Презентація на тему:
Глобальні зміни світу – 2025Глобальне управління – 2025

Національна розвідувальна рада США готує доповіді, в яких викладає свої прогнози та оцінки щодо зміни політичної ситуації в світі: ▲Глобальні зміни світу 2010-2025 ▲Глобальне управління - 2025

Імовірний розвиток подій: 1. Багатополярний світ: США – єдина країна, яка переважає інші за потужністю, але американські важелі впливу стануть більш обмеженими; з розвитком Китаю, Індії, Бразилії, Росії (БРІК) виникне глобальна багатополярна система; продовжиться безпрецедентне зміщення відносного багатства й економічного впливу із заходу на схід, яке спостерігається вже сьогодні; посилиться влада недержавних суб’єктів

Імовірний розвиток подій: 2. Нові глобальні виклики Економічне зростання, що триває й надалі – разом з приростом населення в 1,2 мільярди осіб до 2025 року та глобальне потепління, призведе до нестачі енергоносіїв, продовольства та водних ресурсів. Суттєво зміниться демографічна карта світу. Збільшиться кількість країн з молодим населенням у так званій “дузі нестабільності”. До 2025 року у світі відбудеться технологічний прорив, у результаті якого з’явиться альтернатива нафті та природному газу, але такий перехід відбудеться не одразу.

Імовірний розвиток подій: 3. Виклики для безпекової сфери Імовірність конфліктів збільшиться через швидкі зміни в більшій частині Близького Сходу та поширення терористичних актів за участі смертників. Тероризм навряд чи зникне до 2025 року, але його вплив може зменшитися, якщо економічне зростання на Близькому Сході продовжиться, а рівень безробіття серед молоді знизиться. Поширення технологій може надати терористам, які ведуть активні дії, небезпечні можливості.

Чотири вигадані сценарії: “Світ без Заходу” “Жовтневий сюрприз” “Розпад БРІК” “Політика не завжди локальна”

Китай стане другою за впливом країною після США; Індія - більш потужна країна ніж сьогодні, але збережуться регіональні та етнічні заворушення; Росія зіткнеться з великими труднощами: зменшення кількості населення, необхідність диверсифікації економіки, корупція; Європа - економічний вплив навряд чи буде перетворено у глобальний вплив, демографічний дефіцит, питання членства Балканських країн, Туреччини та України. Японія - спіймана між США і Китаєм, має невизначене майбутнє, але ймовірно, відбудеться зближення з Китаєм. Бразилія – новий регіональний лідер, Індонезія, Туреччина, Іран (з пост-клерикальним керівництвом ) – нові перспективні країни.

Енергетична геополітика → Майбутній доступ до природних і енергетичних ресурсів стає стратегічно найважливішою світовою проблемою в найближчі десятиліття. За наступні 20 років енергоресурси можуть подешевшати або подорожчати, що однаково зумовить серйозні геополітичні наслідки. Стратегічний план розвитку альтернативних джерел енергії, розробки та впровадження нових технологій може позитивно вплинути на конфліктну карту світу, оскільки дозволить врегулювати низку теперішніх конфліктів і запобігти потенційним загостренням.

Технологічні прориви до 2025 року ► Повсюдна комп’ютеризація; ► Технології покращення розвитку пізнавальних здібностей людини; ► Технології, які підвищують людські можливості; ► Нові технології очищення води; ► Технологія енергозбереження; ► Технологія “чистого вугілля”; ► Нові технології біопалива; ► Обслуговуюча робототехніка;

▲ Інститут ЄС із досліджень безпеки (Париж) - агентство Європейського Союзу, ставить собі за мету виробити єдину європейську методологію захисту безпеки та розширити стратегічні дебати у сфері зовнішньої політики ЄС. ▲ Національна розвідувальна рада США; ▲ Китайський інститут сучасних міжнародних відносин; ▲ Японський інститут міжнародних відносин; ▲ Дубайський інформаційно-консультаційний дослідницький центр; ▲ Дослідницька фундація “Observer Research Foundation” (Індія); ▲ Інститут із досліджень безпеки (ПАР); ▲ Секретаріат зі стратегічних питань (Бразилія); ▲ Інститут імені Фернандо Енріке Кардозо (Бразилія); ▲ Інститут світової економіки та міжнародних відносин (Росія)

Глобальне управління – колективне розв’язання спільних проблем на міжнародному рівні – перебуває у критичному стані. Три чинники, які впливають на ефективність глобального управління: економічна взаємозалежність, взаємопов’язаність сучасних світових викликів та перехід до багатополярного світу. Проблема легітимності → виникнення неформальних угруповань провідних держав (БРІК, G-20), перспективи регіональної співпраці, зростання впливу міжнародних НУО. Нові проблеми – міграція, можливе освоєння Арктики і загрози біотехнологічної революції.

Погляди на глобальне управління: Бразилія → важливість перерозподілу влади між розвиненими державами та країнами, які розвиваються; Китай → розв’язання внутрішніх проблем, можливість існування “більшої структури” ніж G-20; Індія → Азія немає внутрішньої рівноваги, яка б могла гарантувати стабільність”. ; Японія → проблеми в управлінні стосуються радше політичного лідерства, а не “форми чи структури” ; ОАЕ → відсутність потужніх регіональних організацій ; Росія → недостатній рівень “тихоокеанської безпеки” ; Південна Африка → слабка представленість Африки в провідних глобальних організаціях

Чотири вигадані сценарії: “Ледь тримаючись на плаву” “Фрагментація” “Європейський концерт повертається” “Ігрова реальність: конфлікт став козирем, який побиває співпрацю”

Проблеми міграції 1960 р. – 75 млн. мігрантів → 2010 р. – 214 млн. мігрантів; 60 % мігрантів живе в розвинених країнах (Канада, США, Німеччина, Франція, Великобританія, Іспанія) + Індія, Україна, Росія, Саудівська Аравія ; Китай залишається осторонь; Європа - мігранти становлять 10 % від усього населення; Іспаномовне населення США збільшиться на 25 млн. осіб до 60 млн., в основному за рахунок молоді (20 % від населення США); Проблема біженців та “відтоку мізків”; Бум грошових переказів (49 %!!! ВВП Таджикистану);

Надзвичайно важливою основою майбутнього розвитку світу стає освіта, наука, розвиток нових технологій та сільського господарства. Освіта має стати основою національної безпеки, і ті країни, що вважають освіту та науку стратегічним резервом свого розвитку, матимуть профіль успішної країни третього тисячоліття. Трудова міграція повинна враховуватися при стратегічному економічному плануванні, при формуванні політики зайнятості, освітньої політики, розробці інвестиційних програм і на центральному, і на регіональному рівнях.