Презентація на тему:
Грузія. Варіант 2

Презентація на тему: Грузія

План 1.Загальна характеристика країни. 2.Політичне життя країни 1991-поч.ХХl ст. 3.Економчний розвиток країни. 4.Правління Саакашвілі.. 5.Реформування судової системи Грузії.

Природа Рельєф Клімат Сейсмічність Корисні копалини 1.Загальна характеристика країни. Каспійський басейн Внутрішні води Чорноморський басейн Гірські річки Озера

Територія Грузії характеризується надзвичайною різноманітністю природи. Приналежність Грузії до рухомого альпійського поясу земної кори зумовила на невеликій площі різку зміну інтенсивних неотектонічних височин та низин. Цими рухами створено контрастний рельєф країни і зрештою її різноманітні ландшафти з безліччю типів клімату,гідрології, режиму, ґрунтового покриву, рослинності і тваринного світу. Істотну роль у формуванні такого різноманіття природи грає також прикордонне положення на рубежі напіввологого Середземномор'я, аридної безстічної Арало-каспійської западини і континентальних Передньозіатських нагір'їв. Берегова лінія Чорного моря (308 км), відрізняється рівними рисами. Описуючи плавну дугу, берег позбавлений значних заток і півостровів. Природа 1.Загальна характеристика країни.

Рельєф Близько 87 % території Грузії займають гори і передгір'я Кавказу, 13 % — низини і рівнини (Колхідська та Алазанська низини, Картлійська низовина). Найвищі точки Грузії — гора Шхара (5068 м) та гора Казбеґі (5033 м). Крайній південь Грузії зайнятий Південно-Грузинським вулканічним нагір'ям.

Клімат На заході субтропічний, на сході — перехідний від субтропічного до помірного. Середні температури січня від +3 (Колхіда) до −2 (Іверійськая западина), серпня від +23 З до +26С. У Західній Грузії, зверненій до Чорного моря, випадає від 1000 до 2800 мм. (у горах) опадів на рік, в Східній Грузії 300—600 мм. У західних районах, біля Чорного моря, літо — вологе і тепле, клімат субтропічний. У східних районах Грузії клімат формується під впливом континентальної повітряної маси. На рівнинах літо більш тривале і жарке. Погода в горах швидко міняється.

Сейсмічність Для території Грузії характерна наявність сейсмічно активних глибинних структур — міжзональних, внутрішньозональних та трансзональних. Вогнища більшості землетрусів розташовані на глибині 10-25 км (рідко — 30-35 км). Загальне сейсмічне тло країни — 7-бальне. На ньому виділяються три 8-бальні зони: Джавахетська, Гегечкірсько-Чхалтинська (Мегрельсько-Абхазька) та Казбегі-Лагодехська. Найбільш сейсмічно активні ділянки розташовані на Джавахетському нагір'ї та південному схилі Головного Кавказького хребта.

Корисні копалини Це паливно-енергетичні ресурси (нафта, газ, вугілля), марганець, арсен; кольорові і благородні метали (мідь, свинець, цинк, золото, срібло та інші); гірничо-хімічна сировина (барит, кальцит, бентонітові глини, тальк, андезит, базальт та інші); нерудна сировина для металургії (смолодоломіти, доломіт, флюсові вапняки, формівні піски)

Внутрішні води 1 Каспійський басейн 2 Чорноморський басейн 3 Гірські річки 4 Озера Майже весь стік Каспійського басейну виноситься річкою Кура, серед приток якої значні річки Велика Ліахві, Ксані, Арагві, Іорі і Алазані (дві останні впадають вМінгечаурське водосховище) - ліві; Паравані, Дзама, Тана, Тедзамі, Алгеті і Храмі - праві. Річки Чорноморського басейну (Західна Грузія) не утворюють єдиної системи, впадаючи в морі самостійно. Головна з них Ріоні з притоками: Цхеннсцкалі, Техурі, Квіріла, що протікає на нижньому відрізку по осі Колхідської западини. Серед найпомітніших також Інгурі, Кодорі, Аджарісцкалі, Бзиб, Хобі, Галідзга. Річка Чорохі, що починається в Туреччині, протікає по Грузії впродовж 26 км. Через швидку течією, гірські річки замерзають рідко; виняток становлять річки Південно-грузинського нагір'я, що відрізняються оберненим подовжнім профілем (крутим в нижньої і пологим у верхньої течії). Грузія небагата озерами, але в окремих районах (Джавахеті, Колхідська низовина, Кельське плато, древньоледнікова зона Абхазії) є групи озер тектонічного, вулканічного, морського, річкового, льодовикового, обвального, карстового і іншого походження. Найбільше за площею озеро Паравані (37 км²); за ним слідують озера Карцахі (26,6 км²) і Палеостомі (17,3 км²). Найбільшими глибинами відрізняються запруджене озеро Ріца (116 м) і Амткел (72-122 м залежно від різких коливань рівня), глибина озера Келістба 75 м. Рибні промисли розвинені на озерах Табацкурі, Палеостомі тощо.

