Презентація на тему:
Павло Тичина

Піски (на Чернігівщині)— батьківщина Павла Тичини. В центрі села , біля автобусної зупинки і новозбудованої церкви, стоїть пам'ятник поету і хатина, де він ріс.

Сім’я майбутнього поета була велика. Батько Григорій Тимофійович, сільський дяк, став для малого Павла першим учителем музики. Мати – жінка сердечна, добра, з трохи сумовитим поглядом, вона народила 13 дітей, із яких у живих залишилося 9. Жили в скруті, упроголодь.

Але на порятунок приходила пісня. Вона розраджувала, не давала зів’янути ясному „цвіту-первоцвіту”, що розквітав у душі малого хлопчика, якому судилася доля генія. Павло Григорович мав досконалий музичний слух і дзвінкий, мелодійний голос. У 9 років його віддали в хор при одному з чернігівських монастирів. Там, у Чернігові, він змушений буде 13 років навчатися спочатку в бурсі, а потім у семінарії. П.Тичина досконало вивчив нотну грамоту, оволодів азами диригування, навчився грати на багатьох струнних і духових інструментах. Надзвичайно любив бандуру й кларнет.

Павло Григорович мав неабиякі здібності до малювання. Він навіть готувався вступити до художньої Академії в Петербурзі, але брак коштів став на заваді.

Безперечно, у цьому немалу роль зіграв М.Коцюбинський, який підтримав поетичний дар молодого поета на літературних „суботах”, що влаштовував у себе вдома. А ще, можливо, доленосний вибір зумовлений тим, що словом можна і змалювати, і озвучити, і розказати. Проте, маючи дар співака, музиканта й живописця, він став поетом.

Ось так презентує себе молодий поет, залюблений у свою сонцесяйну Україну. Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав - Добридень я світу сказав! Струмок серед гаю як стрічечка, На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля - Добридень тобі, Україно моя!

Для кожної людини край, де вона народилася, найрідніший і наймиліший серцю. Замисліться, з якою любов'ю розповідає про свою Батьківщину П.Г.Тичина.

Не бував ти у наших краях! Там же небо — блакитні простори... Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш, Серце б’ється і б’ється в грудях... Не бував ти у наших краях.

Осінь така мила, осінь славна. Осінь матусі їсти несе: борщик у горщику, кашка у жменьці, скабка у пазусі, грушки в хвартушку. осінь така мила, осінь славна.

У давньогрецькій міфології є образ геніального співця, винахідника музики й віршування Орфея. Його мистецтво могло творити чудеса: приборкувати диких звірів і навіть зрушувати скелі. Це міфічне ім'я стало синонімом великого поета й музики, людини надзвичайного обдарування й таланту П.Г.Тичини. „Поет, мабуть, світового масштабу... Дивний мрійник з очима дитини й розумом філософа.” (С.Єфремов)

„... один з найобдарованіших поетів усієї Європи в ХХ столітті. Він не має собі рівних за поетичною винахідливістю, своєрідною музичністю.” („Демос” видання Лондонської асоціації публіцистів)