X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Трипільська археологічна культура

Завантажити презентацію

Трипільська археологічна культура

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Бєлоногіна Г.В., вчитель історії КЗ ЛСЗШ № 48, м.Луганськ

Слайд 2

Борис Олійник Ми тут жили ще до часів потопу. Наш корінь у земну вростає вісь. І перше, ніж учити нас, Європо, На себе ліпше збоку подивись. Ти нас озвала хутором пихато. Облиш: твій посміх нам не допече, Бо ми тоді вже побілили Хату, Як ти іще не вийшла із печер.

Слайд 3

Трипілля Село Трипілля розташоване за 50 км від Києва вниз по Дніпру. Саме тут впадають в нього відразу три річки – Стугна, Красна і Бобриця, утворюючи три поля, від чого і утворилася назва поселення

Слайд 4

Понад п`ятдесяти вчених з України, Росії, Великобританії, Румунії, Ізраїлю та Молдови взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 110-ої річниці відкриття трипільської культури Серпень 2003, с.Тальянки, Черкащина

Слайд 5

Вікентій Хвойка першим відкрив поселення трипільської культури на Київщині біля сіл Трипілля, Халеп’я, Верем’я, Жуківці, Щербанівка був переконаний у її місцевому походженні, вважав, що вона належала осілому землеробському населенню – нашим предкам - праслов'янам

Слайд 6

започаткував дискусію про етногенез слов’ян відіграв велику роль у заснуванні в 1899 році Київського музею старожитностей та мистецтв (тепер Національний історичний музей) Пам'ятник Вікентію Хвойці в селі Трипілля Вікентій Хвойка

Слайд 7

Час існування Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на теренах України мешкали із другої половини ІV до кінця ІІІ тис. до н.е., в енеоліті (перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь) Найдавніші її поселення нині датують другою половиною VI тис. до н. є. Кам’яний вік II тис. до н.е. IV - III тис. до н.е. VI - III тис. до н.е. Залізний вік Бронзовий вік Енеоліт – Мідний вік Неоліт Мезоліт Палеоліт

Слайд 8

Величезна територія лісостепової і частково степової смуги Правобе- режної України, Молдови і Східної Румунії, межиріччя Дніпра й Дністра, сягаючи на півночі волинського і київського Полісся та пониззя р. Десни, а на півдні – причорноморських степів За останніми археологіч- ними даними, площа території України, зайнята трипільськими племенами, на сьогодні дорівнює близько 600 тис. гектарів На ній виявлено близько двох тисяч трипільських поселень Територія поширення

Слайд 9

Дискусія про походження трипільської культури Автохтонна, виникла на основі місцевої неолітичної людності Гіпотези Принесли первісні індоєвропейці (арійці), які виникли на Близькому Сході та в Малій Азії Її коріння треба шукати на Балканах чи у Східному Середземномор’ї

Слайд 10

Трипільські поселення. Ранній етап (4000—3600 рр. до н. е.) Поселення: мали як чітке, заздалегідь продумане, так і довільне, «стихійне» планування; зводилися на надзаплавних терасах у вигляді декількох рядів споруд уздовж схилу балки; були невеликі, забудовані наземними і напівземлянковими житлами; складалися з 10 – 15 хат розмірами від 12 до 150 кв.м, де мешкали по 40-60 осіб; приклад чіткого плану - Беркашівське поселення, де 6 розміщених на відстані 15—18 м один від одного будинків охоплювали схили пагорба і творили таким чином коло діаметром понад 50 м

Слайд 11

Трипільські поселення. Середній етап (3600—3150 рр. до н. е.) Поселення: будувалися на зручних для оборони місцях мали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла планування відзначалося колоподібною, радіальною структурою між розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходи входи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселення центральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об’єднуючу функцію зовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур

Слайд 12

Трипільські поселення. Пізній етап (3150—2350 рр. до н. е.) Поселення - протоміста: ще більше зростають площа поселень та чисельність їхнього населення вони мали розвинену систему укріплень і форму, наближену до ідеального кола (діаметром понад 1 км) або еліпсу найбільші поселення виявлені на Черкащині поблизу таких сіл: Тальянки - 450 га - у 4 !!! рази більше за Вавилон, столицю шумерів. Одночасно в ньому проживало близько 14 тис. осіб, а жител налічувалося майже 3 тис. Майданецьке – 200 га Доброводи - 250 га, хати розміщувалися у 9 – 10 кілець, населення близько 10 – 20 тис. осіб Небелівка - 300 га

Слайд 13

Трипільські протоміста Панорама трипільського протоміста біля с. МАЙДАНЕЦЬКЕ (3600—3500 рр. до н. е. ) Площа – 2 кв. км, близько 2 тисяч споруд, 6 – 9 тисяч мешканців Фрагмент реконструкції протоміста Карта місцевості (100 × 100м)

Слайд 14

Трипільське житло “Трипільська хата стояла на слупах, і на 1-му поверсі, мабуть, розміщувалися господарські приміщення — для худоби, зберігання якихось запасів. А для проживання відводився 2-й поверх. Саме там ми знаходимо жертовники, печі, лави, робочі місця. Житло ж трипільців було досить великих розмірів: завширшки 4,5 — 5 м, а завдовжки від 10 до 20 м. Штукатурка прогладжена, стіни пофарбовані в теракотовий (цегляний) колір, вікна круглі” (Археолог Владислав Чабанюк) Моделі трипільського житла з глини; конструкція, яка, на думку археологів, зберігалася в українському селі до XIX ст.

