Презентація на тему:
Суть і значення травлення. Вплив сучасних продуктів харчування на здоров’я людини

“Суть і значення травлення. Вплив сучасних продуктів харчування на здоров’я людини”

Зміст Вступ Суть і значення травлення Біологічне значення травлення Система органів травлення Вплив сучасних продуктів харчування на здоров’я людини Поняття “харчування” Висновок

Вступ Людина, аби жити, мусить харчуватись, бо їжа — це «пальне», без якого організм не може функціонувати, їжа дає нам енергію, котра забезпечує нормальну роботу організму, будування й оновлення всіх його структур. Ми є те, що ми їмо. Тому дуже важливим є, що саме ми їмо. Адже, продукти харчування, що ми вживаємо, мають вплив на людський організм як зсередини, так і ззовні.

Суть і значення травлення

Біологічне значення травлення Організм людини у процесі життєдіяльності витрачає різні речовини та значну кількість енергії. На покриття цих витрат із довкілля надходять поживні речовини: білки вуглеводи жири мінеральні речовини вітаміни

Травлення – це складний біохімічний процес, в якому беруть участь різноманітні травні ферменти, завдяки яким гідролізуються полімерні нерозчинні продукти на розчинні, що легко всмоктуються в кров і лімфу та засвоюються.

Головним чином, виконують будівельну функцію, розщеплюються на амінокислоти. Переважно є енергетичними речовинами Розщеплюються на гліцерин і жирні кислоти Розщеплюються на моносахариди

Ферменти – певний клас білків, що прискорюють біохімічні реакції. Вони виробляються секреторними клітинами травних залоз в слизових оболонках : рота шлунка кишечника підшлункової залози

Система органів травлення Травна система – це комплекс органів, які забезпечують надходження в організм і перетворення їжі та води у ньому на прості хімічні сполуки, які здатні засвоюватись та виводитись.

1. Травлення у ротовій порожнині Перетравлення їжі починається в ротовій порожнині, де їжа змішується із слиною. В порожнину рота відкриваються три пари великих слинних залоз: привушна підщелепна під’язикова

Слина містить такі ферменти та білки: Розщеплює складні вуглеводи до мальтози Розщеплює дисахариди до глюкози Робить слину клейкою, завдяки чому їжа легше проковтується Має бактерецидну дію

2. Ковтання Харчова грудка подразнює рецептори слизової оболонки зіва і глотки, відбувається акт ковтання. Ковтання – складний рефлекторний акт, у якому беруть участь м’язи язика, глотки та гортані, спрямовані на опускання надго- ртанника, який закриває шлях харчовій грудці у дихальні шляхи.

3. Стравохід З глотки їжа потрапляє у стравохід - м’язову трубку довжиною у дорослої людини – 25 см. Проковтнута харчова грудка рефлекторним скороченням кільцевих м’язів стравоходу просувається в шлунок.

4. Травлення у шлунку Шлунок – найбільше розширена частина травної трубки – має вигляд зігнутого мішка, що вміщує до 2л їжі. Передня частина(виділяє кислий сік і дуже швидко) Тіло Пілорична частина(виділяє лужний сік і весь час)

У шлунку на їжу діють: Виробляється шлунковими залозами у неактивній формі і активізується соляною кислотою Сприяє зсіданню молока Розщеплює жири на гліцерин і жирні кислоти Згубно впливає на бактерії, розм’якшує волокнисту їжу, зумовлює набухання білків Допомагає харчовій грудці просуватися до тонкого кишечнику, захищає стінки шлунка від пошкоджень та самоперетравлювання.

У шлунку їжа затримується від 4 до 11 годин і внаслідок механічної та хімічної обробки перетворюється в харчову кашку – хімус. Далі, завдяки перистальтиці хімус порціями поставляється у дванадцятипалу кишку.

4. Травлення у тонкому кишечнику Тут відбувається найінтенсивніше перетравлення під дією: Перетворюють складні вуглеводи на моносахариди Перетворює жири на гліцерин та жирні кислоти Розщеплює білкові речовини до амінокислот Розкладає пептони і альбумози на амінокислоти Розщеплює крохмаль Розщеплює тростиновий цукор Розщеплює молочний цукор Розщеплює складні білки – нуклеопротеїни

Тонкий кишечник виконує роль кишкової гормональної системи, що регулює діяльність шлунково-кишкового тракту. КГС виробляє такі специфічні гормони: секретин – стимулює секрецію рідкої частини панкреатинового соку і інсулін холецистокінін – стимулює секрецію ферментів підшлункової залози і жовчного міхура, моторику кишечнику гастрон – стимулює секрецію соляної кислоти, гальмує моторику 12-палої кишки, евакуацію вмісту шлунка глюкагон – мобілізує глікоген печінки, стимулює роботу мітохондрій клітин печінки

кохеїн – регулює кишкову активність віллікінін – стимулює скорочення ворсинок тонкого кишечнику ентерокінін –викликає секрецію рідкого і щільного компонентів кишкового соку дуокрінін – стимулює виділення секрету бруннеровськими залозами 12-палої кишки вагогастрон – гальмує шлункову секрецію хімоденін – стимулює секрецію ферментів підшлункової залози