Презентація на тему:
"Фрідріх Шиллер"

Friedrich Schiller Фрідріх Шиллер «Хто у художника запитає: «Що значить творіння?» - Видно, одну служницю, а не богиню побачив.»

Біографія Драматургія Поезія Фотогалерея Про презентації

зміст

німецький поет, драматург і філософ-естетик. Народився 10 листопада 1759 у Марбах (Вюртемберг); виходець з низів німецького бюргерства: мати - з сім'ї провінційного пекаря-шинкаря, батько - полковий фельдшер. Після навчання в початковій школі та занять з протестантським пастором Шиллер у 1773 за наполяганням герцога Вюртемберзького вступив до щойно засновану закриту військову академію і почав вивчати право, хоча з дитинства мріяв стати священиком; у 1775 академію перевели у Штутгарт,

поставлені в Мангеймі; Шиллер був присутній на прем'єрі, не випросивши у суверена дозволу поки-нути межі герцогства. Почувши про другому ві-зите в Мангеймский театр, герцог посадив Шіллера на гауптвахту, а пізніше наказав йому займатися од-ної лише медициною. 22 вересня 1782 Шиллер втік з Вюртемберзького герцогства. Наступним влітку, очевидно, вже не побоюючись помсти герцога, інтендант Мангеймского...

зміст

LEBENSDATEN 22.09.1782 Schiller flieht aus der Garnison mit seinem Freund und Musiker Andreas Streicher. 07.12.1782- 24.07.1783 Schiller reist auf Einladung der Mutter eines Akademiekameraden - seiner späteren Gönnerin, Henriette von Wolzogen, nach Bauernbach in Thüringen und findet dort Asyl. 1783 Das bürgerliche Trauerspiel Luise Miller, später auf Veranlassung Ifflands Kabale und Liebe genannt, wird beendet und die Arbeit am Don Carlos fortgeführt. Schiller verliebt sich unglücklich in Charlotte von Wolzogen, der Tochter des Hauses. 1784 Der Fiesco und Kabale und Liebe (mit großem Erfolg) werden uraufgeführt. Vorbereitung der Rheinischen Thalia. Die Bekanntschaft mit Charlotte von Kalb führt zu neuen seelischen Konflikten. зміст Друге видання Розбійників (1782) мало на ти-тульном аркуші зображення лева, що гарчить, з девізом «In tyrannos!» (лат. «Проти тиранів!»). В основі сюжету п'єси - ворожнеча двох братів, Карла і Фран-ца Мооров; Карл поривчаста, відважний і, по суті, великодушний; Франц ж підступний негідник, стремено-щийся відняти у старшого брата не лише титул і по-местья, але і любов кузини Амалії. При всій ало-гичности похмурого сюжету, неправильностях грубова-мови та юнацької незрілості трагедія захва-тывает читача і глядача своєю енергією і соціаль-ним пафосом. Насамперед Розбійники і спонукали французів у 1792 зробити Шиллера почесним грома-данином нової Французької республіки. У липні 1787 Шиллер залишив Дрезден і до 1789 жив у Веймарі і його околицях. У 1789 р. він отримав професуру всесвітньої історії в Йенському універ-ситете, а завдяки одруженню (1790) на Шарлоти фон Ленгефельд знайшов сімейне щастя. Мізерного заробітку поета було недостатньо навіть для удо-влетворения скромних потреб; допомога прийшла від следного принца Фр.Кр.фон Шлезвіг-Гольштейн-Зон-дербург-Августенбурга і графа Е. фон Шіммельмана, ШІЛЛЕР, ЙОГАН КРІСТОФ ФРІДРІХ (Schiller, Johann Christoph Friedrich) (1759-1805)

LEBENSDATEN зміст які протягом трьох років (1791-1794) виплачується йому стипендію, потім Шиллера підтримав видавець В. Фр.Котта, запросив його в 1794 видавати щомісячний журнал «Ори». Журнал «Талія» - більш раннє підприємство з видання літературного журналу - виходила в 1785-1791 дуже нерегулярно і під різними назвами; у 1796 Шиллер заснував ще одне періодичне видання - альманах...

