Презентація на тему:
Відгадай країну

Критичне мислення На уроках географії З досвіду роботи Методичний порадник. Любимівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Нововоронцовський район Херсонська область Учитель географії та хімії Тимошенко Любов Петрівна

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини: аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел; бачити проблеми, ставити запитання; висувати гіпотези та оцінювати альтернативи; робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його. Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.

Базова техніка розвитку критичного мислення Гуманістична спрямованість навчання Результат Вироблення власних суджень, оцінювання ситуації Навички Оперування доказами, аналіз ситуації, підбір аргументів Стратегія Суб’єкт–суб’єктна Методи Активні методи навчання, елементи дослідження, експериментальні вправи, моделювання Організація Дослідження певної теми

Атмосфера у класі Соціально-психологічна підтримка розуміння, визнання, довіра, відсутні неконструктивна критика, страх, крик, образи Багатовекторна комунікація всі учасники мають право на вільне висловлювання «Природній» навчальний простір все допомагає організувати «простір» для ефективного навчання

Учитель – майстер, який може зробити важкий матеріал легким Ральф Емерсон письменник і мислитель США Конструктор уроку Вступ Учительвизначаєсамостійно Актуалізація Зверненнядознань,отриманихраніше. Обговорюютьсяівизначаютьсятіпитання,якіпотрібновивчити,проаналізувати,дослідити.Отриманіранішезнання,досвідстанутьбазою длязасвоєннянового Мотивація Мотиваціядля кожногоучнянаефективнийпроцеспізнання,особистоїзацікавленості,розуміння:що, длячого, якцестане упригодіз часом Подача нового матеріалу Знайомствоз новоюінформацією,партнерськаробота учителя йучнів.Пошукиінформаціїзподальшимгруповимобговореннямтааналізом.Учитель -організатор, консультант,фасилітатор.Всіучасникинавчанняберутьнасебевідповідальністьзадосягнутірезультати. Рефлексія Учніобдумуютьте,щовонивзналита яквключитиновіпоняттявсвоїуявлення.Самоаналізпроведеногозаняттядля учителя. Домашнє завдання Необ’ємне,коментоване.Учнішліфуютьнавички,одержанівкласі

На кожному із етапів уроку чи заняття можна використовувати методичні прийоми розвитку критичного мислення. Право кожного учителя обирати, який із прийомів і коли краще застосувати. Наталія Степанова Кандидат філософських наук, доцент кафедри професійного розвитку педагогів комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради».

Вчимося розуміти інформацію Хто володіє інформацією, той володіє світом! Вінстон Черчилль Термін «інформація» (лат.) «іnformatіo», що означає відомості, роз'яснення, виклад. Це будь-які, невідомі раніше, відомості про яку-небудь подію, суть, процес. Прийом опорних слів, або «телеграма тексту» Наприклад: 8 клас. Географія. В.М. Бойко та інші. Камянець-Подільський.»Абетка» 2016. Стор.196. «Основне багатство степової зони – грунти. Саме завдяки їх високій родючості степ є основним сільськогосподарським районом України. Там вирощують високі врожаї зернових (пшениці. Кукурудзи, рису, проса), технічних (соняшнику, тютюну), ефіроолійних, овочевих (помідори, перець) та баштанних (кавуни, дині) культур». Завдання: прочитайте текст, виділіть ключові слова, дайте відповіді на питання. Про що текст? Про грунт Що є грунт для степової зони? Основне багатство Чому він є основним багатством? У степовій зоні грунти мають високу родючисть Як використовують цю властивість грунту? Вирощуюь зернові, технічні, ефіроолійні, овочеві та баштанні культури Це важлива для вас інформація, чи не важлива? Так, важлива, ми дізнались, що степ є основним сільськогосподарським районом України