2.Політичне життя країни 1991-поч.ХХl ст. 1. У травні 1991 р., в Грузії відбулися перші загальні президентські вибори, на яких президентом було обрано Звіада Гамсахурдіа. Менш ніж через рік, в січні 1992 р., Звіад Гамсахурдіа був відчужений від влади Військовою радою, що скасувала також і сам пост президента. Гамсахурдія Звіад Константинович 2. Повалений в результаті перевороту, Гамсахурдія очолив у Західній Грузії Уряд у вигнанні, де вибухнула Громадянська війна між центральною владою та його прихильниками. Розгромлений, він переховувався від урядових військ, загинув за нез'ясованих обставин.

3. У 1992 р. в Грузію повернувся Едуард Шеварднадзе, якого парламент країни обрав главою держави. У серпні 1995 р. парламент Грузії прийняв Конституцію, згідно з якою главою держави є президент, що обирається загальним прямим голосуванням. 4. 5 листопада 1995 р. в Грузії одночасно були проведені парламентські і президентські вибори, на яких перемогу отримав Едуард Шеварднадзе. У 2000 р. був переобраний на другий термін. 23 листопада 2003 р. подав у відставку. Софіко, Едуард Шеварнадзе

Внутрішньополітичні проблеми, конфлікти, війни: Абхазія 1. Загострення відносин між Грузією і Абхазією почалося 18 березня 1989 р. - в селі Лихни (стародавній столиці абхазьких князів) відбулися 30 тисячні Збори абхазько-го народу, на яких була висунута пропозиція про вихід Абхазії зі складу Грузії і віднов-лення її в статусі союзної республіки. 2.14 травня 1994 р. в Москві між грузинською і абхазькою сторонами за посередниц-тва Росії було підписано Угоду про припинення вогню і роз'єднанні сил. На основі цього документа і подальшого рішення Ради голів держав СНД в зоні конфлікту з червня 1994 р. розміщені Колективні сили по підтримці миру СНД, в завдання яких входить підтримка режиму невідновлення вогню. 3. 2 квітня 2002 р. був підписаний грузино-абхазький протокол, згідно з яким патру-лювання верхньої частини Кодорської ущелини (територія Абхазької автономії, кон-трольована Грузією) було доручене російським миротворцям і військовим спостеріга-чам ООН.

Внутрішньополітичні проблеми, конфлікти, війни: ОСЕТІЯ Росі йсько-грузинська війна 2008 р. — збройний конфлікт між Грузією з одного боку та Росією і сепа-ратистськими угрупуваннями Південної Осетії та Аб-хазіїз іншого. 1. Війна розпочалася навколо збройного протистояння в Південній Осетії у серпні 2008 р. 2. Сторони звинувачували одна одну у провокуванні бойових дій. 3. 8 серпня Росія втрутилась у конфлікт на стороні південноосетинських сепаратистів та ввела війська, в тому числі танкові бригади, на територію Грузії, піддала бомбар-дуванню грузинські міста, порти та військові об'єкти. Перегляд пострадянських кордонів у силовий спосіб з боку Росії не знайшов розуміння у світі: реакція інших країн показала, що в Росії нема союзників щодо силової ревізії кордонів, попри всі старання російської дипломатії.

Внутрішньополітичні проблеми, конфлікти, війни: АДЖАРІЯ 1. Регіон у складі Грузії. Розташована Аджарія на південному заході Грузії, на узбе- режжі Чорного моря. 2. Вимоги: розширення прав, вихід із складу Грузії.

