Презентація на тему:
ТИПИ ПАМ”ЯТОК

Оборонні пам’ятки широко представлені в Україні земляними валами, замками, фортецями тощо. Із зрозумілих причин, на жаль, майже не збереглися дерев’яні оборонні споруди, яких в Україні було дуже багато (наприклад, дерев’яні замки і городища часів Київської Русі, козацькі фортеці та ін.). Такі пам’ятки можемо побачити тільки у вигляді реконструкцій. Разом з тим, на Західній Україні можемо бачити дерев’яні оборонні дзвіниці. Загалом, оборонні культові споруди є дуже цікавим прошарком пам’яток: це церкви і дзвіниці, костели, синагоги. Естетика таких споруд своєрідна, сувора. Буремні часи примушували будівничих зосереджуватися не на тонкому декорі і вишуканих формах, а на потовщенні стін, зміцненні їх потужними контрфорсами, наданні вікнам форми бійниць, а дзвіницям – сторожових веж.

Стиль: Давньо-руський, Відродження (Ренесанс) Львівська обл., Жовківський р-н, Крехів с., Стиль: Бароко

Замок с. Свірж. Перемишлянський р-н. Львівська обл. Стиль: Відродження (Ренесанс) Оборонна башта, с. П'ятничани. Жидачівський район, Львівська обл. Стиль: Готичний

Культові споруди зводили для релігійних потреб, які в минулому були значно актуальнішими. Православні і греко-католики будували церкви, католики – костели, іудеї – синагоги, мусульмани – мечеті тощо. Такі пам’ятки в Україні дуже широко представлені. На жаль, збереглося дуже мало пам’яток поганських культів. Іноді споруди змінювали «користувачів» у різноманітних комбінаціях: костели ставали мечетями, церкви – костелами і навпаки. У випадках часткового перебудування таких пам’яток можемо бачити нашарування в них різних архітектурних підходів. Більш негативно на збереженість пам’яток впливала втрата культового статусу. Найбільших масштабів це набуло за радянських часів, коли в культових спорудах влаштовували стайні, склади, спортзали, музеї і т. і. Однак, найгірше явище тієї епохи – масове знищення культових пам’яток (часто світового значення).

Стиль: Українське бароко, Давньо-руський Стиль: Класицизм

Стиль: Бойківська школа Стиль: Псевдомавританський

Громадські. Багато споруд було збудовано для суспільного користування. У них містилися органи влади (ратуші, думи), різноманітні установи (наприклад, поштові), освітні та наукові установи (школи, університети, бібліотеки, музеї, обсерваторії), заклади культури (театри), вокзали і багато інших. Стиль: Модерн

Житловий будинок м.Львів , Ринок пл., 29 Стиль: Ампір Слов'янський' готель (к. ХІХ - п. ХХ ст.) м. Черкаси Стиль: Псевдоготика

Виробничі. Споруди, зведені з метою виробництва, промислу або обробки, відносимо до виробничих. Спектр наявних пам’яток цього типу також дуже широкий: від кузень і млинів, зведених народними майстрами, до величезних промислових комплексів, заводів, електростанцій тощо. Скансен. Млин з с. Колочава (к. ХІХ - п. ХХ ст.) м. Ужгород Стиль: Народний

Сукняна фабрика (1794) м. Дніпропетровськ Стиль: Класицизм Стиль: Бароко, Класицизм

Службові. Споруди, значення яких в комплексі пам’яток є переважно допоміжним, відносимо до службових. Сюди належать, наприклад, комори, льохи, склади, брами тощо. Піч (XVІІ ст.) Рівненська обл., Острозький р-н, с.Межиріч , Стиль: Відродження (Ренесанс)

Скансен. Кіш з с. Руське (1886) м. Ужгород Стиль: Народний Стиль: Бароко

Поховальні. Маємо в Україні масу пам’яток культу поховання. Це, в першу чергу, кладовища, окремі могили і склепи, і найдавніші із збережених – кургани. Поховання різних релігійних конфесій часто мають свої характерні риси; багато пам’яток є справжніми витворами мистецтва. Вінницька обл., с.Круподеринці Церква-мавзолей графа Ігнатьєва (1910) Стиль: Історизм

Пам'ятник. Пам’ятні знаки, стели, барельєфи і, врешті-решт, пам’ятники, споруджені на честь якоїсь події, особистості, дати чи явища завжди використовувалися суспільством для культурологічного або ідеологічного впливу, формування колективної пам’яті і свідомості. Внаслідок буремної історії України маємо багато випадків «перекваліфікування» пам’ятників, а, точніше, постаментів, які в різний час несли на собі зовсім різні символи.

Садово-паркові. Природні умови України сприяли створенню садово-паркових комплексів, найчастіше поруч із садибою представників заможного прошарку населення. Протягом XVII-XIX ст. такі комплекси створювалися майже по всій території сучасної України (окрім степової зони). Велика частина парків дійшла до нас у здичавілому вигляді, однак є і виключення, які приваблюють велику кількість туристів. Вежа Святослава (не збереглася) (1841) Стиль: Історизм

Чортів Камінь в смт. Підкамінь. Запорізький дуб (орієнтовно XIV ст.) Природні. У цей розділ включаємо нерукотворні пам’ятки, створені самою природою: печери, вікові дерева тощо.

Інші. У цей розділ потрапили пам’ятки, які важко віднести до якогось із попередніх. Руїни міста Херсонеса (VI ст. до н.е. - с. XV ст.) Городище Тіра (античність, розвинуте середньовіччя)