Вчимося читати критично. Методичний прийом «Читання із маркуванням тексту» Це системна розмітка текста під час читання та обдумування, що дозволяє активізувати процес сприйняття інформації та підвищити його ефективність. Він допомагає не просто усвідомлювати текст, а виділяти в ньому відоме/невідоме/цікаве, таким чином «сортувати» інформацію. Підходити до інформації свідомо і уважно. учні читають інформацію і розподіляють на певні категорії, а саме: • знаком «+» – що вже їм відомо; • знаком «–» – що їм невідомо/або суперечить їхнім уявленням; • знаком «!» – що їм цікаво/неочікувано; • знаком «?» – що незрозуміло або про що б вони хотіли дізнатися більше. Учитель: 1. Завчасно готує текст або його фрагмент; 2. Пояснює або нагадує правила застосування позначок; 3. Чітко регламентує час виконання роботи і дотримується його 4. Організовує обговорення результатів маркування тексту 5. Спонукає учнів під час обговорення спиратися на текст та цитувати його Можливе заповнення таблиці № з/п + Мені відомо ! Цікавий або неочікуваний факт - невідомо, суперечить уявленням ? Хочу дізнатися

Вміти ставити запитання – це важливо!!! Складаємо закриті запитання Такі запитання передбачають чітку конкретну відповідь з одного – двох слів. Вони дають відповідь: хто? що? коли? де? чи правильно? чи погоджуєтесь ви? Прийом «Вірю – не вірю» або «Так - Ні». «Полюс холоду» Північної півкулі розташувався на архіпелазі Шпіцберген (не вірю) Під впливом мусонної циркуляції перебувають південна та східна частини Євразії (Вірю) В помірних широтах переважають стокові вітри (не вірю) Хто відкрив Америку? Як називають жаркий і сухий кліматичний пояс? Що таке погода? 2. Складаємо відкриті запитання Вони не дають однозначної відповіді, але викликають думки та почуття: На скільки важливо знати зміни в чисельності населення країни, чи міста? Чи можете особисто ви економно використовувати ресурси? 3. Уточнювальні запитання Відповіді на відкриті запитання можуть передбачати уточнювальні. Наприклад: Ти дійсно погоджуєшся з цим твердженням? Я тебе правильно зрозуміла? Твоя думка з цього питання цікава, але хотілося б уточнити

Прийом «Модель 6W» Суть цього прийому полягає у послідовних запитаннях до партнера «Чому?» (англійською «Why?», звідси і назва прийому). Це логічно побудовані запитання на кожну репліку партнера. Підбір у такий спосіб запитань дозволить дізнатися більше за темою, а також стимулюватиме учнів до синтезу (дослідження предметів, явищ дійсності в цілісності, єдності та взаємозв’язку їх частин). 9 клас. Географія. Електроенергетика України  Які ви знаєте відновлювальні або невичерпні джерела енергії? (сонячна, вітрова, біоенергетика)  Чому їх так називають Чому увага звернута на ці природні ресурси? (таку енергетику називають альтернативною на противагу вичерпним мінеральним ресурсам ) 3. Чому важливо її використовувати? (зменшує залежність України від імпорту основних енергоносіїв, екологічно чисті джерела). 4. Чому важливо бути незалежним від імпорту енергоносіїв? (економія коштів) 5. Чому потрібні нам кошти? (для поліпшення екології) 6. Чому потрібне здорове екологічне середовище? (Щоб бути здоровою нацією)

Аналізуємо, проводимо синтез та порівняння Методичний прийом «Синквейн» або «Синкан» 1 етап. Пояснення (або повторення) правил написання синквейна. «синквейн» (франц.), «синкан» (англ.) - «п’ятирядковий віршований твір», в основі якого лежать японські віршовані мініатюри хайку і танка. Введений у педагогічну практику американськими учителями. Особливість: підбір різних характеристик певного явища чи предмету. 1-й рядок – це назва явища, предмету, об’єкту; 2-й рядок – кілька прикметників (зазвичай два), які характеризують перший рядок; 3-й рядок – дієслово/дієприкметник; 4-й рядок – висловлювання суб’єктивного ставлення до неї; 5-й рядок – пишеться знову всього одне слово, яке є узагальненням, II етап. Задається тема синквейна III етап. Творча самостійна робота (індивідуальна, парна, групова) IV етап. Озвучування варіантів синквейна • розвиває вміння узагальнювати інформацію; • допомагає відчути складні ідеї, почуття і уявлення; • розвиває впевненість у собі, розуміння цінностей власних думок; • дає можливість синтезувати інформацію і факти в стислий вислів; Стимулює творчість, підвищує пізнавальну активність учнів Дає можливість діагностувати рівень засвоєння нового матеріалу

