Презентація на тему:
Глобальне потепління: що за ним криється

Глобальне потепління: що за ним криється.

Протягом багатьох століть ніхто не турбувався про наслідки дії людини на навколишнє середовище.

Однак зараз не існує країни, де не було б екологічних проблем.

Повені,

цунамі,

землетруси…

Світ неприємно вражає нас новими катаклізмами:

Еверест зменшується,

біля Антарктиди з’являються медузи,

ріст тропічних дерев у Карибському басейні уповільнився.

А в Україні метелики стають більшими за розмірами та яскравіше забарвленими.

З природою “щось не так”, адже на цілу декаду змістилися оптимальні строки посадки картоплі.

А минулого року сніг випав на розквітаючі дерева.

Кліматологи отримують дедалі більше свідчень, що клімат змінюється швидше і у більш грандіозних масштабах, ніж думали кілька років тому.

Глобальне потепління – прогресуюче поступове підвищення температури поверхні землі, що пов’язується з парниковим ефектом і призводить до зміни клімату у глобальних масштабах.

Власне механізм антропогенного глобального потепління наступний:

При згорянні будь-якого вуглеводневого палива, чи то вугілля, чи то газу, мазуту чи бензину, в атмосферу викидається продукт реакції горіння – вуглекислий газ.

Сам по собі цей газ не шкодить здоров’ю, але, накопичуючись в атмосфері, затримує інфрачервоні промені, які віддають тепло Землі в космос, тим самим підвищуючи її температуру.

Ще більше ста років тому, шведський вчений Ареніус вирахував, що при збільшенні концентрації вуглекислого газу в атмосфері удвічі, середня температура земної поверхні підвищиться на 6 градусів.

Глобальне потепління в Європі призведе до прискорення танення льодовиків і районів вічної мерзлоти, а також зростання кількості екстремальних погодних явищ, таких як руйнівні теплові хвилі, які супроводжуватимуться засухами та повенями.

Ці зміни стануть справжнім випробуванням для фермерів та лісників.

У Північній Європі теплі зими супроводжуватимуться підвищенням рівня опадів. Потепління на півночі регіону приведе до позитивних явищ: розширення лісових масивів і зростання урожаїв.

Проте вони йтимуть рука в руку з повенями, руйнуваннями прибережних територій, знищенням деяких видів рослин та тварин.

До кінця сторіччя багато видів рослин, рептилій і тварин Європи опиняться під загрозою зникнення.

Останніми роками в Альпійських горах температура повітря зросла на декілька градусів, і це призвело до випадання меншої кількості опадів.

Непокриті снігом темні скелі, поглинаючи тепло, зігрівають повітря, що призводить до загального підвищення температури. Зміна екосистеми Альп вже негативно позначилася на туристичній сфері.

У районі Антарктиди та Гренландії океан нагрівається швидше, ніж очікувалося, і підмиває льодовики. До кінця століття рівень моря може зрости на 1-2 м. У цьому разі декілька мільйонів людей залишаться без даху над головою.

Дослідники університету Колорадо (США) розповіли про відкриття нового механізму, за допомогою якого тала вода проходить через мережу тріщин та розломів всередині льодовиків, нагріваючи лід сильніше, ніж передбачалося за кліматичними моделями.

Невдовзі почнуть масово розмножуватися кровососні комахи та шкідники лісу. Багато тропічних та субтропічних видів комах розповсюдяться на північ і разом з ними будуть розповсюджуватися хвороби, які вони можуть переносити – малярія, тропічні вірусні лихоманки.

Значно зросте ерозія ґрунту, почастішають зсуви земель, затоплення прибережних територій.

Збільшення промислових викидів та викидів від автотранспорту, крім посилення парникового ефекту, дедалі погіршує якість повітря у містах.

Це згубно впливає на здоров’я людей: зростає кількість захворювань дихальних шляхів, серцево-судинної системи та онкологічних захворювань.

Як же вирішувати проблему глобального потепління?

Необхідно зменшувати кількість викидів та збільшувати кількість поглиначів парникових газів. Найкращими поглиначами парникових газів є біомаса – ліси та океани.

Коли ми спалюємо ліси, ми не тільки збільшуємо викиди СО2 та СН4, а й зменшуємо кількість природних поглиначів. Знищення лісів негативно впливає на обидва процеси: поглинання і викиди.

“Екологічна небезпека, якщо вона стає реальною, – сильніша за війну, бо вбиває поступово, з прицілом на багато поколінь”. А. Мелуа