Презентація на тему:
В Е Р Л Е Н П О Л Ь - М А Р І

Ім'я при народженні: Поль Марі Верлен Дата народження: 30 березня 1844 Місце народження: Мец, Франція Дата смерті: 8 січня +1896 (51 рік) Місце смерті: Париж , Франція Громадянство: Франція Рід діяльності: Поет Напрямок: Імпресіонізм, Символізм Жанр: Лірика В Е Р Л Е Н П О Л Ь - М А Р І V e r l a і n e P a u l –M a r і e (1844–1896)

Будинок на Грейт-Колледж-стріт, 8- пристанище Верлена і Рембо

Фортеця, побудована Вобаном. 17 століття Німецькі Ворота, Вобан, 17 століття

Поль Верлен - один з основоположників символізму у французькій і світовій поезії. Яскрава особистість в історії поезії. Безумовно, один з найбільших франкомовних поетів за всю історію. Нам вірші Верлена знайомі по переказах класиків: це і Брюсов, і Сологуб, і Елліс, і Анненський, і Аріадна Ефрон. Також перекладами з Верлена займалися і талановиті сучасники: наприклад, Георгій Шенгелі. Як людина Верлен також вельми неординарний. Чи жарт: одного разу, захопившись надісланими сімнадцятирічним Артуром Рембо віршами, він відправив юнакові гроші на квиток до Парижа. З цього почалася одна з найбільш гучних скандальних історій дев'ятнадцятого століття. Рембо в Парижі жив на гроші заможних чоловіків і вів досить привольний спосіб життя. А Верлен до цього часу вже був два роки одружений на Матильді Моте ... Пізніше між Верленом і Рембо були і сварки, під час однієї з яких Верлен прострілив Рембо зап'ястя, що закінчилося тюремним ув'язненням для Верлена, і багато інші. Напевно, таке багате на події життя і дозволило створити багато чудових віршів Андерс Цорн. Портрет Поля Верлена. Офорт. 1895 г. “Його вірші… можна лише відчути серцем і перейнятися тією музикою, що линула з душі поета” (С. Цвейг)

У 1866 році Верлен публікує свої вірші в журналі "Сучасний Парнас" і видає власним коштом збірку "Сатурнічні поеми" У першій збірці поета ще відчутний вплив естетики поетів-"парнасців". "Парнасці" відмовлялися від романтичного "кипіння почуттів", від "сповідальної лірики". Наприкінці 60-х років Верлен співпрацює в літературних журналах; у 1869 році видає власним коштом збірку під назвою "Вишукані свята". Відправним пунктом для створення збірки прислужилися поетові книга братів Гонкурів про мистецтво XVIII століття, окремі вірші В. Гюго і Т. де Банвіля, а також відкриття залів Лувру, присвячених цьому "галантному" епосі. Любовна пристрасть до Матильди Моте, чарівної шістнадцятилітньої дівчини навіяла Верлену вірші, зібрані в третій книзі "Добра пісня" (1870). Це розповідь про палке й водночас несміливе кохання до дівчини, яка полонила поета чистотою і жіночою чарівністю. Віршам, які увійшли до збірки, притаманна спільна мелодія. Голос поета стає ніжним, ліричним. 1874. "Романси без слів" - найвище поетичне досягнення Верлена. У 1882 році Верлен публікує вірш "Поетичне мистецтво". Вірш ніби подає теоретичне обґрунтування тих особливостей поезії Верлена, які намітилися в "Сатурналіях" та "Вишуканих святах" і повністю втілилися в "Добрій пісні" й особливо в "Романсах без слів« У циклі "Прокляті поети" (1882) Верлен дав вичерпну характеристику найновішої школи поетів-символістів і визнав геніями зовсім невідомих у той час С. Малларме, А. Рембо, Т. Корб'єра та ін. Успіх "Проклятих поетів" викликав цікавість публіки і до самого Верлена - поет отримав змогу видавати свої твори та одержувати за них гроші. А доти він вів злиденне існування, хворий та переслідуваний постійними невдачами.

