КЛІТИННА БУДОВА ТВАРИН та ОСОБЛИВОСТІ КЛІТИН ТВАРИН
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Мета. Освітня. Ознайомити учнів з основною ознакою подібності представників усіх царств – клітинною будовою; розкрити особливості будови клітини тваринних організмів; почати формувати знання про клітину як елементарну структурну і функціонувальну одиницю живого. Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову рослинних і тваринних організмів, уміння аналізувати, співставляти та робити відповідні висновки. Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, сприяти екологічному вихованню.
Цитологія — наука про будову та функції клітин. Щоб вивчити організм тварин необхідно почати з найменшої живої структури – клітини.
Тіла тварин, як і рослин, можуть складатися з однієї клітини або з багатьох, тобто існують одноклітинні та багатоклітинні тварини. Не існує тварини, організм якої не мав би клітинної будови. Тому можна зробити висновок, що клітина є одиницею будови.
Вперше побачити клітини стало можливим у ХVІ-ХVІІ ст., коли було винайдено мікроскоп. Уперше побачив і описав клітину англійський вчений-фізик Роберт Гук. Спочатку їх було названо комірками.
Галилео Галилей Італійський вчений (1564-1642) У 1609-1610 сконструював перший мікроскоп, в 1624г удосконалив його для використання
Антоні ван Левенгук (1632—1723) У 1674 році цей голландський майстер з допомогою мікроскопа вперше побачив у краплі води «звірків» - рухомі живі організми.
Сьогодні мікроскопи є світлові, скануючі, електронні. Вони досконалі настільки, що немає ні єдиного дрібного, мікроскопічного природного тіла, якого не можна було б розглянути.
Клітина — жива система, для якої характерні всі функції живого: живлення, дихання, виділення, розмноження, подразливість, рух. Тому клітина є одиницею життєдіяльності. Нові клітини утворюються в результаті поділу існуючих живих клітин.
А ріст і розвиток багатоклітинного організму — це результат збільшення числа клітин та їхньої диференціації. Тому клітина є одиницею росту та розвитку. Клітина водночас є складно влаштованою системою та частиною іншої системи — організму. Усі клітини організму тісно пов'язані між собою.
Між трьома царствами еукаріотичних організмів є значні відмінності у будові клітин. Тепер розглянемо особливості будови клітин тварин: - наявність тоненької пружної оболонки – глікокалікс, завдяки якій клітини здатні до утворення виростів, якими вони захоплюють тверді частинки; - відсутні вакуолі з клітинним соком; - відсутні хлоропласти; - живляться переважно органічними сполуками, які вони отримують із довкілля.
Різноманітність клітин Клітини тварин не можна побачити неозброєним оком, їхні розміри невеликі, 10—100 мкм (1 мкм, мікрон, дорівнює одній мільйонній частині метра). Форма клітин може бути різною. Клітини, що вкривають внутрішню частину нашої щоки, плоскі й округлі, клітини м'язів видовжені, клітини жирової тканини схожі на округлі грудочки, нервові клітини — зірчастої форми, з відростками, схожими на тоненькі корінці.
Органели клітини Усередині міститься в'язкий зернистий вміст — цитоплазма. У цитоплазму занурені всі клітинні органели. Цитоплазма весь час перебуває в русі, завдяки чому переміщуються органели та хімічні речовини клітин. У цитоплазмі відбувається безліч хімічних реакцій внутрішньоклітинного обміну речовин. Ядро зазвичай займає центральну частину клітини й часто має округлу форму. Це найголовніша частина клітини, у якій зберігається спадкова інформація про весь організм. Ядро керує всіма процесами, що відбуваються в клітині.
Ендоплазматична сітка (від грец. «ендос» — внутрішній) — це мережа канальців, порожнин, які утворені мембранами та пронизують усю клітину. Ними речовини потрапляють з однієї частини клітини до іншої.
Апарат Гольджі (названий ім'ям італійського вченого, який описав цю органелу) — комплекс із канальців, порожнин, бульбашок, утворених мембранами, який розташований поблизу ядра. У цю органелу надходять речовини з ендоплазматичної сітки й упаковуються у вигляді бульбашок, оточених мембраною. У такому вигляді вони виділяються в цитоплазму та продовжують свій шлях до місця призначення. На мембранах комплексу Гольджі синтезуються вуглеводи та жири.
Лізосоми (від грец. «лізис» — розщеплювання, «сома» — тіло) — являють собою міхурці, оточені мембраною та заповнені напіврідким вмістом. Цей вміст — хімічні речовини ферменти, здатні розщеплювати білки, жири, вуглеводи. Лізосоми, зливаючись разом, утворюють травні вакуолі.
Рибосоми (від грец. «рибос» — потік, струмінь і «сома» — тіло) — дуже маленькі органели, які часто в клітині розташовані групами по декілька штук За допомогою рибосом синтезуються білки.
Клітинний центр являє собою два циліндричні тільця. Клітинного центру немає в рослинних клітинах. Він відіграє важливу роль під час поділу клітини.
Мітохондрії — (від грец. «мітос» — нитка, «хондріон» — зернятко) органели овальної або видовженої форми. У мітохондріях відбуваються хімічні реакції розщеплювання складних хімічних речовин на простіші за участю кисня. Цей процес називають внутрішнім диханням. У результаті виділяється та запасається енергія, яка потрібна для всіх життєвих процесів. Саме тому мітохондрії називають «силовими станціями» клітини.
У тваринних клітинах можуть міститися різноманітні включення жирів, білків, вуглеводів у вигляді крапель і зерняток. Деякі клітини (сперматозоїди, одноклітинні тварини тощо) можуть мати органели руху. У тваринних клітинах, на відміну від рослинних, немає пластид і вакуолей з клітинним соком.
Запам'ятайте найважливіше Усі тварини мають клітинну будову. Клітина є одиницею будови, життєдіяльності, росту та розвитку організму. Тварини можуть бути одноклітинними та багатоклітинними. Клітина — складна біологічна система, до складу якої входять ядро, мембрана, цитоплазма й органели: ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, мітохондрії, лізосоми, клітинний центр. Клітина може мати органели руху. Будова клітини залежить від функцій, які вона виконує.
Схожі презентації
Категорії