"Головний мозок"
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Мета уроку Ознайомити учнів із особливостями будови головного мозку людини. Розкрити значення відділів головного мозку у функціо- нальній діяльності людини. Дати загальні топографічні відомості про стан головного мозку в черепі. Цікаве про мозок людини.
Проблемні запитання Яку будову має мозок людини та які функції він виконує? Чи залежить інтелект людини від розмірів її головного мозку? Чи важливе значення має маса мозку?
Мотивація уроку Мозок людини у стані спокою споживає 20% кисню та 9% енергії організму, але коли мозок включає свою діяльність, то споживає 25% поживних речовин, які надходять в організм і понад 30% кисню. Це означає, що для роботи мозку необхідна третя частина життєво важливих речовин, але він такий невеликий у порівнянні з іншими органами та системами? Навіщо ж він нам?
Загальне поняття Головний мозок людини – орган центральної нервової системи, що складається з маси взаємозалежних нервових клітин і займає всю порожнину черепа, кістки якого захищають його від зовнішніх механічних ушкоджень.
Цікаво! Мозок Ейнштейна, як «типового» генія, був у свій час розчленований на 240 частин та понад 40 років зберігався у спеціальному розчині. Коли вчені порівняли його з іншими, то знайшли дві унікальні особливості, пов’язані з нижньою тім’яною долею, що відповідає за здатність до математичних обчислень та трьохвимірного бачення. Нижня тім’яна доля Ейнштейна виявилась значно більшою, ніж у контрольних зразків та вона не була розділена особливою сполучною тканиною, що можливо, дозволяло нейронам поєднуватись «напряму». Ця аномалія могла стати причиною унікальних математичних можливостей творця теорії відносності.
Неймовірно, але факт! Мозок вождя пролетаріату В.Леніна – 1340 г; Мозок письменника І.Тургенєва – 2012 г; Мозки психічнохворих людей – 2700-2900 г.
Будова головного мозку Головний мозок складається із двох видів речовин: білої та сірої. Біла речовина – це скупчення дендритів та аксонів,а сіра – це скупчення тіл нейронів. Сіра вкриває мозок зовні і вигляді кори та невеликі частини сірої занурені в товщі білої у вигляді мозкових ядер і називаються підкіркою. Укритий головний мозок трьома мозковими оболонками: твердою, павутинною, судинною. Усередині головного мозку містяться чотири шлуночки, заповнені рідиною, яка сполучається з рідиною спинного мозку.
Оболонки головного мозку М'яка або судинна, оболонка головного мозку безпосередньо прилягає до речовини мозку, заходить у всі борозни, покриває всі звивини. Складається вона з пухкої сполучної тканини, в якій розгалужуються численні судини, що живлять мозок. Від судинної оболонки відходять тоненькі відростки сполучної тканини, які заглиблюються в масу мозку. Павутинна оболонка головного мозку - тоненька, напівпрозора, не має судин. Вона щільно прилягає до звивин мозку, але не заходить у борозни, внаслідок чого між судинною й павутинною оболонками утворюються підпавутинні цистерни, заповнені спинномозковою рідиною, за рахунок якої й відбувається живлення павутинної оболонки.
Оболонки головного мозку Тверда оболонка головного мозку - окістя для внутрішньої мозкової поверхні кісток черепа. В цій оболонці спостерігається найвища концентрація больових рецепторів в організмі людини, в той час як в самому мозку больові рецептори відсутні.
Будова головного мозку За анатомічними даними головний мозок поділяють на 5 відділів: - передній; - проміжний; - середній; - задній; - довгастий. За функціональними даними його поділяють на стовбур мозку та великі півкулі.
Довгастий мозок Він є межею між спинним і головним мозком, тому через цей відділ проходять нервові шляхи, що йдуть від спинного мозку, які потім перехрещуються. Тому ліва сторона мозку пов’язана з правою стороною тіла, а права сторона мозку – з лівою. Тут знаходиться дихальний центр, що забезпечує вентиляцію легень.
Довгастий мозок У ньому знаходяться центри діяльності: - захисні рефлекси: кашель, чхання, мигання повік, сльозовиділення, блювоти. - харчові рефлекси: смоктання, ковтання, соковиділення травних залоз. - серцево-судинні рефлекси, що регулюють діяльність серця та судин. Пошкодження довгастого мозку призводить до смерті, тому його називають центром життя.
Міст Міст пов’язує довгастий та середній мозок з іншими відділами головного мозку. Це потовщений валик із поперечно розміщеними волокнами. Він виконує провідникову функцію. Через нього проходять сигнали від слухових рецепторів і органів рівноваги.
Мозочок Мозочок складається із двох півкуль, з’єднаних черв’яком. Він тісно пов’язаний зі спинним мозком. Розташований під потиличною часткою великого мозку в задній черепній ямці. Виконує мозочок три основні функції: координація рухів, регуляція рівноваги тіла та регуляція м’язового тонусу. Завдяки мозочку ми можемо робити тонкі злагоджені рухи – писати, малювати, майструвати, а також контролювати вираз обличчя.