1863 – перший друкований сонет “Пан Прюдом” 1866 –перша збірка “Сатурнічні поезії” 1868 – збірка “Вишукані свята” 1870 – збірка “Добра пісня” 1874 - збірка “Романси без слів” 1881- збірка “Мудрість” 1891 – обрали “королем поетів”. Добровільно зійшов з дороги мистецтва

Так музики ж всякчас і знов! Щоб вірш твій завше був крилатий, Щоб душу поривав — шукати Нову блакить, нову любов... Поль Верлен

Галерея портретів Поль Верлен.Фрагмент із кінофільму “Повне затемнення” (Агнешка Холланд, 1995) ...во сне я о стихах мечтаю, Прекрасных, не таких, как наяву кропаю,- О чистых, блещущих, какгорный ключ, стихах, Высоких, вдумчивых, без пустозвонства...

Paul Verlaine 1844-1896 р. Courbet, Gustave “Некоролівське” життя “короля поетів”

Артюр Рембо і Поль Верлен.Фрагмент із кінофільму “Повне затемнення” (Агнешка Холланд, 1995) Поль Верлен і Артюр Рембо. Фрагмент картини Анрі Фантен-Латура "Угол стола" (1872)

Могила Верлена, його батьків і сина на Батіньольському кладовищі у Парижі Поль Верлен прожив недовге і не дуже радісне життя. Пристрасний і неврівноважений, він часто вгинався під тягарем життєвих обставин, борсався в суперечностях власної вдачі.

За висловом Г.Кочура, відомого поета-перекладача і літературознавця, в українську літературу перший ввів Верлена Павло Грабовський. Г.Кочур вважає, що "в українській літературі Верлена почали перекладати досить рано і перекладали досить охоче." Серед перекладачів відомі майстри слова – В.Щурат, М.Вороний, С.Твердохліб, М.Рильський, Михайло Орест, М.Драй-Хмара, Г.Кочур, М.Лукаш та ін. Лірика Верлена справила величезний вплив на багатьох вітчизняних письменників. Зокрема прихильником французького поета був Василь Стефаник. Він зазначав, що Верленові поезії допомагають йому в години "сумовитості", а вірш "Осіння пісня" може передати все "журливе й безконечне", що переповнює його душу. Орієнтувався у своїй творчості на Верлена і Микола Вороний. Письменник стверджував: "Очевидно, зближувало нас палке бажання віри для зневіреної і вже, властиво, безвірної душі. Як і вірші Верлена, поезії М.Вороного відзначаються бездоганним смаком, глибокою ерудицією, багатством емоційно-виражальних засобів поетичної мови. Вороний говорив, що він, як і Верлен, іде "не так од образу, як од звука". Втім, Вороний не сліпо наслідував Верлена. Його творчість виграє всіма барвами українського слова, відображаючи страждання й поривання української душі. А застосування національних фольклорних форм надає поезії Вороного неповторної самобутності. Сильний вплив Верленової лірики відчувається й у віршах І.Франка, Лесі Українки, Олександра Олеся, Михайла Ореста, Л.Костенко та інших українських митців. Верлен належить до поетів того типу, що для них світ відкривається переважно через звуки Г.Кочур.

слово Верлена діє не стільки своїм прямим предметним значенням, скільки смисловим ореолом, який «навіває» або «підказує» ті чи інші настрої. друга, не менш важлива особливість (найбільше це стосується пейзажної лірики) полягає в тому, що між «душею» і «природою», «душею» і «речами» у нього існують відносини не парелелізм як це зазвичай буває, а відносини тотожності.Для Верлена - пейзаж це і є «заставу душі», а душа - інобуття пейзажі вони розчиняються одне в одному. Імпресіоністічность - ще одна важлива риса верленівської поезії (в літературній критиці існує навіть точка зору, що Верлен швидше імпресіоніст, а чим символіст). Його поезія - Це фіксація безпосередніх, миттєвих вражень (невипадково поет з усіх дієслівних часів переваг) віддає справжньому, а самі дієслова в нього никнуть перед іменниками. Розмита лінія у нього панує над чітким контуром, відтінок - над яскравим кольором, світлотінь над світлом, півтон - над виразним тоном. Одна з характерних особливостей поезії Верлена - музикальність: «Колись - музика у слові!» Вона у відсутності негармонійні звукосполучень, і в наявності алітерації, і в дивовижний спосіб об'єднання звуків з почуттями, емоціями. Для Верлена світ відкривається переважно через звуки.

