Презентація на тему:
"Квантова механіка"

Квантова механіка - область фізики, яка розглядає поведінку квантових систем. Підготувала: Сірко Ю., 11-А

Засновниками квантової механіка вважать Макса Планка та Нільса Бора

Макс Планк (1858-1947) (Макс Карл Ернест Людвіг) - німецький фізик, один з основоположників квантової теорії, іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1913) і почесний член АН СРСР (1926). Ввів (1900) квант дії (постійна Планка) і, виходячи з ідеї квантів, вивів закон випромінювання, названий його ім'ям. Праці з термодинаміки, теорії відносності, філософії природознавства. Нобелівська премія (1918).

На засіданні Німецького фізичного товариства Макс Планк зачитав свою історичну статтю «До теорії розподілу енергії випромінювання в нормальному спектрі», в якій він ввів універсальну постійну h. Саме дату цієї події 14 грудня 1900 року, часто вважають днем народження квантової теорії

Квантова гіпотеза Планка полягала в тому, що для елементарних частинок, будь-яка енергія поглинається або випускається тільки дискретними порціями (квантами). Ці порції складаються з цілого числа квантів з такою енергією ,що ця енергія пропорційна частоті ν з коефіцієнтом пропорційності, визначеним за формулою: де h — постійна Планка, і.

У 1905 році, для пояснення явищ фотоефекту, Альберт Ейнштейн, використавши квантову гіпотезу Планка, припустив, що світло складається з квантів. Згодом «кванти» отримали назву фотонів.

Нільс Бор (1885-1962) - данський фізик, один з творців сучасної фізики. Засновник і керівник Інституту теоретичної фізики в Копенгагені (Інститут Нільса Бора); творець світової наукової школи; іноземний член АН СРСР (1929). У 1943-45 працював в США

Нільс Бор створив теорію атома, в основу якої лягли планетарна модель атома, квантові уявлення і запропоновані ним Бора постулати. Важливі роботи з теорії металів, теорії атомного ядра і ядерних реакцій. Праці з філософії природознавства. Активний учасник боротьби проти атомної загрози. Нобелівська премія (1922).

Для пояснення структури атома Нільс Бор запропонував в 1913 році існування стаціонарних станів електрона, в яких енергія може приймати лише дискретні значення. Цей підхід, розвинений Арнольдом Зоммерфельдом та іншими фізиками, часто називають старою квантовою теорією (1900-1924 р.). Відмінною рисою старої квантової теорії є поєднання класичної теорії,яка суперечить її додатковими припущенням.

Квантова механіка мала великий успіх в поясненні багатьох феноменів з навколишнього середовища. Поведінка мікроскопічних частинок, які формують усі форми матерії електронів, протонів, нейтронів тощо — часто може бути задовільно пояснення лише методами квантової механіки.