Презентація на тему:
Оперення птахів

Оперення птахів

Скільки ж пер у птаха? Запитання досить складне, адже птахи, окрім видимого ззовні оперення, мають ще чимало пір'їн під сподом. Загалом, у птахів виділяють три основних типи оперення. Пухові пера, розташовані найближче до шкірного покриву, які утримують тепло організму. Фактично птахи живуть під периною або, якщо згадати, як ми застосовуємо пір'я для власної користі, під пуховою ковдрою. Пухове оперення надзвичайно м'яке й пухнасте. Каченята і пташенята багатьох видів повністю вкриті пушком, а водоплавні птахи, які ведуть водний спосіб життя, утримують більше тепла, ніж будь-які інші групи птахів, ізолюючи його саме пуховим оперення.

Контурні пера покривають усі зовнішні ділянки тіла, перекриваючи одне одного. Вони підтримують тепло, забезпечують водонепроникність і надають обтічної форми, необхідної в польоті. Найдовшими, найжорсткішими та найбільш витривалими є пера крил і хвоста, адже вони дозволяють пересуватися в повітрі. Тому кажучи про величезні відстані, які долає птах, замість вислову "легкий, як пір'їна", краще казати - "міцний, як пір'їна". У повітрі більшість поступальних рухів забезпечує основна група пер, що складається лише з 10 довгих, схожих на пальці, пір'їн, які утворюють кінцівку крила.

Звідкіля ж у пера така сила? Типове махове перо складається з довгого, конусоподібного стрижня. І тут скрізь помітно ознаки енергозбереження. Стрижень має порожнину, а опахала поєднує між собою складна структура борідок і ниток, що зчеплені між собою і відходять назовні від стрижня. Звучить, можливо, трохи складно, проте така схема будови подібна до застібки "блискавка".

Розчісуючи себе, птахи проводять кінчиком дзьоба вздовж пера. Те, що вони роблять - це надають перу форму, зчіплюючи кожне відокремлене опахало й переконуючись, що більше немає отворів або щілин, а перо повністю придатне до експлуатації.

Деякі види птахів мають куприкову залозу, що розташована в основі хвоста. Оліїстою рідиною залози птахи змащують своє оперення, що робить його водонепроникним та триматися на воді. Чаплі мають спеціальну "пудру", що утворюється з ламкого й крихкого пуху, який безперервно відростає й скочується на рогову пудру. Втерта в оперення така пудра надає чаплям лоску й яскравого блиску, а також робить їх вбрання водонепроникним.

Особливе шлюбне оперення червоного кольору навколо голови і грудей, у яке вбирається самець коноплянки, з'являється не після линьки, а в ході стирання світлих кінцівок пер, на яких проявляються яскраві кольори, що лежать під ним. Деякі інші птахи, що живляться насінням, використовують такий же спосіб заміни тьмяного зимового оперення на яскраве літнє.

Для видів, котрі щорічно здійснюють кругосвітню подорож, час і тривалість линьки має дуже важливе значення. Процес зміни оперення поступовий і загалом триває у кожного виду птахів по-різному. У час линьки птахам потрібно літати, а деяким пірнати за рибою, тому вони не можуть дозволити собі жодної хвилини бути позбавленими здатності літати. Тому, водоплавні є однією з небагатьох груп птахів, у яких линяння всього їх махового оперення проходить дуже швидко й одразу

Мартинам, щоб змінити ювенільне крапчасто-коричневе на привабливе чорно-біле оперення дорослої особини, необхідно до чотирьох років. Сонячне світло згубно впливає на пігмент пера, проте різною мірою, адже воно знебарвлює світле оперення швидше, ніж темне. В молодих мартинів у пері поєднуються світлі й темні кольори, але до середини літа світлі кінчики зношуються так сильно, що можуть повністю вилиняти й залишаються лише темні облямівки.

Скільки ж зрештою пер у птаха? Загальна кількість контурних пер залежить від розміру птаха. Чим більший птах, тим більша кількість пер. У таких великих видів, як лебідь, ця кількість досягає близько 25 тис. окремих пір'їн. А в яких видів найменша кількість пер? У цій категорії "перемагає" колібрі, в деяких із них усього кілька сотень пір'їнок.