Луганський природний заповідник Національної академії наук України
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
“Землі моєї – чудовий дивокрай…” Луганський природний заповідник Національної академії наук України Ляшко Наталія Олексіївна Вчитель географії та біології Комунальний заклад “Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №53”
Луганський природний заповідник Національної академії наук України Луганський природний заповідник - природоохоронна територія в Луганській області. Заповідник створений з метою збереження у природному стані типових та унікальних для степової ландшафтної зони природних комплексів. Заповідник було створено згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1968 р. № 568 у складі двох відділень - «Станично-Луганське» (494 га - Станично-Луганський р-н) (№2) та «Стрільцівський степ» (494 га - Міловський р-н) (№1). Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 22 грудня 1975 р. № 1003-р було створено третє відділення заповідника - «Провальський степ» (587,5 га - Свердловський р-н) (№3). Указом Президента України від 21 квітня 2004 р. № 466 площу заповідника було розширено і становить 2122,0 га. «Трехізбенська степ» як філія Луганського заповідника була створена в 2008 році. 17 грудня був підписаний президентом України Ющенком указ про створення нової філії Луганського заповідника (Трехізбенського) в Слав’яносербському районі Луганської області на території 3281 га.
Стрільц івський степ - відділ Луганського природного заповіднику. Знаходиться біля села Криничне Великоцької сільради на території Міловського району Луганської області, площа 1036,5 га. Заснований як заповідник у 1948 році для збереження решток Старобільських барвисто-типчаково-ковилових степів та дикої степової фауни. Стрільцівський степ — цінна пам'ятка природи, де протягом ряду років ведуться стаціонарні дослідження степової рослинності (динаміка, продуктивність, хімічні і екологічні взаємини маж рослинами та ін.). Степ є також базою, де студенти проходять виробничу і переддипломну практику. Жигулівські скали. Половецька баба.
Особливої уваги заслуговує бабак. Колись він траплявся майже на всіх рівнинах Європи. Нині його популяція на сході нашої держави налічує лише кілька тисяч особин. Їх чисельність скоротилася через розорювання земель і надмірне добування мисливцями. З бабаком пов'язана екологія багатьох тварин степу: в його норах оселюється їжак вухатий, влаштовує виводкові гнізда огар, знаходить сховище гадюка. Нора бабака.
Неподалік заповідника – Стрілецький кінний завод. Багатовікова історія заводу і його “продукції” – коней Стрілецької породи – представлена в самодіяльному музеї, розміщеному у сільській школі. Вважається, що конезавод засновано за указом Катерини Другої. Або згадують і Петра Першого. Ніби коли він побачив тутешні степи, то наказав: “Бути тут государевому конезаводу”. Заснований Стрілецький кінний завод в 1803 році. Всього на Луганщині чотири з десяти українських конезаводів. Козачий кінний театр.
Провальський степ — відділення Луганського природного заповіднику. Розташоване біля села Провалля Свердловського району і складається з двох ділянок (урочищ): Калинівської (299,61 га) і Грушевської (287,89 га). З 1846 року ця територія належала Провальському кінному заводу, з 1945-го — радгоспу «Провальський». У 1975 році тут було створено державний заповідник, до складу якого увійшли такі угіддя: пасовище −416 га, ліс — 162,4 га, сіножаті — 7,5 га і рілля — 1,6 га.
Станично - Луганське відділення Луганського природного заповіднику. Станично-Луганське відділення, або Придінцівська заплава — одне з відділень Луганського природного заповіднику. Основне природоохоронне завдання відділення — охорона комплексів рослинності, флори і фауни заплави Сіверського Дінця. А саме тут заповідається заплавний ландшафт з боровою терасою. Заповідник розташований на лівому березі р. Сіверський Донець, за 30 км на північ від м. Луганська, у 8-ми км від смт. Станично-Луганськке, біля хутора Піщаний. Площа охоронної зони відділення становить 498 га.
Філія Луганського заповідника – «Трехізбенська степ» Нова заповідна ділянка розташована на території Слав’яносербського і Новоайдарського районів Луганської області, на землях колишнього Трехізбенського військового полігону. У фізико-географічному відношенні територія є фрагментом піщаної надпойменної тераси середнього перебігу р. Сіверський Донець. Заповідна ділянка знаходиться на північ від селищ Трехізбенка і Кряковка Слав’яносербського району Луганської області. Із заходу і північного сходу його територія обмежена посадками сосни на піщаній арені Сіверського Донця. Рельєф території, що охороняється, вирівняний, хвилястий, з окремими піднесеннями до 100-110 метрів над рівнем моря (піщані дюни в ур. Баранячий шпиль). Ландшафт типово лісостеповий.
Схожі презентації
Категорії