Презентація на тему:
археоптерикс

Пір'я Археоптерикса Виконала: здобувачка вищої освіти, природничого факультету Сиротіна Юля

Археоптерикс Як відомо, у 1861 році був знайдений ПЕРШИЙ скам'янілий скелет археоптерикса. Це пернате викопне створіння було класифіковано як перший птах, хоча у нього ще зберігалися деякі риси рептилій. Зв'язок між археоптериксаом і рептиліями стала ще більш очевидною після того, як десять років по тому в тих же самих розкопках був виявлений невеликий двоногий динозавр компсогнат, що пересувався тільки на задніх кінцівках. Компсогнат, один із самих дрібних хижих динозаврів, був дуже схожий на археоптерикса, хоча у нього не було пір'я, на відміну від археоптерикса.

Археоптерикс Був птахом середнього розміру, величиною приблизно з сороку. Його довжина від морди до кінчика довгого хвоста становила близько 50 см; стоячи він досягав 25 см у висоту. Очі у птиці були великими, зорові частки мозку добре розвинені. Це означає, що головним з почуттів для археоптерикса був зір. Гострі, як дзьоб, щелепи були усіяні гострими, широко розставленими зубами, а кожен з трьох довгих пальців на передніх кінцівках закінчувався зігнутим кігтем.

Археоптерикс Археоптерикс мав багато рис дрібних динозаврів, наприклад, довгий костистий хвіст і щелепи з зубами Однак будова крил і махових пір'їн говорила про те, що він був птахом і вмів літати.

Археоптерикс Археоптерикс мав махові, та рульові пір‘їни (функціонально важливі для польоту), і контурне пір'я, що покривало тіло. Махові пера археоптерикса характеризуються асиметрією опахал, що типово для сучасних птахів, здатних до польоту. Рульові пера були менш асиметричними.

Якого кольору все таки пір‘я археоптирикса?

Насправді, як свідчать дані, то пір'я археоптерикса було знайдено раніше, ніж скелетні залишки. Перше таке перо описав в 1861 році Герман фон Мейер (Hermann von Meyer, один з героїв книги Антона Неліхова і Катаріни Хольцингер «Палеонтологи і їхні вихованці»). Зараз оперення археоптерикса вивчено у всіх деталях. За більшістю показників (крім відсутності пуху) воно дуже близьке до оперення сучасних птахів.

Фахівці досліджували перо за допомогою скануючої електронної мікроскопії та рентгенівського аналізу і визначали розподіл і кількість меланосом (Меланосо ма — це органела, що міститься в клітинах царства тварин, що містить меланін та інші світлопоглинаючі пігменти) – які містятили пігмент гранул, які визначають забарвлення пір'я, а також шкіри, вовни і волосся. Отримані дані дослідники порівняли з аналогічною інформацією за 87 видами сучасних птахів і зробили висновок, що скоріше за все оперення археоптерикса було чорним.

У дослідженні 2011 року, опублікованому в журналі «Nature Communications», вчені визначили, що пір'я археоптерикса мали чорне забарвлення. Але новий аналіз, який був опублікований в 2013 році в «Журналі аналітичної атомної спектрометрії» з використанням різних методів перевірки, свідчить про те, що пір'я археоптерикса мало комбіноване забарвлення, можливо, білі тони змішувалися з темними.

З іншого боку, дослідження оперення птахоподібних тероподів (хижих динозаврів) і базальних птахів припускають, що у цих тварин були складні кольорові і райдужні візерунки, які, імовірно, також були присутні у археоптериксів.