Трояндова революція – мирна революція у Грузії, що у 2003 р. змусила піти у відставку президента Едуарда Шеварднадзе. Причини: Махінації підрахунків голосів - вибори до Парла - менту 2 листопада 2003 р. 2. Ненасильницький бой - кот виборів партії Саакаш- вілі та інших опозиціонерів (Ніно Бурджанадзе та Зураба Жванії). 3. Вимоги перевиборів. Шеварнадзе оголосив про свою відставку та залишив країну. Учасники й ор-ганізатори «Революції троянд» святкували перемогу, а на дострокових пре-зидентських виборах, проведених 4 січня 2004 року, переміг Міхаїл Саакаш-вілі.

Законодавча влада Однопалатний парламент у складі 150 депутатів (по 75 за пропорційною і мажоритарною системами). Останні вибори — 21.05.2008 року. Депутати представляють 4 політичних партії провладна партія «Єдиний національний рух» — 120, блок «Об'єднана опозиція» — 16, опозиційний «Християнсько-демократичний рух» — 6, опозиційна «Лейбористська партія» — 6, опозиційна Республіканська партія — 2. Спікер Парламенту Давид Бакрадзе (перший номер в списку правлячої партії). Парламентські комітети: комітет із захисту прав людини — 15 депутатів, з аграрних питань — 18, освіти, науки, культури і спорту — 18, охорони навколишнього середовища і природних ресурсів — 15, галузевої економіки і економічної політики — 19, євроінтеграції — 15, оборони і безпеки — 19, юридичних питань — 17, регіональної політики, самоуправління і високогірних регіонів −19, зовнішніх зв'язків −17, процедурних питань −15, охорони здоров'я — 17, фінансів та бюджету — 15.

Виконавча влада Глава держави — президент, який є безпосереднім керівником для силових міністерств уряду. Уряд на чолі з прем'єр-міністром є керівником всіх інших міністерств. Президентом визначається кандидатура на пост прем'єр-міністра, який за погодженням з президентом формує список кандидатів до складу уряду. Склад уряду подається президентом до парламенту на затвердження. Діючий Уряд Грузії сформовано в лютому 2009 року. Прем'єр-міністр Грузії — Ніколо Гілаурі (з 06.02.09 року). Міністр закордонних справ Грузії — Грі гол Вашадзе.

3.Економчний розвиток країни. Грузія — промислово-аграрна країна, що розвивається. Основні галузі промисловості: сталеплавильна, авіаційна, машинобудівна, електромоторна, текстильна, хімічна, винна. Тр-т: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний. Гол. морські порти: Батумі, Поті. Головний аеропорт країни — Тбілісі. Завдяки географічному положенню між Європейською Росією і Азією територія Грузії має важливе транзитне значення, особливо для виходу сусідніх Азербайджану і Вірменії до Чорного моря.

Промисловість Промисловість Грузії формує 25,9% ВВП країни (2009 р.). У структурі промислового виробництва найбільшу питому вагу займають переробна промисловість - 60-70%, на частку виробництва і розподілу електроенергії, газо- і водопостачання доводилося 20-25%, на видобувну промисловість - 5-7%. Грузія має значні запаси будівельних матеріалів: бентонітової глини (17 млн. т), доломіту, вапняку (200 млн т), глини для виробництва цементу (75 млн. т) і цегли (47 млн. м3), гіпсу, тальку, формувального піску. У 2010 р. обсяг промислового виробництва порівняно з 2009 р. виріс на 27,7% і склав 2920 млн. дол. США.

Сільське господарство Субтропічне господарство(виноград, фрукти, цитрусові, чай, ефірноолійні).    Богарне землеробство (пшениця, кукурудза, овочі, фрукти. М'ясно-молочне тваринництво).    Пасовищне тваринництвогірських районів.    Пасовищне тваринництво м'ясного напрямку (вівці, велика рогата худоба). Сільське господарство Грузії становить 12,1% (2009р. )валового внутрішнього продукту країни. Оброблювані землі займають близько 20-30% території Грузії. Вертикальна поясність, притаманна гірським країнам, впливає на спеціалізацію сільського господарства Грузії - природні умови вологих субтропіків сприяли розвитку в країні унікального для всього регіону субтропічного типу АПК яке має своєрідну й багатогалузеву структуру. Рослинництво спеціалізується на вирощуванні винограду, баштанних культур, фруктів та овочів на низовинах та в передгір'ях. На основі їх переробки розвивається виноробна та коньячна промисловість, виробництво плодоовочевих консервів.

