Презентація на тему:
КОНФЕСІЙНИЙ СКЛАД РЕГІОНІВ СВІТУ. Семінарське заняття

Семінарське заняття КОНФЕСІЙНИЙ СКЛАД РЕГІОНІВ СВІТУ

Питання для обговорення Класифікація релігій світу. Історико-географічні аспекти розвитку та поширення релігій світу. Первісні та місцеві традиційні вірування та культи. Національні релігії. Світові релігії. Релігійна геоситуація в сучасному світі (макрорегіони Європа, Америка, Азія, Африка, Австралія і Океанія).

Питання класифікації релігій У вітчизняній навчальній літературі найбільш розповсюдженою постає така класифікація релігійних вірувань у відповідності із їх історичним розвитком: Релігійні уявлення первісного суспільства (фетишизм, анімізм, тотемізм, магія, містеріальні культи). Регіонально-етнічні релігії (полідемонізм, політеїзм). Перехідною формою до наступного етапу вважають іудаїзм – це релігій певного народу (євреїв), але вона вже є монотеїзмом (шанування єдиного Бога). Світові релігії – релігії достатньо послідовного та принципового монотеїзму (буддизм, християнство, іслам).

Класифікація релігій

Християнство Католицизм Протестанство Православ'я.

Буддизм

Іслам - Суніти - Шиїти

Що таке релігія?

Поняття і сутність релігії РЕЛІІЯ- це особливі погляди та уявлення людей, пов'язані з відповідними їм обрядами і культурою. - віра в існування Бога, людина наділена Богом свободою волі та вибору - відповідальність людини перед Богом за свої дії та за майбутнє своєї душі.

Функціональна структура релігійної сфери - любов та милосердя до усього живого, - неможна платити за зло злом, - відмова від усякої власності Перетворюється із релігії в філософію

Функціональна структура релігійної сфери Заповіді Мойсея - не вбий, - не вкради, - не прелюбодій, - шануй мати і батька твоїх, - не створи собі кумира, - не кажи імені Бога в сує.

«іслам» - покірність, - людина – слабка істота, - уповання на милість Бога. - покірність Аллаху і владі, - активне втручання в усі сфери життєдіяльності Функціональна структура релігійної сфери

Необхідність дослідження

Концепція пратеїзму Сутність: найдавніші люди були настільки тісно пов’язані з природою та з власною простою практичною діяльністю, що їх свідомість була тісно перепліталась із практичними діями і не була придатною навіть до мінімальних абстрактних або відірваних від наочного міркувань, в тому числі й релігійних. Але, оскільки дана концепція грунтується не стільки на фактах, скільки на їх тлумаченні, багато дослідників теж вважають її сумнівною.

Теорія страху Відповідно до цієї концепції первісні люди боялися певних природних явищ (пожежі, шторму на морі), і пов’язували ці явища з діями надзвичайно могутніх істот – демонів, богів (бо явища були масштабними). За аналогією з власними вчинками (“захочу – зламаю гілку, не захочу – не зламаю, якщо мене просять не ламати – не буду”) вони вважали, що за їхнім проханням могутні істоти можуть і не чинити своїх жахливих дій. Тому первісні люди споруджували богам храми, молилися їм та приносили їм пожертви.

Теорія обману Сутність: виникнення релігії як результат вигадок вождів, жреців та законодавців, які посилалися на авторитет богів та демонів, щоб змусити людей дослухатися до рішень та вимог керівників суспільства. Одним з перших цю теорію висуває Крітій (біля 460-430 рр. до н.е.), в подальшому її підтримували енциклопедисти ХVII-XVIII ст.у Франції – Франсуа Вольтер (1694-1778), Жан Жак Руссо (1712-1778).

Теорія обмеженості знань Сутність: релігія виникає як спосіб донаукового пояснення незрозумілих явищ природи, а в подальшому – і суспільного життя. За логікою цієї теорії з розвитком науки релігія повинна занепадати і поступово взагалі зникнути. Така точка зору була поширена серед науковців у XIX ст. та початку ХХ ст., була вона й компонентом офіційної атеїстичної ідеології у Радянському Союзі.

