Презентація на тему:
Персик

Персик

Персик - фруктове дерево з родини Розові. Споріднене з мигдалевим деревом, а відрізняється від нього лише плодами. Персик - листопадне дерево, що доростає до 5-10 м висоти. За походженням Персик звичайний — рослина гірських районів, сьогодні вона порівняно теплолюбна і жаротривка.

Листки широко- або вузьколанцетоподібної форми, на стеблі розміщені почергово. Квітки двостатеві, в одних видів — великі, а в інших — дрібні. Плід — соковита кістянка (20—600 г ) від плоскої ріпоподібної до витягнутої - яйцеподібної або овальної форми. Опис рослини

Персик із латинської мови - Prunus persica означає - «персидская слива». З північно-західної Індії персикове дерево проникло в Персію ще у дохристиянські часи, завдяки торгівлі Шовковим шляхом. В Європі вперше (в середині І ст.) було висаджене в Італії. І тепер розводиться майже по всій Європі із-за якісних плодів. Походження

Ареал культурного персика від 50° північної широти до 35—40° південної широти. Найбільші площі під його насадженнями в США, Франції, Італії, Японії, Іспанії, Туреччині, Болгарії, Угорщині і Румунії, в Середній Азії, Закавказзі, Молдавії, на Чорноморському узбережжі Північного Кавказу і в Криму. Поширення

Квітки зацвітають ранньою весною перед появою перших листків; вони відокремлені або спарені, 2,5-3 см діаметром, з п'ятьма пелюстками рожевого кольору. Цвіт має гарний запах. Цвіт персика

Плід — кістянка, з єдиною великою насіниною, кулястий, з борозенкою на одному боці. Плід як і квітки має приємний запах. Шкірка або бархатиста у персика, або ж гладенька у нектаринів. Насіння коричневе, овальної форми, зморшкувате, 1,5-2 см завдовжки. Плодоносить з 2—3-го року до 15—20 років. Плід персика

Основне забарвлення шкірки плоду залежно від сорту і буває від зеленувато-білого до оранжево-жовтого. Шкірка частіше опушена, рідше — без опушування. М'якоть жовта або біла, борошниста або хрящувата, прісносолодка або кисла, кісточка вільна або приросла до м'якоті. Характеристика плодів

Різноманітність плодів Червоний колір листя персик успадкував від аличі, а червоне забарвлення м'якуша — від сливи китайської. Червоном'ясисті плоди відрізняються біохімічним складом від плодів традиційних сортів. Червонолисті форми персика виглядають дуже декоративно, контрастуючи на загальному зеленому фоні. Таке забарвлення листю надають особливі речовини – пігменти - антоціани.

У м'якоті плодів персиків присутні: - органічні кислоти: яблучна, хінна, лимонна, винна. - мікроелементи: калій, залізо, фосфор, марганець, мідь, цинк, селен та магній. - вітаміни: С, групи В, Е, К, РР, каротин. - пектини і ефірні олії. - у кісточках є гірке мигдалеве масло і амігдалін. Склад плодів