Презентація на тему:
Біографія Івана Франка

Біографія Івана Франка Автор: учитель української мови та літератури Новоолександрівської ЗОШ І-ІІІ ст. Великобурлуцького району Харківської області Пасєка Любов Павлівна

Постать Івана Франка в духовному просторі України Сторінки його життя

…Тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить – і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло й ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б’є об кремінь і сипле іскри. Михало Коцюбинський

Інтер’єр хати батьків Івана Франка “Маленький хутір серед лук і нив на горбику над річкою шумною, - от там я в простій хлопській хаті жив, і самота, і сум жили зо мною…” І. Франко. Маленький хутір серед лук і нив. 1900 Хата, в якій народився Іван Франко “Моя батьківська хата була під солом’яною стріхою, пошита китицями з житньої соломи. Вона була збудована правдоподібно ще при кінці XVІІІ в. в часи першого оселення Нагуївської Слободи, а мати мойого вітця десь у 20 рр. XIX в. купила її з усім обійстям з 12 прутами поля та з усіма господарськими приладами.” І. Франко. Моя вітцівська хата. 1913

“Мої батько й мати мали дар образового висловлювання своїх думок. Від мами я позаписував і вивчив напам’ять немало пісень, в тім числі також повний весільний цикл.” Іван Франко. Автобіографія. 1890 “Мій небіжчик тато був коваль і славивсь на всю околицю не тільки хорошою та тривкою роботою свого ремесла, але й своєю живою, гостинною та людяною вдачею.” І. Франко. Злісний Сидір. 1925

“Франко учився в школі найкраще від усіх дітей. Коли надходив екзамен, то вчитель загадував нам писати так зване “диктанто”. Франко кожному хлопцеві диктував, як має писати.” І. Яцуляк. Спомини з дитячих літ Франка. 1926 Іван Франко. З групової фотографії. 1870 “На шостім році життя батько віддав мене до сільської школи, до сусіднього села Ясениці Сільної. Там я пробув два роки і вивчивсь читати по – руськи, по – польськи і по –німецьки, писати, рахувати і співати до служби Божої. По двох роках батько віддав мене до Дрогобича до нормальної школи.” І. Франко. Автобіографія. 1890 Дрогобицька нормальна школа, в якій навчався Франко у 1864 – 1867 рр.

“Гімназіальні студії, які пройшов я в Дрогобичі, при всій бідності, серед якої довелося мені жити, не були для мене таким тяжким часом, як догадувався дехто. Шкільна наука ніколи не була для мене страшною, а, навпаки, все доставляла мені нові приємності. Товариське життя між учениками було також таке, що доставляло багато невинних приємностей.” З передмови І. Франка до збірки “Рутенці”. 1913 Учні ІІІ класу Дрогобицької гімназії. У другому ряду зліва перший І. Франко. 1870 ”Збирати та записувати всякі матеріали з уст народу, казки, пісні, приповідки, образові речення, порівняння, заклинання, мудрування та поодинокі слова я розпочав ще в гімназії.” З пердмови І. Франка до “Галицько – руських народних приповідок”. 1901 –1905 Учні VII класу Дрогобицької гімназії. У центрі з книжкою – І. Франко. 1874

“Франко був дуже здібний… Він ішов до сьомого класу й охоче рішився обох нас учити. Так учив нас цілий рік. І ми йому щось там платили. Але за той час ми так пізналися і заприязнилися, що він уже від нас ніякої зарплати не хотів брати й учив нас лише з приязні. Є це дуже гарна риса його характеру, що вже проявилася в Івана Франка в молодих літах. В гімназії був Франко дуже скромний і несмілий. Ходив у полотняній блузі, носив багато книжок і дуже багато читав.” І. Погорецький. Франко в гімназії. 1926 І. Франко з товаришами Я. Рошкевичем та І. Погорецьким. Дрогобич 1875

Львівський університет, в якому навчався І. Франко. Свідоцтво І. Франка про складання колоквіуму з української літератури. Посвідчення Львівського університету про зарахування І. Франка студентом філософського факультету

Іван Франко – студент Львівського університету 1954. Журнал “Друг” та альманах “Дністрянка”, де друкувалися перші твори І. Франка. Перша збірка поезій І. Франка. “Літературна праця Франка починається для нас 1874 роком. Цей час в Галичині був самим мертвим, як свідчать історики. Ще з кінця 60 років серед галицької інтелігенції почались суперечки, чи ми самостійний народ, чи тільки частина російського. Чи наша мова окремий “язык”, чи “нарєчіє” великоруського. Ці суперечки ділили людей на два ворожі табори і розкололи в кінці галицьку інтелігенцію на москвофілів і народовців.” М. Коцюбинський. І. Франко. 1908

Іван Франко читає роман Миколи Чернишевського “Що робити?” Гаряча проповідь Драгоманова, ведена, крім друкованого слова, також при помочі оживленої кореспонденції, головним своїм змістом мала те, щоб привчити галичан читати, студіювати, відучити їх від пустої фразеології і трати часу, а засадити за реальну працю. Колись в однім шановнім руськім домі В дні юності, в дні щастя і любові Читали ми “Что делать?” і розмови Йшли про часи будущі, невідомі. І. Франко. Тюремні сонети. 1889 Журнал “Громада”, що його видавав М. Драгоманов. Михайло Драгоманов (1841-1895).