LEBENSDATEN ФРИДРИХ ШИЛЛЕР (FRIEDRICH SCHILLER. 1759-1805) 1797 Im Wettstreit mit Goethe dichtet Schiller seine schönsten Balladen: Der Taucher, Der Handschuh, Die Kraniche des Ibykus u.a., die 1798 im Musenalmanach veröffentlicht werden. Juni 1800 Maria Stuart ist fertiggestellt. Nun beginnt Schiller mit der Jungfrau von Orleans. 1801 Die Jungfrau von Orleans wird beendet. Beginn an der Bearbeitung des Turandot-Stoffes von Gozzi. 1802 Schiller plant das Drama Wilhelm Tell und arbeitet an der Braut von Messina. 09.05.1805 Schiller stirbt. 11.-12.05.1805 Schiller wird in der Nacht auf dem Jakobsfriedhof beigesetzt. 16.09.1827 Schillers sterbliche Überreste werden in die Weimarer Fürstengruft überführt. оглавление 1793 Schiller verfaßt Anmut und Würde, Über das Erhabene, Über die ästhetische Erziehung des Menschen und schreibt einen Dankesbrief an den Herzog Friedrich Christian. Sommer 1794 Das Gespräch über die Urpflanze begründet die Freundschaft mit Goethe. 1795 Die erste Ausgabe der Horen inklusive Über die ästhetische Erziehung des Menschen erscheint. Es folgen seines Essays Belagerung von Antwerpen und Über naive und sentimentale Dichtung. Schiller lehnt eine Berufung nach Tübingen ab. 1796 Zum ersten Mal erscheint der Musenalmanach (bis 1800). Schiller und Goethe verfassen die Xenien, die ein Jahr später im Musenalmanach erscheinen. Schiller arbeitet am Wallenstein.

зміст

Про поезії Шіллера Боги Греції Die Hoffnung (Надія) Neujahrsgedicht Freiheit im Gesetz (свобода і закон) Notwendig ist da (нужда) Forderung und Widerstand (вимога і опір) und Gute Grosse (Добро і Велич) Das Kind in der Wiege (Дитя в колисці) зміст

Вірші - Шиллер був не тільки найбільшим драматургом, але й видатним ліриком. Майстерність Шиллера-поета високо цінували Пушкін і Лермонтов, Бєлінський і Герцен і багато інші відомі поети і критики. Ранні ліричні вірші Шиллера відрізняються деякою высокопарностью і надуманістю. Його поезія набуває великої значимості, коли він переходить до політичних і громадських мотивів. Такі вірші «Погані монархи», в якому звучить гнівне засудження тиранів, «Руссо», де поет оспівує великого революційного філософа. Високого гуманістичного пафосу досягає лірика Шиллера в гімні «До радості», який послужив темою для Дев'ятої симфонії-кантати Бетховена і Чайковського. Думкою про життєдайну силу мистецтва і сумом за який пішов світу прекрасної Еллади пройнятий вірш «Боги Греції». Шиллер розмірковує про високе покликання поета («Влада співи»), про конфлікт просвітницьких ідеалів вільного світоустрою з жорстокою дійсністю («Ідеал і життя»), «Розподіл землі» прославляє безкорисливе служіння митця суспільству. Цікаві філософські вірші і балади 1790-х рр.: «Лицар Тогенбург», «Кубок», «Рукавичка», «Порука», "Поликратов перстень», «Ивиковы журавлі» та ін. Спираючись на зразки античних і німецьких народних переказів, Шіллер створив свій тип історичної балади про людей великої відваги, вірять у справедливість. Балади Шіллера знайшли широкий відгук у народних масах. Особливе місце у творчості Шиллера займає «Пісня про дзвін», що зображує життя трудящого люду з її буднями і святами, радощами і печалями, прославляє мирне згоду людства. зміст

БОГИ ГРЕЦІЇ В дні, коли ви світлий світ вчили Безтурботної вчини весни, Над блаженним племенем панували Володарі казкової країни,- Ах, щасливою вірою володіючи, Життя було зовсім, зовсім інший У дні, коли квітами, Киферея, Храм увінчували твій! У дні, коли покрив воображенья Натхненно правду вдягався, Життя струменіла повнотою творіння, І бездушний камінь відчував. Благородніша цей світ здавався, І любов до нього була жива; Віщим поглядам всюди відкривався Слід священний божества. Де тепер, як нас мудрець наставив, Мертва куля в просторі розжарений, Там у тиші величної правил Колісницею світлої Аполлон. Тут, на высях, жили ореади, Цей ліс був покровом для дріад, Там з урни молодий наяди Бив сребристый водоспад. Цей лавр був нимфою благаючої, В тій скелі дочка Тантала мовчить, Філомела плаче в темній частіше, Стогін Сірінги в очереті звучить; Цей ключ забрав сльозу Деметри До Персефони, у підземних річок; Поклик Кіпріди мчали ці вітри Слідом отшедшему навік. зміст

