Презентація на тему:
Гіпотези виникнення життя

Гіпотези виникнення життя

Робота З біології Студентов групи 11 Тс ОАДК ОНПУ Голубцова Максима та Миколи Орлова Керівник Ольга Катана

Життя - одне з найскладніших явищ природи. З глибокої давнини воно сприймалося як щось таємниче і непізнане - ось чому над питанням його походження завжди йшла гостра боротьба між матеріалістами та ідеалістами. Деякі прихильники ідеалістичних поглядів вважають життя духовним, нематеріальних началом, що виникло в результаті божественного творіння.

Матеріалісти ж, навпаки, вважають, що життя на Землі виникло з неживої матерії шляхом самозародження (абіогенезу) або було занесене з інших світів, тобто є породженням інших живих організмів (біогенез).

За сучасними науковими уявленнями життя - це процес існування складних систем, що складаються з великих органічних молекул і неорганічних речовин і здатних самовідтворюватися, саморозвиватися і підтримувати своє існування в результаті обміну енергією і речовиною з навколишнім середовищем. Таким чином, біологічна наука стоїть на матеріалістичних позиціях. Проте питання про походження життя ще остаточно не вирішене.

ТЕОРІЇ: Перша Перша і головна теорія виникнення життя на землі – креаціонізм (життя було створена Творцем);

Друга Друга гіпотеза виникнення життя на землі – мимовільне зародження (самозародження; життя виникало неодноразово з неживої речовини) І давня Земля цілком підходила для самозародження життя.

Самозародження життя В течение долгих веков, свято веря в акт Божественного творения, люди, кроме того, были твердо убеждены, что жизнь постоянно зарождается самопроизвольно. Еще древнегреческий философ Аристотель писал, что не только растения, черви, насекомые, но даже рыбы, лягушки и мыши могут рождаться из влажной почвы или гниющего ила.

Бог Велес Бог Святибор Бог Святибор Бог Святибор

Ван Гельмонт (1577 1644) Знаменитий і удачливий вчений, описав експеримент, в якому він ніби створив за дві тижні мишей. Для цього потрібні були брудна сорочка, темна шафа і жменя пшениці. Активним початком він вважав людський піт.

Другой натуралист, Гриндель фон Ах, так рассказывал о якобы наблюдавшемся им самозарождении живой лягушки «Хочу описать появление на свет лягушки, которое мне удалось наблюдать при помощи микроскопа. Однажды я взял каплю майской росы, и тщательно наблюдая за ней под микроскопом, заметил, что у меня сформировывается какое-то существо. Прилежно наблюдая на второй день, я заметил, что появилось уже туловище, но голова еще казалась не ясно сформированной; продолжая свои наблюдения на третий день, я убедился, что наблюдаемое мною существо есть ни что иное, как лягушка с головой и ногами. Прилагаемый рисунок все объясняет».

В 1688 г. итальянский ученый Франческо Реди решил проверить идею самопроизвольного зарождения жизни. Он рассказывал о своем опыте: «Я взял четыре сосуда, поместил в один из них мертвую змею, в другой — немного рыбы, в третий — дохлых угрей, в четвертый — кусок телятины, плотно закрыл их и запечатал. Затем я поместил то же самое в четыре других сосуда, оставив их открытыми. Вскоре мясо и рыба в открытых сосудах зачервивели. Можно было видеть, как мухи свободно залетают в сосуды и вылетают из них. Но в запечатанных сосудах я не увидел ни одного червяка, хотя прошло много дней после того, как в них была положена дохлая рыба и мясо».

В 1675 г. итальянский ученый Ладзаро Спаланцани Пастер показал, что даже бактерии могут возникать только от других бактерий. прокипятил в запаянном сосуде крепкий мясной бульон. Прошло несколько дней, но никаких признаков жизни в бульоне не обнаружилось. Наконец, в 1860 г. Луи Пастер с помощью ряда блестящих опытов, похожих на опыт Спалланцани, окончательно доказал, что жизнь в современных условиях не самозарождается.