Слайд 15

Трипільське житло 1, 2 – комп'ютерні моделі зовнішнього та внутрішнього вигляду житла трипільців Модель трипільського житла з глини 1 2

Слайд 16

Макет житла трипільської культури раннього періоду Макет виконано з тих самих будівельних матеріалів, якими користувалися в давнину: дерева, глини, соломи. Це двоповерховий будинок з двосхилим дахом. Стіни зроблено з дерева і обмазані глиною з домішкою полови, пофарбовані мінеральною фарбою 1 Задня стіна з вікнами Макет створено на підставі реконструкції реального житла, дослідженого археологом,  кандидатом історичних наук аталією Бурдо за результатами власних розкопок на поселенні в с.Тимкове Одеської області

Слайд 17

Слайд 18

мотичне із застосуванням тяглової сили тварин орне Рільництво у трипільців Зображення рала на уламку трипільського горщика, знайдене у 2005 на Волині, археологи датують рубежем IV - III тис. до н.е., тобто припускають, що орне землеробство в Україні з'явилося на тисячоріччя раніше, ніж вважали

Слайд 19

Рільництво у трипільців Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури, льон Ріллю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше — ралом Збіжжя жали серпами: кістяними із крем'яними вкладишами або крем'яними Зерно на борошно мололи кам'яними зернотерками (жорнами) Розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свиней

Слайд 20

гончарство - виробництво глиняного посуду виробництво знарядь з каменю, кості та крем'яних Ремесла обробка металів прядіння й ткацтво

Слайд 21

Гончарство

Слайд 22

Вироби трипільських гончарів Посудина біноклевидна ритуальна Пов'язана з "поїнням землі" та проханням родючості. Глина, ангоб, розпис. пос. Раковець Іграшки на коліщатах Тринокль – невід'ємна частина в ритуалах закликань дарування дощу, родючості землі. Глина. п. Веселий Кут, 4 тис. до н.е.

Слайд 23

“Культура мальованої кераміки”

Слайд 24

Прядіння й ткацтво Трипільський ткацький верстат мав вертикальну будову і складався з дерев'яної рами. Нитки основи у такому верстаті прив'язували щільними рядами до верхнього валу й рівномірно натягували глиняними відтяжками, до яких прив'язували нижні кінці ниток. Нитки відповідно розподіля- лися на передні та задні. Вони перепліталися по горизонталі іншими нитками, утворюючи тканину Прясла — округлі маховики для дерев'яного веретена, розміром від 3 до 8 см. у діаметрі, завтовшки 0,7 — 2 см., з невелич- ким отвором у центрі. Таким веретеном пряли нитку в різні історичні часи і у різних народів, включно до XX ст.

Слайд 25

Вбрання племен трипільської культури Зображення на ритуальному посуді. Слободка-Західна, Тимкове (Олександрівка) Ритуальне вбрання жриці та її оточення (ранній етап енеоліту). Реконструкція Особливості вбрання і його декору епохи енеоліту відроджує в наш час за матеріалами керамічного посуду і антропоморфної пластики художник-етнограф Зінаїда Васіна

Слайд 26

Вбрання племен трипільської культури Вбрання трипільських жінок Трипільські жінки рясно декорували свій одяг розписом, вишивками, аплікаціями, носили прикраси, традиційно татуювали своє тіло, вміли робити нарядні зачіски; за допомогою техніки в'язання і плетіння виготовляли своєрідні головні убори - сітки, шапочки

Слайд 27

У верхній частині горщика (біля вінців посуду) горизонтальною хвилястою лінією зображували Найвище Небо, де перебувають вічний Господар Світу і Світові води Посередині - на другому ярусі розташо- вують Небесні Сили – астральний ряд: сонце, місяць, зорі, дощові потоки, які зумовлюють життєдайний колообіг природи На третьому ярусі – у нижчій частині посуду – вимальовано світ Потойбічний: не окреслений символами, а позначений двома паралельними лініями Духовний світ трипільців Міфологічна картина світу: Космос трипільці бачили єдиним і неподільним, і зображували його у своїх розписах тривимірним, трискладовим, триярусним:

Слайд 28

"Колом, колом Сонце вгору йде"

Слайд 29

Духовний світ трипільців Земля та жінка порівнюються та уподоблюються на основі ідеї родючості Жіночі зображення символізують Матір-землю, яка дає життя Народження із зерна нових зерен уподібнено народженню дитини