Не печаль вчила вас молитися, Похмурий подвиг був не потрібен вам; Всі серця могли блаженно битися, І блаженний був схожий богам. Було все лише красою свято, Не соромився радощів ніхто Там, де співала ніжна Ерато, Там, де правила Пейто. Як палаци, сміялися ваші храми; На істмійські пишних урочистостей У вашу честь курилися фіміам, Колісниці підіймали прах. Стрункою танцем, легкої і душею, Обплітають полум'я вівтарів; Ви вінчали свежею листвою Благовонний льон кучерів. Тирсоносцев радісні вигуки І пантер прекрасне хутро Проголошували хода владики: П'яний Фавн випереджає всіх; Перед Вакхом буяють менади, Прославляючи танцями вино; Смаглявий чашник ллє хвилю відради Всім, в чиєму кубку сухо дно. Охороняв передсмертне страждання Не кістяк жахливий. З губ знімав Поцілунок останнє дихання, Тихий геній факел опускав. Навіть в глибині Орка неминучою Строгий суд онук жінки творив, І фракієць йому ніжною Слух еріній підкорив. В ті роки синів Девкаліона З богів ніхто не зневажав; До дщерям Пирры з височин Гелікону Пастухом спускався син Літо. Богів і смертних, і героїв Ніжною зв'язком Ерос обвивав, Він богів і смертних, і героїв До аматунтской жертві кликав. У Єлисейських гаях очікувала Сонми тіней радість колишніх днів; Там любов коханого зустрічала, І візничий здобував коней; Лін, як у давнину, колишню пісню заводить, Алкестіду до серця тисне Адмет, Знову Орест товариша знаходить, Лук і стріли - Філоктет. зміст

Де ти, світлий світ? Повернися, воскресни, Дні земного ласкавий розквіт! Тільки в небувалому царстві пісні ще Живий твій надзвичайний слід. Вимерли сумні рівнини, Божество не з'явиться очам; Ах, від спекотно-життєвої картини Тільки тінь залишилася нам. Всі квіти зникли, облітаючи В жахливому вихорі північних вітрів; Одного з усіх збагачуючи, Повинен був загинути світ богів. Я шукаю сумно в тверді зоряної: Там тебе, Селену, більше немає; Я кличу в лісах, над водною безоднею: Порожній і гучний їх відповідь! Байдуже радість марнуючи, Не пишаючись своїм величчю, До духу, в ній живе, глуха, Не щаслива счастием моїм, До свого поетові байдужа, Біг хвилин, як маятник, ділячи, Лише законом тяжкості слухняна, Обезбожена земля. Щоб завтра заново народитися, Білий саван тче собі вона, Все на тій же прядки буде витися За місяцем нова місяць. В царство казок повернулися боги, Покидаючи світ, який сам, Змужнівши, вже без їх підмоги Може плисти з небес. Выспренней нагороди чекав воїн На пройдений відважно шляху, Славних справ урочистий свершитель В коло блаженних сміливо міг увійти. Перед тим, хто долає смерть, Схилявся тихий сонм богів; Шлях плавцям з Олімпу опромінює Промінь безсмертних близнюків. Так, пішли, і все, що натхненно, Що чудово, забрали з собою,- Всі квіти, всю повноту всесвіту,- Нам залишивши тільки звук порожній. Височин Пінда, їх блаженних сіней, Не заллє часів вир: Що невмируще в світі пісень, В смертному світі не живе. 1788 р. зміст

Er ist kein leerer schmeichelnder Wahn Erzeugt im Gehirne des Toren. Im herzen kundet es laut sich an, Zu was besserm sind wir geboren! Und was die innere Stinne spricht, Das tauscht die hoffende Seele nicht. «За днями нещасть дні щастя йдуть, А люди все кращого, кращого чекають» зміст

Neujahrsgedicht в Дев'ятирічному для його батьків. Найстаріший рукописний Шиллера. 10.11.1759 зміст