Третя Третя – гіпотеза стаціонарного стану (життя існувало завжди) Згідно з іншими гіпотезами, Всесвіт міг виникнути із згустку нейтронів внаслідок «Великого вибуху», народився в одній з чорних дір або ж був створений Творцем. Згідно з цією теорією, Земля ніколи не виникала, а існувала вічно, вона завжди здатна підтримувати життя, а якщо і змінювалася, то дуже мало. Види також існували завжди. Автори гіпотези шведський вчений Сванте Арреніус та радянський вчений Володимир Вернадський

Четверта Четверта гіпотеза – панспермії (життя занесене на Землю з інших планет); і преноситься з планети на планету у вигляді спор, бактерій, пріонів з космичним пилом Автори гіпотези шведський вчений Сванте Арреніус та радянський вчений Володимир Вернадський

Гіпотеза панспермії Сучасні прихильники концепції панспермії (в числі яких - лауреат Нобелівської премії англійський біофізик Ф. Крік) вважають, що життя на Землю занесене випадково або навмисно космічними прибульцями.

До гіпотези панспермії примикає точка зору астрономів Ч. Вікрамасінгха (Шрі-Ланка) і Ф. Хойла (Великобританія). Вони вважають, що в космічному просторі, в основному в газових і пилових хмарах, у великій кількості присутні мікроорганізми, де вони, на думку вчених, і утворюються. Далі ці мікроорганізми захоплюються кометами, які потім, проходячи поблизу планет, «сіють зародки життя»

Ще додаткові гіпотези Ще поширені біохімічні гіпотези виникнення життя на землі (життя виникло в земних умовах в ході процесів, що підкоряються фізичним та хімічним законам, тобто в результаті біохімічної еволюції).

Біохімічна теорія абіогенного синтезу Першу наукову теорію походження життя на Землі створив радянський біохімік А.І. Опарін (1894-1980). У 1924 р. він опублікував роботи, в яких виклав уявлення про те, як могло виникнути життя на Землі. Відповідно до цієї теорії, життя виникло в специфічних умовах стародавньої Землі і розглядається Опаріним як закономірний результат хімічної еволюції сполук вуглецю у Всесвіті.

Біохімічна еволюція Відповідно до теорії абіогенного синтезу, життя виникло в специфічних умовах стародавньої Землі і розглядається Опаріним як закономірний результат хімічної еволюції сполук вуглецю у Всесвіті.

Абіогенний синтез 1 Етап – хімічна еволюція, за якою слідує біохімічна еволюція. Від створення хімічних елементів та планети, до появи простих неорганічних та органічних речовин. 2 Етап – поява у первинних океанах Землі крапель органічних біополімерів- коацерватів

Абіогенний синтез А.Опаріна 3 Етап – поява хлорофілу та фотосинтезу, вільного кисню та створення первинної атмосфери 4 Етап – поява озонового шару та вихід життя з океану на сушу

Гіпотезу А. Опаріна експериментально підтвердив вчений Стенлі Міллер В колбах одержав біополімери В колбах одержав біополімери

На сьогодні біологи визнають як науковий тільки останній варіант. Панспермія також не суперечить, в принципі, науці, проте не є самостійною гіпотезою, оскільки просто переносить процес біохімічного виникнення життя в інші, позаземні умови.

Гіпотези самозародження Відповідно до цієї гіпотези Земля ніколи не виникала, а існувала вічно, вона завжди була здатна підтримувати життя, а якщо і змінювалася, то дуже мало; види також існували завжди. Цю гіпотезу називають іноді гіпотезою етернізму (від лат. Eternus - вічний). Це уявлення відповідає концепції вічного нествореного Всесвіту, характерної для східних релігій, таких як індуїзм і буддизм. У контексті сучасних астрономічних знань ця гіпотеза не розглядається як наукова.

Креаціонізм Фактично сьогодні ставлення до креаціонізму є непоганим маркером релігійного фундаменталізму. Релігійні лідери, які наполягають на прийнятті креаціонізму в якості наукової гіпотези, фактично ведуть боротьбу за визнання релігійних догматів безумовно головуючими над будь-якими даними об'єктивних наукових досліджень. Ця боротьба не має нічого спільного з науковою полемікою і є в чистому вигляді політичною діяльністю, спрямованою на посилення впливу релігійного мислення і проти секуляризації суспільства.

Сайт биологии и химии Иволга Сайт биологии и химии Иволга