Презентація на тему:
Химерні та трансгенні організми. Генетичні основи селекції організмів

ХИМЕРНІ ТА ТРАНСГЕННІ ОРГАНІЗМИ. ГЕНЕТИЧНІ ОСНОВИ СЕЛЕКЦІЇ ОРГАНІЗМІВ

Химерами називають організми або їх частини, що складаються з генетично різнорідних тканин. Уперше цей термін застосував німецький ботанік Г. Вінклер (1907) Розрізняють кілька типів химерних організмів: химери мозаїчні (гіперхимери) — у них генетично різні тканини утворюють тонку мозаїку; химери секторіальні — у них різнорідні тканини розташовані великими ділянками; химери периклінальні — тканини з різними генотипами лежать шарами один над одним; химери мериклінальні — їх тканини складаються із суміші секторіальних і периклінальних ділянок.

Химери можуть виникати в результаті щеплень рослин і під впливом мутацій соматичних клітин. Компоненти химер можуть відрізнятися один від одного генами ядра, числом хромосом або генами пластид чи мітохондрій. Химерні організми досить часто використовуються в наукових дослідженнях. Принцип одержання химер зводиться головним чином до виділення двох чи більшої кількості ранніх зародків та їхнього злиття.

Трансгенними називають рослини і тварин, що містять у своїх клітинах ген чужого організму, включений у хромосоми. Їх отримують, використовуючи методи генної інженерії. Трансгенні організми можуть мати велике значення для підвищення ефективності сільського господарства та в дослідженнях у галузі молекулярної біології.

Перший трансгенний організм (миша) був одержаний Дж. Гордоном зі співробітниками 1980 р. На початку 90-х років у Китаї було проведено перше комерційне випробування генетично модифікованих сортів тютюну й томатів, стійких до вірусів. А 1994 р. в США вперше надійшли в торговельну мережу продуктів харчування плоди генетично змінених томатів зі скороченим строком дозрівання.

Генетична модифікація надає живим організмам нових властивостей. Але, хоча такими продуктами нині харчується багато людей, минуло замало часу, аби наука повністю встановила їх вплив на наш організм. В Європі модифіковані рослини сої та кукурудзи для виготовлення харчових продуктів дозволено з 1997 р.

В Україні, незважаючи на заборони, вже вирощують трансгенну сою, трансгенну картоплю, трансгенний ріпак, кукурудзу, почали вирощувати генетично модифіковані буряки. У США методами генної інженерії одержано покращені сорти сої, пшениці, томатів.

Питання про перспективу використання генної інженерії під час вирощування сільськогосподарської сировини продовжує викликати серйозні суперечки серед дослідників і широких верств споживачів. Серед позитивних аргументів — підвищена врожайність, екологічні переваги, захист від шкідників. З іншого боку — невпевненість у безпечності нових технологій.

Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів Дати відповіді на питання: 1. Які організми називають химерними і як учені їх одержують? 2. Які організми називають трансгенними і як учені їх одержують? 3. Які генетичні методи широко використовують у селекції? 4. Чому потрібно постійно проводити подальшу селекцію давно одомашнених організмів?