10 клас. Географія Японія Високорозвинена, сучасна Дивує, шокує, вражає Країна «ранкового сонця» Майбутнє 8 клас. Географія Забруднення Постійне, невпинне Існує, погіршує, збільшує Негативно впливає Проблема 9 клас. Географія Тканина Ніжна, різнокольорова Одягає, зігріває, радує Хотіла б її виготовляти Користь Практичне застосування

Аналізуємо, проводимо синтез та порівняння Методичний прийом «Прогнозування за ілюстрацією» Учитель показує ілюстрацію до теми обговорення. Учні мають зробити свої припущення щодо теми та що вони знають із цього приводу. Учитель може поставити такі питання: Як ви думаєте, що тут зображено? До чого це відноситься (у повсякденному житті чи до якої галузі/сфери науки тощо)? Яка тема нашого обговорення? Що ви чули про це? Наприклад: 9 клас. Тема. Електроенергетика Розгляньте ілюстрації. Дайте відповіді на питання

Як ви думаєте, що зображено на цих малюнках? (Різні типи електростанцій ТЕС, АЕС, ГЕС, СЕС, ВЕС) 2. Що ви про них знаєте (за джерелами енергетичних ресурсів)? 3. Які б електростанції ви б додали до цього переліку? (геоТЕС, біоЕС) 4. Що є основним продуктом виробництва електростанцій? 5. Чи відомі Вам світові лідери з виробництва електроенергії? (Китай, США, Індія, Росія, Японія) 6. До якого виробництва належать ці підприємства? (Електроенергетика) 7. Що ви знаєте про електроенергетику? (Це вид промислової діяльності, яка охоплює виробництво електричної енергії, її передавання, розподіл і збут споживачам) 8. Чому ця галузь характерна для всіх країн світу? 9. Яке значення вона має? 10. Як ви думаєте, яка тема нашого сьогоднішнього обговорення (уроку)? Так, ми будемо вивчати «Електроенергетика України»

Методичний прийом «Ромашка Блума» Розроблений за педагогічним принципом таксономії (від грец. – порядок і закон) американського психолога Бенджаміна Блума та його шести рівнів навчальних цілей в когнітивній сфері: знання – розуміння – застосування – аналіз – синтез – оцінка. Після першого знайомства з інформацією вчитель ставить учням питання: Прості/фактичні (на перевірку пам’яті): Що…? Де…? Коли…? Уточнювальні: Ти вважаєш, що…? Тобто ти сказав, що…? Ти бачиш це так..? Пояснювальні: Чому…? Що мається на увазі…? Яка головна ідея…? Творчі, де є елемент прогнозу/припущення: А що, якби…? Як би покращили…? Запропонуйте альтернативу… Оцінювальні: Чим щось відрізняється від іншого? Наскільки цінними є…? Як би ви визначили/аргументували…? Яке судження ви можете зробити з приводу…? тощо. Практичні, що мають висвітлити зв’язок теорії з життям: де це застосовується у повсякденному житті? Як це можна використати на практиці? Питання можна оформити у вигляді «ромашки Блума» (де на кожній пелюстці – відповідне питання) та дати на опрацювання в командах, групах, трійках.