Моя душа народилася для жахливих катастроф. П. Верлен народився у Франції “співець занепаду і туги” учень Ш.Бодлера "проклятий поет" таємничість поезії майстер імпресіонізму автор прози та есе "прокляті" поети намагалися перебороти свій хворобливий стан, не залишали поривання до "білосніжних вершин« (за О.Блоком). Поет подібний теж до владаря блакиті, Що серед хмар летить, мов блискавка в імлі, Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій Він крила велетня волочить по землі. Ш.Бодлер

ознаки поезії Поля Верлена Музичність "пейзажі душі“ Живописність Імпресіоністичність сугестивний (лат.) 1. Який впливає на кого-небудь, викликає у когось певні уявлення, настрій. 2. Пов'язаний із навіюванням. імпресіонізм; ч. (фр., від враження) напрям у мистецтві й літературі, що виник у кінці 19 ст. і прагнув відтворити найтонші суб'єктивні відчуття і переживання письменника. «сугестія» - означає навіювання і є важливим художнім засобом символістської поезії. Символічність Сугестивність

мотиви верленівських поезій похмурі картини буття безнадія туга скореність долі сум Борис Пастернак: «Паризька фраза у всій її незайманості й чарівній влучності влітала з вулиці й лягала в строфу цілком, без найменшої силуваності, як мелодійний матеріал для всієї наступної побудови. Верленова жадоба життя, вміння закохуватися в будь-які його прояви, уміння використовувати найтонші нюанси, відтінки слів — дали могутній поштовх розвитку усієї поезії. Скотний двір і молочний погріб у Верхарна, фабрична частівка в «Дванадцяти» Блока — ця тематика і мовна розкутість поезії кінця XIX — початку XX століть іде від Верлена».

“Його вірші… можна лише відчути серцем і перейнятися тією музикою, що линула з душі поета” (С. Цвейг)

Найперше – музика у слові! Бери із розмірів такий, Що плине млистий і легкий, А не тяжить немов закови. (слово – музика, яка лине, звучить, а не тяжіє, як закови.) В нім любий погляд з – під вуаллю, В нім – золоте тремтіння дня Й зірок осіння метушня На небі скутому печаллю. (Слово, вірш – це спів, у якому в символічних образах: любий погляд під вуаллю, золоте тремтіння дня, зірок метушня. Слово тут – знак, символ.)

Люби відтінок і півтон. Не барву – барви нам ворожі; Відтінок лиш єднати може Сурму і флейту, мрію й сон. (поет надає перевагу відтінкам, півтонам перед кольором. Це єднає його вірш з імпресіоністами. Саме для них найтонші, найвиразніші емоції, враження виходять на перший план. Автор використовує метафори, виступаючи проти раціональної поезії Хребет риториці скрути Та ще, як слід, приборкай рими: Коли не стежити за ними, Далеко можуть завести. (поет радить звірятися на риму, ритм брати невиразний, плинний, прагнути до єднання неясного і точного. Щоб мчав, де далеч не похмура, Де чари діє вітерець, Де пахне м’ята та чебрець... А решта все – література .(автор зневажливо підсумовує, що решта – все література, він наполягає, що все штучне, книжне, позбавлене свободи, почуттів, що протистоїть справжній поезії).

1. «Найперше — музика у слові». 2. «... наймиліший спів — сп’янілий...». 3. «... люби відтінок і півтон...». 4. «... винищуй... часник із кухонь тих брудних...». 5. «Хребет риториці скрути та ще як слід приборкай рими...». 6. «... щоб вірш твій завше був крилатий, щоб душу поривав...». 7. «... а решта все — література...».

Верлен Верлен проклятий поет король поетів містичний,грішний,натхненний прозаїчний,тривіальний,меланхолійний дивує, творить, оспівує сумує,відтворює,переживає «дитя із музикою в душі»(Ж.Леметр) ? символіст. імпресіоніст

«...У него вырвалось несколько дрожащих и чувствительных аккордов глубокой скорби, искренней грусти, мимолетного, но пламенного и ласкающего благочестия, которые нельзя не поставить ему в заслугу. Будучи слишком часто пошлым, прозаичным, безвкусным, тривиальным и даже хуже, он все же порой в силу просто природной тонкости слуха дает стихи неожиданной и изумительной музыкальной гармонии и прелести. Потомство сохранит, без сомнения, в своих литературных сборниках полсотни стихов Верлена с полным основанием будет их ценить...»

http://navigator.rv.ua/index. http://www.google.com/images http://aelib.org.ua/texts/verlaine__poesie_by_lukash__ua.htm#714 http://www.ukrcenter.com/Література/Поль-Верлен/24268/Тривога http://tvory.org.ua/основні-естетичні-принципи-та-поетичне-новаторство-символістівhttp://www.lib.ru/POEZIQ/WERLEN/about.txt