Протокол слідства над Іваном Франком і його товаришами та акт обвинувачення Івана Франка. 1877. Іван Франко у в’язниці. “Нас засуджено, - певне, не дуже суворо – від шістьох тижнів до трьох місяців арешту, але цього було досить, щоб у таких студентів філософії, як мене, раз і назавжди вибити з життєвого шляху. Пропала для мене надія дістати посаду гімназичного вчителя, пропала марно ціль моїх університетських студій. У в’язниці – не знаю, чому – ставились до мене з особливою суворістю. Запхано мене до найгіршої камери, до злодіїв, убійників та інших звичайних злочинців. Протягом перших трьох місяців свого ув’язнення я не одержав жодного листочка друкованого паперу. Тільки пізніше дістав я дозвіл одержувати книги.” І. Франко. Як це сталося. 1903

Іван Франко серед бориславських робітників. Польська газета “Praca”, в якій з 1878 по 1882 рік працював Іван Франко. Тут вперше була опублікована його поезія “Гімн”. Сторінки Франкових перекладів “Капіталу” К. Маркса та “Анти- Дюрінга”. Ф. Енгельса. 1879.

Донесення Коломийського староства президії Намісництва про арешт Івана Франка в Яблунові. 1880 “З початком, мабуть, в марті 1880 року я виїхав в пов. Коломийський до К. Геника до Березова, щоб там пробути якийсь час. По дорозі був арештований в Яблонові і потім ураз із К. Геником, Ковцуняком і ще кількома іншими пришпилений до процесу, що вівся в Коломиї проти сестер Павликівен і селян Фокшеїв. Нас тримали три місяці і пустили, а мене спеціально, яко належачого до цього повіту, велено було відставити під ескортом поліції на місце уродження. По дорозі нас заскочив дощ і промочив до нитки. Я дістав сильну лихорадку, прожив дома в дуже прикрих обставинах, вернув до Коломиї. Один із моїх союзників, посланий Геником, спас мене від голодної смерті.” І. Франко. Автобіографія. 1890 “На дні”. Титульна сторінка першого видання

“Анонімна книжечка Франка безумовно відіграла роль у пропаганді соціалістичних ідей серед робітників Львова. Тепер вона є цінним історичним документом, що вказує на початок соціалістичної пропаганди серед робітничого класу, який тільки народжувався у відсталій, аграрній Галичині. Одночасно цей документ є як свідчення інтересу І. Франка до марксистської теорії, як важливий матеріал для вивчення світогляду І. Франка.” М. Возняк. З життя і творчості Івана Франка. “Програма галицьких соціалістів”, у складанні якої брав участь І. Франко. 1881. Мова польська. “Про працю”. Збірка статей Івана Франка. Мова польська. Іван Франко читає лекції з політекономії у робітничому гуртку.

У 1887 р. Франко видав збірку поетичних творів “З вершин і низин”, ознаменувався початок нового етапу в розвитку української поезії. Пройнята революційно-демократичними ідеями, пафосом рішучого заперечення експлуататорського ладу і уславлення робітників-продуцентів, людей праці, їхньої боротьби за свободу, за краще життя, збірка “З вершин і низин” сколихнула свідомість усіх прошарків українського суспільства, сприяла піднесенню соціальної і національної самосвідомості народу. Історія української літератури, т. 4, кн. 1 Журнал “Світ”, який видавали І. Франко та І. Белей І. Франко з орачем.

“Своїх дітей батько завжди заохочував працювати, вчитися і всякими способами поглиблювати свої знання. І ще повторював батько, що не має прав той, хто не виконує обов’язків. Згідно з цією теорією особистим прикладом привчав дітей бути працьовитими, додержувати слова. Не терпів людей, що ламали своє слово , не виконували обіцянок, не приходили на умовлений час.” Тарас Франко. Про батька. “Оскільки я собі представляю наше будуще життя, то ми повинні старатись звести круг себе товариство з молодіжі, старатись прояснювати молоді голови, приводити їх до роботи. Мені здається, що з нашої тихої й скромної хати повинна виходити струя нового, могучого руху, котрого елементи вже тепер проявляються на всіх кутках нашої Галичини.” З листа І. Франка до Ольги Хорунжинської від 6 квітня 1886 року Діти Івана Франка – Андрій, Тарас, Петро, Ганна.