Наприклад. 9 клас. Географія. Електроенергетика. АЕС 1. Пелюстка проста. Коли сталася Чорнобильська техногенна аварія ? Скільки країн, регіонів зазнало радіаційного впливу? 2. Пелюстка уточнювальна. Ви вважаєте цю подію справді знаковою у житті суспільства? 3. Пелюстка пояснювальна . Як саме Чорнобильські події змінили суспільство? 4. Пелюстка творча . Як ви вважаєте, чи можна було уникнути цих трагічних подій? Як саме? 5. Пелюстка оцінювальна. Які уроки із Чорнобильскої катастрофи винесло людство? Чи є вони ефективні сьогодні? 6. Пелюстка практична . Для чого нам сьогодні знати про Чорнобильську аварію?

Прийом ретроальтернативістики Давайте спробуємо спрогнозувати інший варіант подій. Ми знаємо, що ця подія відбулася. Це факт: А що було б, як би чорнобильської катастрофи у житті нашої країни не було? Відповіді учнів: Були б живими ті, хто загинув, не зазнали б радіоактивного ураження близько 600 тис. осіб, не сталося б економічних збитків, а витрачені на них кошти сприяли б економічному зростанню. Не виникла б зона екологічного лиха… Проблеми: 1. Чорнобиль – символ недбалого ставлення людини до досягнень технічного прогресу.

Табличний метод – Порівняльна таблиця Під час порівняння предметів і явищ доводиться здійснювати на першому етапі аналіз, а потім синтез. Таким чином, саме порівняння є складною логічною операцією, яка так важлива у технології розвитку критичного мислення. Основне правило: лінії порівняння мають бути однаковими для всіх об’єктів, а самих ліній не повинно бути багато. Наприклад: 8 клас. Географія. Тема: Природні комплекси Азовського та Чорного морів Відмінні Площа Глибина Властивості Заповніть таблицю. Виділіть спільні та відмінні риси в природних комплексах Чорного та Азовського морів Спільні Екологічні проблеми; Басейн Атлантичного океана Внутрішні План Чорне море Азовське море Площа 2. Глибина А) максимальна Б) середня 3. Клімат 4.Водні маси: А) температура Б) солоність 5. Органічний світ 6. Природні ресурси 7. Екологічні проблеми

Навчальне завдання є проблемним, якщо на його основі вчителем створено проблемну ситуацію. завдання має інформаційно-пізнавальну суперечність; позитивну мотивацію; Відповідає інтелектуальним можливостям учнів; Раніше набуті знання і вміння учні застосовують у новій ситуації; Умова завдання ґрунтується на відомих учням знаннях та вміннях,; містить суперечності між відомим і пошуком; викликає цікавість до розв’язання; концентрує увагу учня; містить пізнавальну новизну   Розв’язуванння проблемних ситуацій Це практичні та творчі завдання, навчальні задачі та питання

7 клас. Географія. Клімат Євразії Як змінився б клімат Євразії за відсутності гірської системи Гімалаїв? Дайте географічне пояснення вислову «Західний вітер у руці воду несе» Рік в Черапуджі можна описати так: п’ять мокрих місяців і сім «сухих» місяців. Чому так? Видатний кліматолог О.І. Воєйков зазначав, що теплі морські течії являються «трубами водяного опалення» планети. Як ви думаєте, чи можливо це підтвердити конкретними прикладами

Географічна задача – один з видів творчих завдань Яка з відстаней більша: від екватора до Південного Полярного кола чи від Північного полюсу до Північного тропіка? Спосіб розв'язання. Відстані однакові. Відстань від екватора до Південного полярного кола становить 66,5°, так само відстань від Північного полюса до Північного тропіка дорівнює 66,5° (90° - 23,5°). Задача 1. Визначте, яка точка лежить «під нами», на протилежному боці Землі? Спосіб розв'язання. Встановивши точну широту і довготу пункту, відповідність якому необхідно знайти на протилежному боці Землі, потрібно пройти по визначеному меридіану в другу півкулю до перетину з паралельним колом тих же градусних позначень, що й визначена широта, тільки по другий бік від екватора. Наприклад, дана точка з координатами: 52°40 пн.ш. і 40°сх.д.Продовженням цього меридіана в Західній півкулі буде меридіан 140°. Тому точка перетину його з паралельним колом в 52°40 пд.ш. і буде пунктом, який ми визначаємо.

