Екологічні проблеми ядерної енергетики
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Атомні електростанції України Запорізька АЕС Хмельницька АЕС Південноукраїнська АЕС Рівненська АЕС Чорнобильська АЕС Кримська АЕС
Південноукраїнська АЕС Розташована на березі річки Південний Буг, поблизу міста Южноукраїнська. Початок будівництва - 1975 рік Початок експлуатації - 1982 рік Кількість енергоблоків - 3 Кількість реакторів в експлуатації - 3 Генеруюча потужність - 3000 МВт Південноукраїнська АЕС за рік виробляє 17 млрд. квт•год. енергії, що перевищує 10% енергії, що виробляється в Україні.
Хмельницька АЕС Розташована на території Хмельницької області, в місті Нетішин. Початок будівництва - 22 січня 1981 рік Початок експлуатації - 22 грудня 1987 рік Кількість енергоблоків - 2 Кількість реакторів в експлуатації - 2 Генеруюча потужність - 2000 МВт Хмельницька АЕС за рік виробляє близько 6 - 7 млрд. квт•год. енергії, тобто 9% енергії, що виробляється в Україні.
Рівненська АЕС Розташована на західному Поліссі, біля міста Кузнецовська Початок будівництва - 22 червня 1973 рік Початок експлуатації - 1980 рік Кількість енергоблоків - 4 Кількість реакторів в експлуатації - 4 Генеруюча потужність – 2835 МВт Рівненська АЕС за рік виробляє близько 11 - 12 млрд. квт • год. енергії, тобто 16% енергії, що виробляється на атомних електростанціях України.
Запорізька АЕС Розташована в Запорізькій області поруч з місцем Енергодар. Початок будівництва - 1 квітня 1981 рік Початок експлуатації - 9 листопада 1984 рік Кількість енергоблоків - 6 Кількість реакторів в експлуатації - 5 (4 – ий на плановому ремонті) Генеруюча потужність - 6000 МВт
Чорнобильська АЕС Розташована в Київській області біля міста Прип’ять. Початок будівництва - травень 1970 рік Початок експлуатації - 26 вересня 1971 Кількість енергоблоків - 4 Кількість реакторів в експлуатації - 0 Генеруюча потужність - 3800 МВт (до 1986 року)
Кримська АЕС Розташована поблизу міста Щолкіне в Криму Початок будівництва - 1975 рік Початок експлуатації - 1989 (призупинено будівництво) Кількість енергоблоків - 0 Кількість реакторів в експлуатації - 0 Генеруюча потужність - 4000 МВт (заплановано).
Ніщо не віщувало біди….. 25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС готувалися до зупинки четвертого блоку на планово-попереджувальний ремонт.
О 1 годині 24 хвилини 26 квітня, відбулася серія вибухів, які призвели до руйнування реактора та будівлі 4-го блока Чорнобильської АЕС і викиду великої кількості радіоактивних речовин у довкілля.
Території, які опинилися в зоні забруднення Україну, Білорусію, Росію, Східну Фракію, Македонію, Сербію Хорватію,Болгарію, Грецію, Румунію, Литву,Естонію Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію Австрію, Угорщину, Чехію, Словаччину Нідерланди, Бельгію, Словенію Польща, Швейцарія, Німеччину, Італію Ірландію, Францію, Велику Британію, острова Мен.
Ліквідація наслідків катастрофи Основна частина роботи була виконана в 1986 – 1987 роках, в якій взяло участь 240000 чоловік. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки приблизно 600000 чоловік
Об'єкт “ Укриття ” Почалася робота з очищення території і поховання зруйнованого реактора. Довкола 4 – го реактора був побудований “саркофаг” (об’єкт “Укриття” ). Радіоактивні уламки, розкидані на території АЕС і на даху машинного відділення були прибрані всередину саркофагу і забетоновані.
Рівень радіації Рівень радіації в деяких місцях після аварії був на рівні 5,6 Р/с, тобто близько 20000 Р/год. Смертельною вважається доза, яка дорівнює 500 Р/год. Тобто в деяких місцях незахищені працівники могли отримати смертельну дозу радіації за декілька хвилин.
Результати аварії “ Грінпіс ” і міжнародна організація “ Лікарі проти ядерної війни ” стверджують, що в результаті аварії серед ліквідаторів померло десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10000 випадків вроджених патологій, 10000 випадків раку щитовидної залози. За даними організації Союз “Чорнобиль”, з 600 000 ліквідаторів 10 % померло і 165000 стали інвалідами.
Катастрофа вважаються найбільшою за всю історії ядерної енергетики, як за кількістю загиблих від її наслідків, так і за економічним збитком
Природний радіаційний фон Радіаційний фон – йонізуюче випромінювання земного та космічного походження
Компоненти радіаційного фону Землі Космічне випромінювання; Випромінювання природних радіонуклідів, які містяться у земній корі, повітрі та об'єктах зовнішнього середовища; Випромінювання штучних радіоактивних ізотопів.
Еквівалентні дози йонізуючого випромінювання отриманого людиною протягом року Джерела радіації Середня еквівалентна доза Н,мбер Космічне випромінювання 35 Зовнішнє природне опромінення 35 Внутрішнє природне опромінення 135 Будівельні матеріали 140 Медичні дослідження 140 Телевізор та монітор 0,1 Ядерні випробування 2,5 Атомна енергетика 0,2
Вплив радіації на здоров'я людини Радіоактивні речовини потрапляють в організм людини при вдихах зараженого повітря, із зараженою їжею чи водою, крізь шкіру, відкриті рани.
Значення допустимої активності радіонуклідів Цезію – 137 та Стронцію – 90 у харчових продуктах Назва продукту Допустима питома активність, Бк/кг,Бк/л Цезій - 137 Стронцій - 90 Хліб, хлібопродукти 20 5 Овочі (листяні, коренеплоди) 40 20 Фрукти 70 10 М’ясо та м’ясні продукти 220 20 Риба та рибні продукти 150 35 Молоко та молочні продукти 100 20 Яйця (шт.) 6 2 Вода питні 2 2 Дитяче харчування 40 5
Схожі презентації
Категорії