Презентація на тему:
Комети

комети Комети

В Сонячній системі окрім великих та малих планет існують і інші небесні тіла. Передусім це комети. Це невеликі, розміром декілька кілометрів, шматки з каменя і льоду. Комети, як і інші тіла Сонячної системи, рухаються по еліптичним орбітам. Але їх орбіти дуже витягнуті і найвіддаленіша від Сонця точка звичайно розташована набагато далі орбіти найвіддаленішої планети.

Поблизу афеліїв своїх орбіт комети знаходяться більшу частину часу, тому на далеких окраїнах Сонячної системи існує хмара комет - так звана хмара Оорта. Її поява повязана, скоріше за все, з гравітаційним викидом льодових тіл з зони планет - гігантів під час їх виникнення . Хмара Оорта складається з міліардів кометних ядер.

Коли комета з далекого космосу наближається до Сонця, вона стає видимою навіть неозброєним оком. При наближені до Сонця його сильне випромінювання починає розігрівати тіло комети і заморожені гази випаровуються. Вони розширюються, утворюючи газову «голову». Сонячне випромінювання так сильно дія на газ, що частина його відувається з голови комети і утворює кометний «хвіст», який супроводжує її на всьому шляху поблизу Сонця.

У всіх комет орбіти змінюються під дією тяжіння планет. При цьому серед комет, які прийшли з периферії хмари Оорта,близько половини отримують гіперболічні орбіти і губляться в міжзоряному просторі. У інших, навпаки, розміри орбіт зменшуються, і вони починають частіше повертатися до Сонця. Зміни орбіт бувають особливо великі при тісних зближеннях комет з планетами-гігантами. Відомо близько 100 короткоперіодичних комет, які наближаються до Сонця через декілька років або десятків років і тому досить швидко розтрачують речовину свого ядра.

Будова комети Комети мають вид туманних обєктів із світлим ядром в центрі і хвостом. Вдалині від Сонця у комет нема ніяких атмосфер і вони нічим не відрізняються від звичайних астероїдів. При наближені до Сонця на відстані приблизно 11 а.о. у них спочатку зявляється газова оболонка неправильної форми (кома). Кома разои з ядром (тілом) називається головою комети. В телескоп така комета спостерігається як туманне цяточка і її можна відрізнити від зоряної туманності тільки за помітрим власним рухом. На відстанях 3-4 а.о. від Сонця у комети під дією сонячного вітру починає розвиватися хвіст, який стає добре помітним на відстані менше 2 а.о.

Ядро комети Ядро комети Галлея, яка має періодичність приблизно 77 років, сфотографовано європейським апаратом "Джотто" у 1986 р. незабаром після проходження кометою найближчої до Сонця точки. Ядро розміром 16х8х8 км вкрите темною коринкою.