Антропогенні ландшафти
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Дослідження “Антропогенні ландшафти. Як відслідкувати зміни природного середовища людиною.” Підготувала: Вчитель географії, Приватного навчального закладу «Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів «Альтернатива» Харківської області» Мирошниченко Альона Олександрівна
Однією з глобальних проблем сучасності є збереження природних комплексів, бо саме вони – чинники відтворення життя на планеті. Активно впливаючи на земельні ресурси, розорюючи грунти, людина сприяє утворенню нових ландшафтів. Вони формуються і розвиваються під впливом людини, але функціонують за природними закономірностями. Отже, значне поширення різних класів антропогенних ландшафтів і глибина перетворення природи завдяки діяльності людини в них обумовлює актуальність теми нашого дослідження.
Об'єктом дослідження є антропогенні ландшафти. Предметом дослідження є відслідкування змін природного середовища людиною. Мета: узагальнити та систематизувати відомості про антропогенні ландшафти та визначити методи відслідкування змін у середовищі під впливом людини. Практичне застосування: оскільки існує проблема слабкого теоретично-методичного забезпечення вивчення сучасних антропогенних ландшафтів, а тим паче змін, які в них відбуваються завдяки діяльності людини, то отримані знання доцільно використовувати у шкільних географічних дисциплінах, учителям географії, учням при вивченні матеріалу про сучасні ландшафти Землі, України.
Методи, які застосовувались : методи обробки географічної інформації: системного аналізу, ландшафтний, екологічний, історичний, описовий, порівняння і прогнозування, а також принципи оптимізації природного середовища.
Антропоге нний ландша фт Антропоге нний ландша фт (англ. cultural landscape) — географічний ландшафт, що утворюється внаслідок спрямованої діяльності людини або опосередкованого (непрямого) її впливу на природний ландшафт. Складається з природних і змінених людиною компонентів, що взаємодіють між собою.
За видом антропогенні ландшафти поділяють на: сільськогосподарські, лісогосподарські, водогосподарські, промислові, урбанізовані (ландшафти поселень), рекреаційні, природоохоронні, ландшафти, що не використовуються (наприклад дика територія).
Антропогенне ландшафтознавство будується на чотирьох постулатах: 1) всі природні компоненти, які складають ландшафтний комплекс, рівнозначні; 2) зміна будь-якого із природних компонентів, включаючи рослинність і тваринний світ, негайно відображається на всіх інших компонентах і ландшафтному комплексі в цілому; 3) антропогенними слід вважати як заново створені людиною ландшафти, так і всі ті при родні комплекси, в яких корінної зміни (перебудови) під впливом лю дини зазнав будь-який з їх компонентів, в тому числі і рослинність з тваринним світом; 4) до антропогенних слід відносити як комплекси свідомо і цілеспрямовано побудовані людиною для виконання тих чи інших соціально-економічних функцій, так і комплекси, що виникли внаслідок ненавмисної зміни природних ландшафтів.
Ландшафтна сфера Ф.М. Мільков ландшафтну сферу визначив як «серединний шар географічної оболонки, її біологічний фокус, зону прямого стикання й активної взаємодії літосфери, атмосфери та гідросфери . До ландшафтної сфери на суші належать: сучасна кора, вивітрювання, ґрунт, рослинність, тваринні організми і приземні шари повітря». Ф. М. Мільков
Моніторинг природно-антропогенних ландшафтів - ретроспективний аналіз компонентних спостережень (гідрометеорологічних, санітарно-епідеміологічних, лісотаксаційних та ін.); - ландшафтне середньомасштабне картографування регіону для визначення тестових площ щодо організації мережі моніторингу геосистем; - ландшафтне великомасштабне картографування тестових площ для визначення підконтрольних елементарних геосистем локального рівня (урочищ, фацій); - обґрунтування методики та програми спостережень на локальних станціях і постах, визначення географічних, фізичних, хімічних і біологічних показників і параметрів.
Класифікація змінених ландшафтів В. Л. Котельнікова. Учений виділяє п’ять градацій змінності ландшафтів під впливом діяльності людини. 1. Ландшафт перемінений – грунтово–рослинні угрупування не піддалися змінам; 2. Ландшафт слабо змінений – розорювання та зміщення природної рослинності не перевищують 20 %; 3. Ландшафт середньо змінений – розорювання та зміщення природної рослинності коливається від 20 до 80 %; 4. Ландшафт сильно змінений – розорювання і зміщення природних природної рослинності більше 80 %. Сюди не включаються великі міста; 5. Ландшафт перетворений – створений за планом в умовах соціального будівництва.
Н. К. Йогансен (1970) за ступенем впливу людини на природу виділяє три категорії ландшафтів: 1. Первинно змінені, що виникли до свідомої діяльності, зараз фактично не існують; 2. Свідомо змінені на протязі декількох тисячоліть з поділом на слабо змінені, змінені та перетворені ландшафти; 3. Планомірно змінені.
А.С.Костровницький з врахуванням збагачення чи збіднення природних систем розрізняє чотири типи результатів людської діяльності: 1. Суплетивний – збагачуючий (збільшує екологічну ємкість та продуктивність систем); 2. Компенсаційний (ліквідація результатів неправильного використання середовища – внесення добрив у ґрунт , реакліматизація тварин ); 3. Редукційний (обмеження до мінімуму ролі деяких елементів природного середовища в містах); 4. Деструкційний (елементи природного середовища і зв’язки з ними зруйновані).
Д. В. Богданов розрізняє наступні типи ландшафтів за ступенем впливу на них людського суспільства: 1. Первісний ландшафт, який лише зрідка відвідувався людиною (зона багаторічного снігу в горах, не використовувані під пасовища пустелі); 2. Слабо змінений ландшафт (угіддя для полювання в тайзі, пасовища в степах); 3. Культурний ландшафт характеризується тим, що природні зв’язки у більшості змінені людиною, при цьому вплив людини носить активний, цілеспрямований характер. До їх числа належать сади і поля.
Розораність Еквадорських Анд. Сільськогосподарський ландшафт –місце подальшого формування й розширення площ інших антропогенних ландшафтів.
Схожі презентації
Категорії