Nehmt die Gottheit auf in euren Willen Und sie steigt von ihrem Welthentron. Des Gesetzes strenge Fessel bindet Nur den Sklavensinn, der es verschmahnt, Mit des Menschen Widerstand verschwindet Auch des Gottes Majestat. «Чим випадкові наша моральність, тим необхідніше подбати про законність змісту

«Той блажен, кому рок обидві дороги відкрив» вирішено, тепер стало добре і швидко, як я вилікувався від всіх Zweifelsquallen, груди знову вільний, дух світла, ніч повинна бути там, де Friedlans випромінюють зірки З zogerndem визначення, з wankendem Gemut я Витягнув меч, я зробив з Спротив, так Як це мій вибір ще був дан! Потрібно так, сумніви-біжіть, Зараз fechtich для моєї голови і для мого життя. зміст

Lass jetzt des Madchens kindische Gefuhle Die невеликий Wunsche hinter dir! Beweise, Dass du des Auserordentlichen Tochter bist! Das weib soll sich nicht selber angehoren, An fremdes Schicksal ist sie fest gebunden, Die ist aber die beste, die sich Fremdes Aneignen kann mit Wahl, an ihrem Herzen Es tragt und pflegt mit Innigkeit und Liebe. «Судять по справі мужі, любов вирок жінок, Там, де не люблять вони, суд вже давно здійснений.» зміст

оглавление

Nur zwei Tugenden gibt’s, O waren sie immer vereinigt, Immer die Gute auch gross, Immer die Grosse auch gut. Две только есть добродетели. Быть бы им вечно в союзе: Вечно великим добру, Вечно величью благим. оглавление

Glucklicher Saugling! Dir ist ein unendlicher Raum noch die Wiege, Werde Mann, und dir wird eng die unendliche Welt. Счастлив ребенок! И в люльке просторно ему, но дай время Сделаться мужем – и тесен покажется мир. оглавление

зміст

Ще в академії Шиллер відійшов від релігійної і сентиментальною екзальтованості своїх ранніх літературних дослідів, звернувся до драматургії і в 1781 закінчив і опублікував Розбійників. Розбійники (Die Räuber. 1781) - перша юнацька трагедія Шіллера, яка у 80-х роках XVIII ст. була сприйнята глядачем як сміливий виступ проти феодального свавілля і деспотії. Юний Карл Моор, син можновладного графа, стає жертвою заздрості і наклепу. Витіснений лиходієм-братом з отчого дому. Карл збирає банду розбійників і вирушає з нею в богемські лісу, щоб мстити за неправду і несправедливість. Але Карл не може самотужки впоратися з суспільним злом. Врешті-решт він здається, відмовившись від бунту і боротьби. Змова Фиеско в Генуї (Die Verschwörung des Fiesco zu Genua. 1783) - п'єса, яку сам автор назвав «республіканської трагедією». Сюжет запозичений з старовинної хроніки про повстання в Генуезькій республіці проти тиранії будинку дожа Доріа. Герой п'єси - молодий патрицій Фиеско, полум'яний республіканець, стає на чолі змови, щоб повалити тирана і повернути Генуї її давні республіканські права. Однак Фиеско честолюбний - поступово їм опановує бажання самому стати володарем Генуї. В момент, коли повстання вже піднято і Фиеско проголошує себе герцогом, справжній республіканець Верина, захищаючи права республіки, вбиває Фиеско. зміст

Підступність і любов (Kabale und Liebe. 1784) - трагедія, що відноситься до ранніх п'єс Шиллера. В ній показана доля бідної дівчини, міщанки Луїзи, і знатного юнака Фердинанда, які люблять одне одного всупереч становим і громадським забобонам. Зацьковані прем'єр-міністром герцогства і його підлими клевретами, закохані стають жертвою зради і гинуть. П'єса прозвучала як полум'яний заклик до захисту бідних людей, як грізне викриття княжого свавілля. зміст