Середній мозок До середнього мозку належать ніжки мозку, по яких ідуть висхідні і низхідні провідні шляхи та дах мозку - чотиригорбкове тіло. Між ними міститься частина ретикулярної формації. Два верхні горбки пов'язані з функцією зорового аналізатора, виступають центрами орієнтовних рефлексів на зорові подразники, а тому називаються зоровими. Два нижні горбки - слухові, пов'язані з орієнтовними рефлексами на звукові подразники.
Середній мозок Первинні зорові та слухові центри беруть участь в організації мимовільної автоматизованої рухової реакції – старт-рефлекси.
Проміжний мозок Розташований між стовбуром мозку та великими півкулями. Його складовими є: таламус, епіфіз, гіпоталамус, до якого приєднаний гіпофіз. Містить вищі вегетативні центри. Здійснює рухові функції. Здійснює мімічні функції. Регулює обмінні процеси. Здійснює терморегуляцію. 1.Таламус 2. Епіфіз 3. Гіпофіз 4. Гіпоталамус
Великі півкулі Передній мозок – вищий відділ головного мозку. Поділений він на дві півкулі, які поєднані мозолистим тілом, що утворене щільним пучком нервових волокон. Кожна з півкуль поділена на чотири функціональні долі.
Шлуночки головного мозку Усередині головного мозку містяться чотири шлуночки, заповнені рідиною, яка сполучається з спинномозковою рідиною.
Підкіркові утворення Таламус - зорові бугри. Гіпоталамус – підгорбкова ділянка. Епіфіз – шишкоподібне утворення. Ретикулярна формація. Смугасте тіло. Коник. Мигдалик. Мозолисте тіло.
Ретикулярна формація У стовбурі розташована ретикулярна формація - система ядер, у яких нейрони різних розмірів і форми з безліччю відростків утворюють скупчення і переплетення великої кількості нервових волокон. Вона наче сито, просіює інформацію, що надходить до кори, і вирішує, яку затримати, а яку передати далі. Вплив ретикулярної формації активізує структури головного мозку, відіграє важливу роль у формуванні уваги, виконує охоронну функцію, регулюючи якій частині мозку спати, а якій ні. Наприклад, усім відома реакція матері, котра не чує гуркоту поїзда, але легко прокидається від плачу дитини.
Таламус Таламус – зоровий горб - збирач інформації про всі види чутливості: фільтрує, сортує і направляє в головний мозок інформацію, що надходить від больових, тактильних, температурних, м’язово- суглобових, вібраційних, зорових, смакових, нюхових і слухових рецепторів та шляхів. У таламусі відбувається формування відчуттів і їх подальша передача.
Гіпоталамус Гіпоталамус – є вищим центром регуляції роботи внутрішніх органів, який узгоджує їх діяльність зі станом активності організму. У ньому містяться центри нюху, смаку, голоду і насичення, спраги і питного задоволення, терморегуляції, регуляції сну і неспання, регулювання артеріального тиску та утворення сечі. Продукуючи низку гормонів, він разом з гіпофізом утворює гіпоталамно-гіпофізарну систему, що контролює діяльність ендокринних залоз.
Епіфіз Секреторні клітини епіфіза виділяють у кров гормон мелатонін, який бере участь у синхронізації біоритмів сну-неспання. До головних функцій належать: гальмування виділення гормонів росту; гальмування статевого розвитку і статевої поведінки; гальмування розвитку пухлин; впливає на статевий розвиток і сексуальну поведінку; Після статевого дозрівання вироблення мелатоніну зменшується. Розміри епіфізу у дітей більші, ніж у дорослих.
Лімбічна система Лімбічна система – сукупність ряду структур головного мозку, що бере участь у регуляції функцій внутрішніх органів, нюху, інстинктивної поведінки, емоцій, пам’яті, рівень уваги, сприйняття, відтворення емоційно значущої інформації.
Дослідження мозку Ангіограма мозку з допомогою рентгенівських променів Томограма мозку з допомогою рентгенівських променів
Мозок як комп’ютер Наш мозок влаштований як і комп’ютер, тобто складається із блоків, деталей та частин.
Чи знаєте ви, що… Середня маса мозку у австралійців – до 1200 г; у французів – до 1300 г; у англійців – понад 1300 г; у німців понад 1400 г. Мозок українців також в середньому 1400 г. У афроамериканців вага головного мозку на 100 г менша, ніж у білошкірого населення Африки. Існує залежність між вагою мозку у чоловіка та жінки. У середньому мозок чоловіка важчий десь на 120-130 г.
Узагальнення знань За дослідженнями вчених рівень інтелекту не залежить від розмірів головного мозку, а залежить від функціонування важливих ділянок, їхніх структур та від кількості зв’язків між нервовими клітинами.
Висновок уроку Вчені дослідили, що для нормальної життєдіяльності організму та виживання важливе значення має чіткість і час реакції. Отже, у цьому випадку, мозок людини як комп’ютер, який включається саме тоді, коли необхідно вирішити складні завдання, що вимагають напруження та швидкої реакції.
Висновок уроку Таким чином, головний мозок людини – це: - головний центр керування всіма процесами життєдіяльності, тобто його можна назвати пультом керування життя людини; - комп’ютер, на материнській платі якого зберігається вся життєва інформація.
Схожі презентації
Категорії