Презентація на тему:
Вимірювання часу та календар

Вимірювання часу та календар

План: Вимірювання часу Сонячний час та зодіак Зміна пір року на землі Календарі

Вимірювання часу Час є філософською, фізичною та соціальною категорією, тому задача точного вимірювання часу є однією з найважливіших проблем сучасної науки. З нашого досвіду відомо, що час «тече» рівномірно, подібно до води в спокійній, тихій річці.

За цим принципом були в давнину сконструйовані водяні та пісочні годинники. З часом був створений механічний годинник, дія якого основана на принципі періодичних коливань маятника, що довго може зберігати сталим період своїх коливань. Принцип дії найточніших сучасних електронних годинників базується на використанні коливань в електромагнітному полі кристалів або навіть окремих молекул.

Хоча годинники протягом віків змінювали вигляд і збільшувалась точність вимірювань, деякі одиниці для визначення часу залишилися одними й тими самими — рік та доба, бо вони пов'язані з рухом Землі навколо Сонця та її обертанням навколо своєї осі.

Для визначення кутової швидкості обертання Землі орієнтирами можуть служити небесні світила — Сонце, зорі та інші небесні світила. Тому і використовують дві системи відліку часу — зоряний час і сонячний час.

Проміжок часу, за який Земля робить повний оберт навколо своєї осі відносно Сонця, називають сонячною добою. Доба поділяється на 24 години. За традицією початок сонячної доби (0 год) настає опівночі. Сонячний час у певному місці, або місцевий час, можна визначити за допомогою сонячного годинника. Місцевий полудень — 12 година за місцевим часом — настає о тій порі, коли триває верхня кульмінація Сонця.

У повсякденному житті користуватись місцевим часом незручно, бо в кожній точці на поверхні Землі він різний, і ми, переїжджаючи від одного місця до іншого, мусили б постійно переводити стрілки годинника на кілька хвилин. Ця проблема усувається, якщо користуватись поясним часом, який запровадили в кінці XIX ст. Землю поділили меридіанами на 24 годинні пояси і домовились, що всі годинники в одному поясі будуть показувати однаковий час, який дорівнює місцевому часу середнього меридіана.

Мандрівники переводять годинники на одну годину тільки у випадку, коли вони перетинають межу відповідного поясу. Нульовий пояс проходить через Гринвіцький меридіан, тому годинники у Великій Британії показують місцевий час Гринвіцького меридіана — цей час називають всесвітнім часом. У сучасних мобільних телефонах місцевий час нульового поясу позначають GMT (з англ. Гринвіцький середній час).

Сонячний час та зодіак Слово зодіак (від грец.— коло із зображень тварин) уперше почали вживати для визначення особливих сузір'їв ще кілька тисяч років тому. Ця назва пов'язана з тим, що Сонце, Місяць і планети Сонячної системи можна спостерігати на тлі 12 зодіакальних сузір'їв, які утворюють на небесній сфері велике коло, і серед назв цих сузір'їв переважають назви живих істот.

На рис. зображено орбіту Землі, далекі сузір'я та через кожні 30° проведені лінії, які позначають положення нашої планети відносно зір через кожний місяць. Таким чином, ми можемо позначати рух Землі по орбіті та відраховувати великі проміжки часу. Рухаючись разом із Землею по орбіті, ми протягом року спостерігатимемо Сонце в різних напрямках на тлі різних сузір'їв. Якщо кожного дня позначати положення центра Сонця відносно далеких зір, то можна отримати велике коло небесної сфери, яке називається екліптикою (від грец.— затемнення).

Зміна пір року на Землі Вісь обертання Землі нахилена до площини орбіти під кутом 66,5˚, і це призводить до зміни пір року на Землі.

Зараз такі дні, коли Сонце однаково освітлює дві півкулі Землі, настають тільки двічі на рік – весною 20-21 березня і восени 22-23 вересня, коли на всіх материках однакова тривалість дня – 12 годин. В інші місяці тривалість дня більша або менша за 12 годин і залежить від географічної широти місця спостереження.

Поблизу полюсів Землі є області, де Сонце кілька місяців не заходить за горизонт – тоді влітку спостерігається полярний день. Узимку, навпаки,у полярних районах кілька місяців Сонце не сходить – настає полярна ніч. Границі цих областей називаються полярними колами.

Найбільше сонячної енергії поверхня Землі отримує опівдні, коли настає верхня кульмінація Сонця, а найменше – вранці та ввечері.

Календар Календар - система відліку днів і довших відрізків часу, що базується на 2 періодичних астрономічних явищах: циклі зміни пір року, пов'язаних із обертанням Землі навколо Сонця і зміні фаз Місяця.

У сучасному календарі всіх європейських країн за основу береться 1 тропічний рік – період обертання Землі навколо Сонця відносно точки весняного рівнодення. Тропічний рік ( 365 діб 5 год. 48 хв 46 с ) – період обертання Землі навколо Сонця відносно точки весняного рівнодення.

У Довгий час в Європі користувалися юліанським календарем, який був запроваджений ще Юлієм Цезарем у 46 році до н.е. Але він мав велику похибку ,через яку відставав за 400 років майже на 4 доби

У наш час діє григоріанський календар, впроваджений в ужиток 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII, і прийнятий у світі як міжнародний стандарт,який виправив цю неточність високосним роком.

Календар ділить час на календарні роки тривалістю 365 або 366 днів. Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів — високосними. Високосний рік має 366 діб. Цю додаткову добу вводять 29 лютого.

Період обертання Землі навколо Сонця використовують при створенні календарів для відліку тривалих проміжків часу . В наш час діє григоріанський календар ,який має 365 діб. Вісь обертання Землі нахилена до площини орбіти під кутом, і це призводить до зміни пір року на Землі