ATELIER THEATER зміст

Дон Карлос (Don Karlos. Infant von Spanien. 1787) - Драматична поема. Дія її відноситься до епохи Відродження, коли Нідерланди підняли прапор боротьби проти іспанського панування. Події, зображені в п'єсі, відбуваються при Дворі похмурого деспота, іспанського короля Філіпа II. Король ревнує дружину до її пасинка дону Карлосу. Престолонаслідник всупереч історичній істині зображений Шиллером як палкий юнак, який надихнув республіканськими ідеями. Він співчуває повсталому нідерландському народу. Натхнений своїм другом маркізом Позою, дон Карлос вирішує таємно бігти в Нідерланди; його підстерігають, заарештовують, і король бере сина на страту. Героєм цієї Драматичної поеми є не тільки дон Карлос. Не менша роль відведена в ній і маркізу Позі. Поза - улюблений герой Шиллера. Саме він є в п'єсі носієм всіх позитивних якостей і устремлінь: вольнолюбия, гарячого співчуття пригнобленого народу, віри в торжество добра над злом. П'єса спрямована не тільки проти деспотизму і самовладдя, але й проти католицької церкви, яку Шиллер вважав зловісною силою. «Дон Карлос» написаний білим віршем, пятистопным ямбом - тим розміром, яким потім були написані драми Шиллера. зміст

Валленштейн (Wallenstein. 1800) - трилогія, присвячена видатному полководцю Тридцятилітньої війни, який командував військами австрійського імператора. Валленштейн був запідозрений у змові зі шведами і убитий у прикордонній фортеці Егер найманими вбивцями. У першій п'єсі - «Табір Валленштейна» - показана строката юрба епохи Тридцятилітньої війни, солдати, селяни, офіцери. З їх діалогів створюється образ Валленштейна, прославленого полководця, який пішов на розрив з віденським двором заради здійснення своїх планів. У другій частині - «Пікколоміні» - зображена боротьба різних груп всередині армії за і проти Валленштейна. У третій частині - «Смерть Валленштейна» - показала загибель полководця, який загинув від руки підкуплених убивць. «Валленштейн» - одне з найбільш монументальних творів Шиллера. Марія Стюарт (Maria Stuart. 1801) - трагедія, написана Шиллером, коли талант його досяг повної зрілості. У драмі відтворено останні дні шотландської королеви Марії Стюарт, засудженої до смерті за звинуваченням у замаху на життя королеви Англії Єлизавети. Образ Марії Стюарт - один з найяскравіших у творчості Шіллера. Дія п'єси розвивається протягом невеликого відрізка часу; автор відтворює на сцені один з найдраматичніших епізодів історії Англії, коли йшла боротьба між силами, які відстоюють нові буржуазні форми державності, і поборниками католицизму. Незважаючи на співчуття своєї героїні, Шиллер показує закономірність її загибелі, оскільки саме з Марією Стюарт католицька реакція пов'язувала надію на здійснення своїх задумів. зміст

Орлеанська діва (Die Jungfrau von Orleans. 1802) - одна з найбільш знаменитих п'єс Шиллера. Вона довгий час перебувала під цензурним забороною в царській Росії, бо в ній романтично піднесений образ селянської дівчини Жанни д'арк, народної героїні, протипоставлений образу нікчемного короля. Приголомшена лихом, обрушився на Францію, безмежно вірять у своє призначення, Жанна стає на чолі війська і надихає народ на війну, яка закінчується звільненням Франції від британських загарбників. П'єса ця, написана в період, коли над Німеччиною нависла безпосередня загроза наполеонівського вторгнення, пролунала як заклик до організованого опору перед небезпекою втрати національної незалежності. Вільгельм Телль (Wilhelm Tell. 1804) - драма, присвячена боротьбі швейцарського народу проти австрійського ярма. У центрі її - образ легендарного стрілка Вільгельма Телля, який пострілом з лука вбив відомого своєю жорстокістю австрійського намісника. Цей постріл став сигналом до повстання. Повстанці вигнали війська австрійського імператора і оголосили Швейцарії вільною країною. У патетичних народних сценах розкриваються героїзм волелюбного швейцарського народу, жорстокість його гнобителів. В коротких ремарках Шиллер з великою майстерністю малює красу природи, на тлі якої розвивається дія. Через усю п'єсу проходить думка про великий вплив народу на хід історії. зміст

зміст

Schiller Nationalmuseum in Marbach am Neckar Schiller-Haus in Weimar зміст

Das Wohnhaus von Friedrich Schiller in der Innenstadt von Weimar. In der Mansarde hatte Schiller seinen Schlaf- und Arbeitsraum Schillers Familienwappen aus dem Adelsdiplom Schillers Schreibtisch in Weimar зміст

Eine Locke Schillers im Stadtarchiv Hannover Friedrich Schiller, 10. November 1759, 23.40 Uhr, Marbach am Neckar зміст

зміст