Габілітаційна лекція Івана Франка на доцента української літератури і етнографії у Львівському університеті 1895 року. За прочитану лекцію вся аудиторія нагородила Франка оплесками, і коли сенат вийшов, професор Каліна і ще дехто з професорів потиснули руку Франкові, поздоровляючи його. Докторський диплом Івана Франка.

Сей факт, що Франко став працювати в Науковому товаристві ім. Шевченка, не тільки визволив Франка від безробіття, але мав велике значення для дальшого розвитку “Наук. тов. ім. Шевченка”. Десять найкращих літ життя (1898 - 1907) віддав він цілковито праці для української літератури й науки, і найліпші його праці й твори постали, власне, в тім часі. Та не тільки він сам працював у товаристві, але й притягав інших, подавав ініціативу до праць, керував ними. Гнатюк. Про ювілей І. Франка в 1898 році. Журнали, які виходили за участю Івана Франка. Журнал “Житіє і слово” він редагував і видавав. Іван Франко та Михайло Павлик за роботою. Будинок на вулиці Пушкінській у Львові, в якому з 1895 по 1902 рік жив І. Франко. Тут була редакція журналу “Житіє і слово”

“Доводиться просто дивуватися, коли цей борець, поет, белетрист і публіцист знаходить ще час для серйозної наукової роботи! А тим часом се факт.” М. Коцюбинський. І. Франко 1908 М. Коцюбинський, І. Франко, В. Гнатюк. Фото.1905 Наукові праці Івана Франка з української літератури.

“Як учений, етнограф і фольклорист, Франко все життя з палким інтересом ставився до народної творчості; як людина, він любив народну пісню, охоче слухав її і сам співав.” Максим Рильський. Іван Франко – майстер художнього слова. Іван Франко записує фольклор Титульна сторінка наукової Суперобкладинка книжка Праці Івана Франка “Студії “Народні пісні в записах над українськими народними Івана Франка”. піснями.

“З кінця останнього десятиліття минулого віку великий Каменяр постійно проводив свої літні канікули на Гуцульщині. Село в мальовничій долині Чорного Черемоша – Криворівня стало своєрідною “літньою столицею” українських письменників.” І. Денисюк. Іван Франко в Криворівні Хворий Іван Франко диктує. Фото. 1912 “Добре що хвороба тіла не вменшила мого духовного здоров’я та душевної сили, що дає мені змогу день у день по кілька годин трудитися над збагаченням нашого письменництва.” З листа І. Франка до В. Якиб’юка від 4 грудня 1915 року.

“Коли-не-коли я заходив до Франка додому. Він купив собі 1901 року невеличку площу при вулиці Понінського, № 4 і поставив на ній будиночок, який і любив він дуже, де написав свої найкращі твори і де перестало битися його серце… Кімнати поета були влаштовані бідно. Меблі прості, примітивні. Тільки кілька образів окрашувало стіни: портрети Шевченка й самого поета, роботи арт. Юліана Панкевича та “Вид на Дніпро”, роботи арт. Труша. Ось і вся окраса.” М. Мочульський. З останніх десятиліть життя Івана Франка (1896-1916). Іван Франко. Фото. 1913 Робочий кабінет Івана Франка.

Просвічений сонцем, на вітрі, в зеленім огні Він листя різьблене, обтяжене росами, сушить Хай ломляться гори, хай грози ревуть у вишині, - Він тут вкорінився, він тут укріпився й не рушить. М. Бажан. На Карпатському узгір’ї. 1940 Меморіальна арка, споруджена 1956 року на Садибі батьків Івана Франка. Музей Івана Франка у рідному селі письменника. Пам’ятник Івану Франку у рідному селі письменника. Скульптор Є. Дзиндра. Штучний камінь. Дуб Івана Франка на околиці села.

Невеликий, хоч сильний мужчина. Високе чоло, сірі, трохи холодні очі, в лініях бороди щось енергійне, уперте. Рудувате волосся непокірливо пнеться, вуси стирчать. Скромно одягнений, - він тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить - і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло й ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б’є об кремінь і сипле іскри. Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою! М. Коцюбинський. Іван Франко. 1908 Є люди, одне існування яких робить життя радісним і щасливим. До числа таких людей я не можу не віднести Івана Яковича Франка. А. Кримський. Він з нами! 1941 Я дивився на Франка, як на сонце, від якого меркнуть очі. …Спитаєте, може, яке враження зробив на мене Франко? Велике астральне тіло, що гріє всю Україну, а світить далеко дальше. Марко Черемшина. Фрагмент моїх споминів про Івана Франка. Вперше опубліковано 1926 року. Іван Франко своїм впливом, працею і прикладом виховував ціле молоде покоління, яке за його вказівками пішло на новий шлях. Уляна Кравченко. Щирий друг і вчитель. 1941. Іван Франко

Дякую за увагу!