Химерні організми
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Уперше цей термін застосував німецький ботанік Г. Вінклер (1907) для форм рослин, отриманих у результаті зрощення пасльону й томату. а – листки помідора – мериклінальна химера; б - химерні плоди між помідором та пасльоном.
Розрізняють кілька типів химерних організмів: химери мозаїчні (гіперхимери) — у них генетично різні тканини утворюють тонку мозаїку; химери секторіальні — у них різнорідні тканини розташовані великими ділянками; химери периклінальні — тканини з різними генотипами лежать шарами один над одним; химери мериклінальні — їх тканини складаються із суміші секторіальних і периклінальних ділянок.
Химери можуть виникати в результаті щеплень рослин і під впливом мутацій соматичних клітин. Компоненти химер можуть відрізнятися один від одного генами ядра, числом хромосом або генами пластид чи мітохондрій. Химерні організми досить часто використовуються в наукових дослідженнях.
Химерні тварини – це генетичні мозаїки, що утворюються в результаті об`єднання бластомерів від ембріонів із різними генотипами. Косарики – ряд членистоногих класу павукоподібних. Принцип одержання химер – це виділення двох або більшого числа ранніх зародків та їх злиття. (Вівцебик)
За допомогою химерних мишей було розв’язане питання про спосіб виникнення в ході розвитку багатоядерних клітин поперечносмугастих м’язів. Вивчення химерних тварин дозволило розв’язати чимало проблем, і в майбутньому завдяки застосуванню цього методу з’явиться можливість розв’язувати складні питання генетики й ембріології.
Команда французьких вчених провела найтриваліше досі дослідження впливу генетично-модифікованої кукурудзи. З`ясувалось, що вона призвела до появи пухлин і численних пошкоджень органів у щурів.
Схожі презентації
Категорії