Презентація на тему:
Агат

Агáт (грец. αγαθος — корисний) — тонко-смугастий різновид халцедону зі смугастою або плямистою текстурою, часом з декоративними включеннями і концентрично-зональною або плоскопаралельною будовою. Смужки можуть бути різних кольорів та відтінків, від світло-рожевих до сургучно-коричневих. Має шаруватий чи хмароподібний розподіл забарвлення, складається з окису кремнію, (SiO2). Для агату характерні раковистий злам, восковий блиск, висока в'язкість і придатність до ідеальної поліровки. Агат (мінерал)

Знаменитий учений давнини Пліній Старший вважав, що назва походить від річки Ахатес (дав.-гр. Ἀχάτης) на Сицилії (можливо, сучасна Карабі або Дірілло), інше тлумачення — від грецького «ἀγαθός» — добрий, хороший, щасливий. Найчастіше малюнок агата нагадує око. Згідно з однією з древніх легенд, це око небесного білого орла, який після битви з чорним чаклуном впав на Землю і став каменем. А його очі продовжують дивитися на людей, відокремлюючи добрі справи від злих. Агат також називають Оком Творця Назва

Однозабарвлені агати (сердолік, сардер, карнеол) стрічкові бастіонні шаруваті плямисті мохоподібні ландшафтні сагенітові вогненні Типи кристалів

Агат — гідротермальний поствулканічний мінерал, що заповнює мигдалини і тріщини в ефузивних породах андезито-базальтового і рідко ріолітового складу. Велике практичне значення мають алювіальні (залишкові) агати в древніх корах вивітрювання ефузивів і агати алювіальних родовищ. Головні родовища агату розташовані в Бразилії, Уругваї, Аргентині та Індії. Найвідоміші родовища в Європі знаходяться в ФРН, район Ідар Оберштайн. Є також на Малому Кавказі (Ахалцихська група), в Росії (Схід. Сибір, Норське родов.). В Україні агати поширені в Рівненській області (Янова долина, Берестовець, Полиці, Іванчі, Рафалівка), також трапляються на території Криворізького басейну, на Закарпатті (Берегівський район - околиці м. Берегово, с. Мужієво). У Криму добре відомі агати з Коктебеля, Кизилівки, Кара-Дага, Феодосії, басейну річки Альма. Агат був відомий здавна в Шумері і Стародавньому Єгипті; він використовувався для виготовлення різьблених печаток, амулетів, прикрас. Особливо широко агати застосовувалися в країнах античного Середземномор'я для виготовлення гем. Родовища

агат бастіонний (агат фортифікаційний); агат брекчієподібний (відміна агату, яка за зовнішнім виглядом нагадує брекчію); агат бразильський (агат з концентричними шарами) агат веселковий (тонкосмугастий халцедон з гарною грою кольорів); агат виробний (агат, який використовують як виробний камінь); агат блакитний (ювелірний агат, штучно забарвлений у блакитний колір); Та ін. Різновиди

Однорідно забарвлений агат застосовують у техніці для виробництва ступок, підшипників тощо. Технічне застосування

З Стародавніх часів використовувався як напівдорогоцінний камінь для виготовлення прикрас, печаток, посудин, а також як матеріал для вирізання зображень. Оброблений у формі ока, агат містився в очниці статуй і служив для відлякування чорних сил. Найбільший виріб із агата зберігається в одному з музеїв Відня — це майже пласка таріль діаметром 75 см, вирізана з цільного каменю. Оздоблювальне застосування

У середньовіччя розтертий з водою агат застосовувався у вигляді примочок при укусах змій та скорпіонів. В часи Відродження в Італії вважався талісманом у майстрів. Пліній Старший вважав, що агат корисний при лікуванні укусів павуків та скорпіонів, бо знижує дію отрут, що ліки, які розтираються в агатових ступках, сприяють лікуванню хвороб і щасливим пологам. На його думку, носіння перснів з агатом додає людині красномовства і розуму, допомагає спортивним успіхам атлетів, утихомирює гнів. Медичне застосування

Виконав студент групи ГФ-2 Микитюк Андрій