо- та гемосумісність, не ушкоджує слизову оболонку травного каналу, легко виводяться з організму. Висока сорбуюча активність поєднується з вибірковістю дії – вони сорбує тільки середньомолекулярні токсичні метаболіти, а також має здатність адсорбувати патогенні мікроорганізми

Ентеросорбент "Ентеросгель" Гель для перорального застосування по 45 г, 135 г, 225 г, 450 г у контейнерах пластмасових, банках; по 45 г, 135 г, 225 г, 450 г, 650 г, 900 г у пакетах подвійних поліетиленових Дезинтоксикація організму при хронічній нирковій недостатності, пієлонефриті, політоксикозі нирок; токсичний гепатит, цироз печінки, гепатохолецистит, гастрит зі зниженою кислотністю, ентероколіт, діарея; діатези, нейродерміти; опікова інтоксикація

Силікс речовина кремнеземної природи, неорганічним полімером із загальною формулою(SiO2)n, має високу хімічну чистоту, однорідність, біологічну та термічну стійкість, фізіологічно нешкідливий завдяки відсутності на поверхні жорстких кислотних чи основних центрів. Препарат являє собою дуже легкий порошок білого кольору, насипна маса 40-60 г/л. Розмір часток, з яких складається порошок, коливається від 5 до 20 нм в зв'язку з чим препарат вважається високодисперсним кремнеземом - ВДК

Сорбенти на основі пектину Потрапляючи в ШКТ утворює гелі. Зміщує рН кишечника в більш кислу сторону, чим в свою чергу негативно впливає на патогенну мікрофлору Призначають при ендогенних інтоксикаціях, отруєннях солями важких металів. Поєднують з агар-агаром, антацидами.

Похідні білої глини Атапульгіт – володіє захисними властивостями за рахунок здатності обволікати слизову оболонку шлунка тонкою плівкою. Атапульгіт є кристалічним мінералом, що являє собою водний алюмосилікат магнію. Атапульгіт має дуже визначні колоїдні властивості, а саме: високу дисперсність, стійкість до високих температур, стійкість до впливу солей та лужних сполук, а також високу адсорбційну та відбілюючу здатність

Альгінати Альгінати володіють здатністю зв'язувати і виводити з організму радіонукліди і важкі метали

Бад натуральні сорбенти. Вплив забрудненого навколишнього середовища, неправильний і незбалансований раціон харчування. Накопичення в організмі залишків ліків і інших шкідливих речовин – все це незмінно призводить до залакованого організму людини, і виникненню багатьох захворювань. Зараз доказано, що найбільш ефективним і фізіологічними засобами для очистки кишечнику і всього організму є прийом харчових волокон, які в великих кількостях містяться в насіннях рослин, травах і водоростях.

Встановлено, що дефіцит харчових волокон в їжі є фактором ризику розвитку багатьох захворювань, а саме: гастроентерологічних захворювань (холецистит, жовчоно-кам’яна хвороба, синдром запалення кишечнику тощо). хвороби товстої кишки (синдром подразнення товстої кишки, гіпомоторна дискінезія, виразковий коліт, поліноз, геморой, апендицит,) ССС (варикозне розширення і тромбоз вен малого тазу і нижніх кінцівок, ГХ, атеросклероз, ІХС). ендокринні захворювання (ожиріння, ЦД) проблеми опорно-рухового апарату.

Основні джерела харчових волокон: Клітковина проростків пшениці. Клітковина із насіння вівса Клітковина із насіння гарбуза Клітковина із насіння льону Клітковина із ЛРС, з насіння розторопші Комбіновані преперати – проростки пшениці збагаченні фруктовими пектинами

Сорбенти для очищення плазми і крові неселективні; напівселективні; селективні.

Неселективні зв’язують різні білки, серед яких є й такі, що не беруть участі в патогенезі імунологічних порушень

Напівселективні імуносорбенти мають спорідненість із специфічними класами білків, які беруть участь в імунопатологічних процесах.

Селективні сорбенти прицільно зв’язують субстанції, що утворюються при первинній імунній відповіді, або інші імунореактанти.