Фрейдизм Релігія виникає як вихід назовні індивідуального безсвідомого, причому цей вихід безсвідомого є суспільно дозволеним та безпечним для оточуючих. Отже, основою для виникнення релігії є індивідуальне безсвідоме, тобто вроджені неусвідомлювані та часто заборонені суспільством потяги людини. Саме вони зумовлюють необхідність у молитві, сповіді, участі у релігійних церемоніях, тощо.

Давні релігійні вірування Фетишизм - це віра у надприродні, надчуттєві властивості певних предметів, віра в те, що вони можуть допомагати, оберігати, захищати людину. Термін походить від португальського слова fetico – зачарована річ, через французьке fetiche – поклоніння неодухотвореним предметам (фетишам), яким приписують надприродні властивості. Фетишами здебільшого стають предмети, які вражають уяву людини тим, що чимось суттєво відрізняються від інших предметів даного типу (галька з однією або двома дірочками; джерело, яке не замерзає взимку; яблуня, яка родить щороку, тощо).

Анімізм Анімізм – віра в те, що існують духовні двійники всіх живих істот. У науковий обіг даний термін введений англійським етнографом Едуардом Тейлором (1832-1917). Термін анімізм походить від лат animus, anima – дух, душа. Не слід плутати ці уявлення із тими розвинутими релігійними уявленнями про душу, яку Бог при творенні світу надав лише людині (тварини та рослини душі не мають), і ця душа є осереддям духовної діяльності людини та умовою її спілкування з Богом, наближення до Бога. Анімістичні уявлення передбачають існування душі як внутрішнього джерела діяльності всіх живих істот, своєрідного внутрішнього двигуна.

Тотемізм Тотемізм – віра в існування надприродного родинного зв’язку між групою людей (рід, плем’я) та певним видом тварин, птахів, або, рідше, рослин або явищ природи. Термін “тотемізм” походить від слова “ототеман”, що мовою одного з північноамериканських індіанських племен означає “його рід”. У науковій літературі даний термін починають вживати у XVIII ст.

Зоолатрія Зоолатрія, або анімалізм, або культ тварин. Це сукупність обрядів та вірувань, що пов'язані з релігійним вшануванням певних тварин. Терміни походять або від грецьких слів (zoon – тварина, latreia – служіння), або – від латинського animal – тварина. Деякі дослідники вважають анімалізм найдавнішою формою релігійних уявлень, аргументуючи свою точку зору тим, що зображення тварин у печерах (Альтаміра та ін) мало ритуальній характер та свідчило про обожнення зображуваних тварин.

ПОЛІТИЧНА ДОКТРИНА ІСЛАМУ традиціоналістський реформаторський держава має абсолютне право власності, якщо сама знаходиться в руках охоронців та знавців Божих наказів; не обмежується приватна власність, як що вона трудова ; не брати за приклад західне "суспільство споживання"; класові, суспільні суперечності мають долатися шляхом духовної гармонії; уніфікація економічних і політичних систем усіх мусульманських держав джихад — священна боротьба за торжество ісламських принципів справедливості в усьому світі

ПОЛІТИЧНА ТЕОРІЯ КАТОЛИЦИЗМУ Августин Блажений ("Сповідь, V ст.") Фома Аквінський ("Суми теології",XIII ст.) Папа Лев ("Нові речі", 1892 р.) Папа Іоган Павло II (енцикліка "Століття", 1991 р.) комунізм залишив великий шрам на обличчях багатьох народів; потрібно підтримати посткомуністичні положення країни; посткомуністичні народи мають здебільшого самі споратись зі своїм тоталітарним минулим; вади капіталізму далеко не щезли; і сьогодні можливе поширення радикаль ної ідеології капіталістичного типу, яка призвела б до неконтрольованого ринку; громадянське суспільство — предмет особливої уваги створення світських навколоцерковних механізми організацій; функціонування християнських політич них партій; використання ЗМІ тощо

Паломництво в Ісламі (Мекка)