Презентація на тему:
макроелементи

МАКРОЕЛЕМЕНТИ

Групи біогенних елементів Макроелементи Ультрамікроелементи Мікроелементи

Макроелементи 12 елементів називають макроелементами 99,9 % елементного складу людського організму (С, О, Н, N, Ca, Mg, Na, K, S, P, F, Cl).

Органогени основний будівельний матеріал - чотири елементи: С, О, Н, N. 98% маси клітини. О, Н – вода С, О, Н – вуглеводи, ліпіди С, О, Н, N – білки, ДНК, РНК

Карбон (С) ат.н. 6, ат.м. 12,011, 2s22p2 належить до поширених елементів земної кори (близько 0,1% маси земної кори). Сполуки є основою всіх рослинних і тваринних організмів. За звичайних умов хім. інертний, при високих температурах сполучається з багатьма елементами, виявляючи сильні віднов. властивості. Найважливіша властивість - здатність його атомів утворювати міцні хім. зв'язки між собою, а також між собою та ін. елементами.

Карбон - найважливіший хімічний елемент для органічних сполук. Органічні сполуки за визначенням - це сполуки карбону. Особливою властивістю, яка забезпечує карбону центральну роль в органічній хімії та в біології, є чотиривалентність. Завдяки цьому карбон здатен утворювати неймовірне число хімічних сполук, серед яких полімери - довгі ланцюжки, складені з однакових або різних ланок, та ароматичні сполуки. Серед полімерів особливу роль для життя мають біополімери, включно з білками і нуклеїновими кислотами.

Медико-біологічне значення мають такі сполуки карбону: СО – чадний газ, СО2 – вуглекислий газ, Карбонатна кислота та її солі - карбонати і гідрокарбонати, Ціановодень HCN (синильна кислота), Ціаніди.

Токсична дія Вуглець входить до складу атмосферних аерозолів, в результаті чого може змінюватися регіональний клімат, зменшуватися кількість сонячних днів. Вуглець надходить у навколишнє середовище у вигляді сажі у складі вихлопних газів автотранспорту, при спалюванні вугілля на ТЕС, при відкритих розробках вугілля, підземної його газифікації, отриманні вугільних концентратів та ін Високий вміст вуглецю в атмосферних аерозолях веде до підвищення захворюваності населення, особливо верхніх дихальних шляхів і легенів. Професійні захворювання - в основному антракоз і пиловий бронхіт.

Гідроге н Н, 1s1 Ізотопи гідрогену мають власні назви: ¹H — протій (Н), ²H — дейтерій (D) и ³H — тритій (T). Відновник За властивостями схожий на метали, утворює ковалентні зв'язки з неметалами. Невелика кількість міститься у вигляді йона гідроксонія Н3О+, який бере участь у підтриманні кислотно-лужного балансу, вбиває мікробів у шлунку, є каталізатором в гідролітичних реакціях.

Роль гідрогену в органічних сполуках в основному полягає в зв'язуванні тих електронів атомів карбону, які не беруть участі в утворенні міжкарбонових зв'язків у складі полімерів. Однак, гідроген бере участь в утворенні особливих водневих зв'язків, якими сполучаються, наприклад, нуклеотиди в молекулі ДНК. Найпростіші органічні полімери - вуглеводні, складаються тільки з карбону й гідрогену.

Оксиген 2s2 2p4 Разом із карбоном та гідрогеном, оксиген утворює дуже багато різноманітних органічних сполук: вуглеводи, серед яких сахароза, глюкоза, фруктоза і полісахариди; спирти, етери, естери, жири, альдегіди тощо.

Оксиген Маючи високу хімічну активність, здатний окислювати («забирати» електрони) у багатьох хімічних речовин. Ці реакції відбуваються з виділенням енергії необхідної для підтримання всіх життєвих процесів організму. Процес окиснення органічних речовин киснем відбувається в мітохондріях життєвих клітин і називається клітинним диханням.

Нітроген 2s2 2p3 Нітроген є обов'язковим хімічним елементом у складі амінокислот - цеглинок, з яких склдаються білки, одна із основ життя. Нітроген входить також до складу пуринів, важливих елементів ДНК та РНК Ні рослини, ні тварини не можуть засвоювати атмосферний азот. Деякі бактерії, проте, мають фермент нітрогеназу, за допомогою якого азот фіксується.

Сульфур 3s2 3p4 Сульфур входить до складу деяких амінокислот. У складі білків між атомами сульфуру встановлюються дисульфідні зв'язки, що забезпечують формування третинної структури.

Фосфор 3s2 3p3 Фосфор входить до складу ДНК, нуклеотиди якої є естерами нуклеозиду і фосфорної кислоти. Крім того фосфор - важлива складова частика молекул АТФ та АДФ - носіїв енергії в живій клітині. Фосфоліпіди формують клітинні мембрани. Міцність кісток визначається наявність в них фосфатів. Елементний фосфор майже не зустрічається в природі. Білий фосфор отруйний, а червоний - ні.

Ca, Mg, Na, K – s-елементи Утворюють сполуки з іонним типом зв'язку, Фізіологічно активні та життєво необхідні, мають унікальні властивості Утворюють добре розчинні у біологічних рідинах сполуки (І група) або важко розчинні солі, що входять до складу кісткової тканини та надають їй міцність (ІІ група).

Калій – натрій Калій-натрієвий насос

Флуор В організмі людини 2,6 г флуору, з них 2,5 г - у кістках), бере участь в процесах утворення зубів і кісток, в обміні речовин і в активації деяких ферментів. Нормальне надходження флуору в організм людини 2,5-3,5 мг на добу. Знижена і підвищена кілкість флуору викликають захворювання.

Хлор участь у підтримці осмотичної рівноваги та регулювання водно-сольового обміну. регуляція об'єму рідини, участь у підтримці рН клітин. Людина споживає 5-10 мг NaCl на добу. Мінімальна потреба людини в хлорі становить близько 800 мг на добу. NaCl необхідний для вироблення в шлунку соляної кислоти, В організмі середньої людини (маса тіла 70 кг) 95 г хлору. Щодня з їжею людина отримує 3-6 г хлору, що з надлишком покриває потребу в цьому елементі. Іони хлору життєво необхідні рослинам. Хлор бере участь в енергетичному обміні у рослин.