Кластер як один з методів критичного мислення  графічна форма організації інформації, коли виділяються основні смислові одиниці, які фіксуються у вигляді схеми з позначенням всіх зв'язків між ними. Сприяє систематизації та узагальненню навчального матеріалу. Стадії критичного мислення Кластер Виклик служить длястимулюванняпізнавальноїдіяльностішколярів,мотиваціїдороздумівдо початкувивченнятеми,відтвореннявженаявнихзнаньзданоїтеми,формуванняасоціативногоряду і постановкапитань, наякіхочетьсязнайтивідповіді.  2. Осмислення дозволяєструктуруватинавчальнийматеріал.організовуєтьсяробота зінформацією:читаннятексту,обдумуванняіаналізотриманихфактів.  3. Рефлексія виконуєфункціюсистематизуванняотриманихзнань.отриманізнанняпереробляютьсяврезультатітворчоїдіяльностііроблятьсявисновки. Можливезастосуваннякластера напротязівсьогоуроку, увиглядізагальноїстратегіїзаняття, навсіхйогостадіях.

Правила оформлення кластера Залежно від способу організації уроку, кластер може бути оформлений на дошці, на окремому аркуші або в зошиті у кожного учня при виконанні індивідуального завдання. Складаючи кластер, використовуємо різнокольорові крейди, олівці, ручки, фломастери. Це дозволить виділити деякі певні моменти і наочніше відобразити загальну картину, спрощуючи процес систематизації всієї інформації. Рекомендації щодо складання кластера 1. Висловлювати і фіксувати все, що спадає на думку, навіть якщо це просто асоціації або припущення. 2. У ході роботи невірні чи неточні висловлювання можуть бути виправлені або доповнені. 3. Учні можуть сміливо дати волю уяві та інтуїції, продовжуючи роботу до тих пір, поки не закінчаться всі ідеї або вичерпається час. 4. Не варто боятися значної кількості смислових одиниць, потрібно спробувати скласти якомога більше зв'язків між ними. 5. У процесі аналізу все систематизується і стане на свої місця. Застосування методу кластер - Практично на всіх уроках, при вивченні самих різних тем. - Форма роботи: індивідуальна, групова та колективна, залежно від поставлених цілей і завдань, можливостей вчителя і колективу. - Допустимо перетікання однієї форми в іншу. Наприклад, на стадії виклику, це буде індивідуальна робота, де кожен учень створює в зошиті власний кластер. - По мірі надходження нових знань, як спільного обговорення пройденого матеріалу, на базі персональних малюнків і з урахуванням отриманих на уроці знань, складається загальна графічна схема. - Як спосіб організації роботи на уроці, і в якості домашнього завдання.

Ключове слово Категорія 2 Категорія 4 Категорія 1 Категорія 3 МЕТОДИКА РАБОТИ І етап. Визначаємо тему, яка буде розглядатися. Виділяємо головну смислову одиниці - ключове слово або словосполучення з тексту (теми) II етап. Виділяємо пов'язані з ключовим словом смислові одиниці (категорії інформації) III етап Конкретизація категорії думками і фактами, які містяться в освоюваній інформації.