Гірнича промисловість Грузії Гірнича промисловість – одна з перспективних галузей господарства Грузії, але станом на початок XXI ст. вона розвинута слабко. У 1930-1980 рр. до експлуатації залучено понад 200 родов. різних видів мінеральної сировини, в т.ч. вугілля, арсену, кольорових металів, золота, нерудних к.к. – бариту, бентоніту, діатоміту, цеоліту та ін. У недавньому минулому в Грузії добувалося на рік: нафти до 3 млн т, вугілля до 3,2 млн т, марганцевої руди до 5,2 млн т, мідної руди до 1,5 млн т, баритових руд до 500 тис. т. Навіть у 1989 р, коли гірничодобувні галузі увійшли в смугу затяжної багаторічної кризи, тут була видобута сировина, яка у вигляді фактично реалізованої продукції оцінюється в 370 млн дол. США, з яких на експорт склав 180 млн дол. США.

4.Правління Саакашвілі Міхеїл Ніколозович Саакашвілі 21 грудня 1967р., Тбілісі — третій президент Грузії. Мати - Гіулі Аласанія, батько - Ніколоз Саакашвілі. Дружина Сандра Рулофс, син Едуард. 1992 - закінчив факультет міжнародного права Ін- ституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Шевченка. 1993 - отримав диплом Страсбурзького міжнарод - ного інституту з питань прав людини.

1994 - закінчив магістратуру юри-дичного факультету Колумбійського університету Нью-Йорку. 1995 - здобув ступінь в Університеті Дж. Вашингтона. Навчався в Академії європейського права у Флоренції і в Гаазькій академії міжнародного права. Працював у Державному комітеті Грузії з захис-ту людських прав (1992), у Норвезькому інститу-ті з питань людських прав. Гіулі Аласанія, мать Саакашвілі

Депутат парламенту Грузії 1995—1999 р.р., 1999—2000 р.р. Голова комітету з конституційних, юридичних питань і законності 1995—1998 р.р. Голова парламентської фракції «Союзу громадян» 1998—1999 р.р. 2000 - віце-президент ПАРЄ. Член Головної ради Союзу громадян Грузії. 2000—2001 - міністр юстиції Грузії. 2001 - обирався в депутати парла-менту Грузії за мажоритарною системою. Створив політичну організацію «На- ціональний рух»

Один із ініціаторів масових демонстрацій протесту проти Шеварднадзе, з вимогами відставки уряду і проведення нових виборів. Акція протесту завершилася так званою «революцією троянд» 2002 р. обраний головою Тбіліського сакребуло (представницькі збори).

Крім грузинської, володіє англійською, іспанською, російською та українською мовами. Автор понад 40 статей у грузинській і зарубіжній пресі. Хобі: футбол, журналістика. Після зміщення Шеварднадзе висунув свою кандидатуру на дострокових президентських виборах; Вибори відбулися 4 січня 2004р., завершилися перемогою Саакашвілі. Экс-спікер парламента Грузії Ніно Бурджанадзе

5.Реформування судової системи Грузії. Судова влада: Конституційний суд, Верховний суд та місцеві суди (міські, районні). Судді Конституційного суду призна-чаються на паритетних засадах, по 3 члени за квотами Президента, Парла-менту та Верховного суду. Судді Верховного суду призначають-ся парламентом за квотою президента та голови Верхов- ного суду. Інші судді обираються Парламентом.

По всій Грузії відділення поліції переїхали: частина — в фешенебельні вілли «во-ров в законі», які втекли із країни після приняття закону по борьтьбі із організо-ваною злочинністю, а іншій частині держава пбудувала нові будівлі. Однак, за на-казом Саакашвілі, їх главна особливість — повна прозорість.

Вимоги: 1. Висока заробітня плата; 2. Жостке покарання щодо прийняття хабара; 3. Зовнішній виголяд: спортивна тілобудова; 4.Знання англійської мови Завдяки даним рефомам Грузія подолала корупцію на 99%, а довіра населення зросла у 90 % до право - охоронної системи!

Джерела: 1. http://uk.wikipedia.org 2. http://www.youtube.com/watch?v=bVhMdUFemFU&feature= related 3. http://www.youtube.com/watch?v=3Qoo2OYM9zo&feature=related 4. http://www.gazeta.ru 6. http://www.president.gov.ge/en/ 5. http://chistoprudov.livejournal.com/65040.html

Презентацію підготував: учень групи №28 Кальмук Дмитро Дякую за увагу Калуш 2013