Віруси та їхня будова
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
ВІДКРИТТЯ ВІРУСІВ Відкриття цих організмів належить Д.І. Івановському – російському вченому, який тривалий час працював в Україні, в Нікітському ботанічному саду. Досліджуючи мозаїчне захворювання тютюну, він за допомогою мікробіологічних фільтрів намагався виділити його збудника, який, як припускав учений, мав належати до бактерій. Але навіть фільтри з найдрібнішим діаметром пop не могли його затримати, і профільтрований сік хворої рослини спричинював зараження здорових. У 1892 р. Д.І. Івановський довів існування нової, невідомої досі науці, групи збудників захворювань. Їх назвали віруси (від лат. Вірус – отрута). 1898 р. вчені встановили, що збудник ящуру рогатої худоби “фільтрується”. З’ясовано, що ці істоти спричиняють інфекційні захворювання рослин і тварин. 1901 р. доведено, що жовту пропасницю спричиняє вірус, який переносять комарі. 1915 р. відкриті віруси в клітинах бактерій – бактеріофаги. Але оскільки більшість вірусів неможливо помітити у світловий мікроскоп, справжнє вивчення будови і життєдіяльності вірусів стало можливим лише у 30-ті роки ХХ ст. після винаходу електронного мікроскопа.
Місце вірусів у системі органічного світу За сучасними уявленнями віруси як внутрішньоклітинні паразити складають окреме царство живої природи – царство Віра. Від представників інших царств (бактерій, рослин, грибів і тварин) віруси відрізняються тим, що не мають клітинної будови. Тривалий час точилася дискусія, чи можна взагалі вважати віруси живими об'єктами, оскільки поза клітиною-хазяїном вони не проявляють ніяких властивостей живого: у них відсутні обмін речовин, ріст, розмноження, подразливість тощо. Лише взаємодіючи із синтезуючими апаратами клітин-хазяїв, віруси здатні проявляти свою життєдіяльність. У вірусів є лише один вид нуклеїнової кислоти (РНК або ДНК, унаслідок чого розрізняють РНК- та ДНК-вмісні віруси). У них відсутні власні білоксинтезуючі системи: нуклеїнова кислота вірусів здатна викликати синтез вірусних частинок клітиною-хазяїном.
ВЛАСТИВОСТІ ВІРУСІВ Життєвий цикл вірусу складається з двох фаз: позаклітинної, на якій він не проявляє жодних ознак життєдіяльності (фаза вірусних частинок) та внутрішньоклітинної (утворення комплексу вірус—клітина під час розмноження вірусів).
БАКТЕРІОФАГИ Віруси, що уражують бактерії, називають бактеріофагами. Бактеріальні віруси спричиняють руйнування бактерій та інших мікроорганізмів.
Схожі презентації
Категорії