«Кластер». Алгоритм дій для учнів 1. Записати в центрі аркуша ключове слово чи поняття, що буде стосуватися теми, яку вивчаємо. 2. Записуємо слова, які відповідають вище зазначеному поняттю – ключовому слову. 3. Від цих слів записуються похідні слова, що відносяться до основного поняття чи теми Результат роботи – це структура, що визначає міркування школярів

Практичне застосування «Кластер» 8 клас. Зона мішаних і широколистих лісів Зона мішаних і широколистих лісів Рельєф Поліська низовина Височини Подільська Хотинська Волинська Клімат Пом. конт Опади 600-700мм t°-4°, - 8° Грунти Дерн-підзол Сірі лісові Лучно-болотні Рослинний покрив Луки Соснові Сосново-дубові Ліс Ріки Тетерів Десна Зх. Буг Прип’ять

Японія Країна ранкового сонця Держава Машинобудування Сільське господарство Кімоно Сакура Тихий океан Перли Коституційна монархія Кластер-асоціація 10 клас. Геогафія Цунамі Острови Тойота Нісан Хонда Культура Орігамі Токіо Рис Овочі

Методика «Бортовий журнал» Учні письмово фіксують інформацію, вчаться визначати невідомі та маловідомі факти. Систематизують та узагальнюють інфомацію. Формулюють запитання, письмово висловлюють свої думки що до теми, яка вивчається. Співставляють та порівнюють різні точки зору, обгрунтовують свою думку. Учитель інформує учнів про те, яку тему вони будуть вивчати на уроці; Зазначає, що учні будуть заповнювати таблицю, в якій фіксують набуті знання У процесі опрацювання тексту учні мають робити зупинки, паузи, щоб заповнити «бортовий журнал», пов’язуючи тему, яка вивчається зі своїм баченням та життєвим досвідом «Бортовий журнал» сприяє: 1. Формуванню вміння самостійно вчитися; 2. Вчить складати алгоритм вивчення нової теми Бортовий журнал 3 з/п Що мені відомо з цієї теми Що нового дізнався(лася) з тексту

Мозковий штурм Допомагає учням відтворити інформацію, з якою вони ознайомились або вивчили раніше Цей метод виник у 30-ті роки ХХ століття, як колективний спосіб нових ідей. Термін походить від англійського Brain storm – у перекладі мозковий штурм, (банк ідей) Мета застосування: 1. Одержання великої кількості ідей за короткий проміжок часу 2. Розвиток творчих здібностей учнів; 3. Визначення рівня засвоєння матеріалу, що вивчено, а що залишилось непоміченим; 4. Для відновлення інформації, яку учні вивчали раніше Форми роботи: фронтальна, індивідуальна, в групах, парах Правила проведення мозкового штурму Не критикувати запропоновані ідеї Всі ідеї , що пропонуються, фіксуються. Дозволяються багаторазові виступи одного учасника За один раз можна висловити одну думку

Методика застосування 1. Повідомити учнів , яке поняття чи тема буде розглядатись. 2. Запропонувати самостійно в парах, групах проглянути певні. поняття, зафіксувати в зошитах чи на дошці і обговорити з усім класом. 3. Запропонувати учням пригадати все що вони знають із відповідної теми чи поняття. 4. Під час виконання цього завдання усім класом учитель не критикує дітей і не ставить запитання. Він фіксує запропоновані варіанти відповідей 5. Після збору інформації вчитель разом з учнями систематизують отриманий матеріал за певними ознаками 6. Після завершення мозкового штурму вчитель інформує учнів, з якою темою будуть знайомитись на уроці

Які методи розвитку критичного мислення найдієвіші Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий. Добирати їх слід з огляду на мету, завдання, зміст уроку та на особливості цих методів. На певних етапах уроку вони є ефективнішими, а отже, доречнішими.. Найпоширеніші методи розвитку критичного мислення подано у схемі

Використані ресурси Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. КОНЦЕПЦІЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ ДОКУМЕНТ ПРОЙШОВ ГРОМАДСЬКІ ОБГОВОРЕННЯ І УХВАЛЕНИЙ РІШЕННЯМ КОЛЕГІЇ МОН 27/10/2016 2. Терно Сергій. Лекції «Критичне мислення для освітян» 3. Наталія Степанова «Критичне мислення для освітян» 4. Інтернет-ресурси http://library.udpu.org.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/51/8.pdf