Презентація на тему:
Пушкін

“Великі таємниці людського життя” О. Пушкін. Повість “Заметіль” Позакласне читання

"Повісті Бєлкіна" – перший закінчений прозаїчний твір О. Пушкіна. Болдинська осінь - надзвичайно плідний період творчості О.С. Пушкіна. Це вірші, поеми і прозаїчні твори у тому числі. Саме в період вимушеного " сидіння" у Болдіно були створені "Повісті Бєлкіна" - цикл, що складається з п'яти повістей: "Постріл"; "Заметіль"; "Трунар"; "Станційний доглядач"; "Панночка-селянка". Час створення циклу: з 9 вересня по 20 жовтня 1830 р. Пушкін так сформулював основний закон свого оповідання : "Точність і стислість- ось перші достоїнства прози. Вона вимагає думок і думок - без них блискучі вирази ні до чого не служать

Автор аналізує життєві ситуації, що мають вирішальний вплив на долю людей. Випадковий проїжджий зруйнував життя станційного доглядача Самсона Виріна, випадкова образа поставила на грань загибелі молодого графа Б. з повісті " Постріл". У повісті " Заметіль" рокова випадковість, снігова буря, підмінила женихів. Такий авторський прийом дозволяє Пушкіну зберегти в повістях відбиток простодушного погляду на речі.

О.С. Пушкін «Заметіль" Життя, а не красиві вигадки героїв, стають вирішальною силою в їх долі. Із самого початку повісті постійно підкреслюється невідповідність поведінки закоханих і побутового устрою. Володимир Миколайович заблукав на крихітному шматку землі, п'ятиверстовий шлях до Жадрина перетворюється на нескінченне кружляння по снігу і заметілі, і все убік. Невелике поле несподівано розширюється до безкрайнього простору, де життя людей крутяться як сніжинки у вихорі заметілі - " долі".

ЕПІГРАФ Кони мчатся по буграм, Топчут снег глубокой... Вот в сторонке божий храм Виден одинокой. . . . . . . . Вдруг метелица кругом; Снег валит клоками; Черный вран, свистя крылом, Вьется над санями; Вещий стон гласит печаль! Кони торопливы Чутко смотрят в темну даль, Воздымая гривы... Жуковский.

- Як співвідноситься початок повісті з її епіграфом?

«Заметіль" - В чому суть назви повісті ? - Які думки та асоціації вона викликає у читача ? - На що налаштовує ? Що обіцяє ?

ЗАМЕТІЛЬ – картина природи: сніг, вітер, разбурхана зимова стихія; розвихреність, «завірюшність», круговерть подій; тривога, неспокій в душах головних героїв. ЗАМЕТІЛЬ – нещастя, крах життєвих планів одних, щасливий поворот долі інших героїв.

Проблемне запитання - Чи можна припустити, що заметіль грає роль випадку, від якого, на думку Пушкіна, залежить доля людини ?

- Як поводиться Марія Гаврилівна при здійсненні своїх романтичних планів? - Як це її характеризує?

На дворі була заметіль. Вітер вив, віконниці тряслися і стукали все здавалося загрозою і сумною ознакою. Заметіль не вщухала; вітер дув назустріч, неначе силившись зупинити молоду злочинницю

- Як в розповіді про її втечу з будинку починає звучати тема долі (заметіль - нетерплячі коні - стрімкий біг в невідоме - божий храм)?

- Яким з'являється перед нами Володимир в " своєму" епізоді повісті? - Як поводиться в несподіваних обставинах?

Володимир з жахом побачив… Відчай оволодів ним. Сльози бризнули з його очей; він поїхав навманці.

Згадайте, в яких творах ми вже зустрічалися з цим несюжетним елементом ? - Які функціональні особливості снів? - Які сни бачила головна героїня? сни

- Чи закінчилася заметіль у творі і в душах героїв ? - Чи можливе їх щастя ? - Як розпорядилася заметіль життями героїв?

Іронічність повісті Характеристика Марії Гаврилівни, її стан, коли наївність, мрійливість піддаються випробуванню життєвою прозою. Характеристика оповідача, який немов би підморгує читачеві, настроюючи його на поблажливо - доброзичливе ставлення до героїні. Ввідні конструкції ("саме по собі зрозуміло", "що дуже природно"), які породжують сумніви в глибині і щирості почуттів головних героїв.

Замість романтичної таємничості – спокій. Замість романтичного героя – «добрий Гаврила Гаврилович». Замість схвильованого теперішнього – врівноважене минуле. Замість драматичних колізій – буденність, нудьга.»

Знайдіть приховану іронію Пушкіна Наступила зима и прекратила их свидания; но переписка сделалась тем живее. Владимир Николаевич в каждом письме умолял ее предаться ему, венчаться тайно, скрываться несколько времени, броситься потом к ногам родителей, которые, конечно, будут тронуты наконец героическим постоянством и несчастием любовников и скажут им непременно: “Дети! придите в наши объятия”.) (“Наши любовники были в переписке и всякий день видались наедине в сосной роще или у старой часовни. Там они клялись в вечной любви, сетовали на судьбу и делали различные предположения…если мы друг без друга дышать не можем, а воля жестоких родителей препятствует нашему благополучию, то нельзя ли нам будет обойтись без нее?

Характеристика Марії Гаврилівни, її стан, коли наївність, мрійливість піддаються випробуванню життєвою прозою. Характеристика оповідача, який немов би підморгує читачеві, настроюючи його на поблажливо - доброзичливе ставлення до героїні. Ввідні конструкції ("саме по собі зрозуміло", "що дуже природно"), які породжують сумніви в глибині і щирості почуттів головних героїв.

Марія Гаврилівна Володимир Миколайович «…Через півгодини Маша повинна була назавжди залишити батьківський дім, свою кімнату, тихе дівоче життя…» Маша зійшла в сад. «Заметіль не стихала; вітер дув назустріч.» «…для себе звелів закласти маленькі сани на одного коня і відправився в Жадрино, куди через дві години повинна була приїхати Марія Гаврилівна.» «…їзди було всього 20 хвилин», та «піднявся вітер и зробилася така заметіль, що він нічого не бачив». Кінь « ступав навманці і щохвилинно провалювався в яму», потім «почав втомлюватись», потім «ледь ступав».

«…в ніч Маша занемогла». Здатна змінити себе, придбати нові життєві цінності, зберегти надію на благі повороти долі, тому залишається жити. Коні «не стояли на місці», тільки-но панночка всілася, «коні понесли». Кінь « ступав навманці і щохвилинно провалювався в яму», потім «почав втомлюватись», потім «ледь ступав». «Яка звістка чекала на нього!» Закінчилась романтична історія, якою він жив, поза якою не уявляв свого існування, - закінчилось життя.

Моральний злочин Надумані стосунки Каяття Неусвідомлення своєї провини Сумне предбачення Намагається зупинити Віднімає щастя , не дає можливості обвінчатися Хтось так і штовхав Реальна сила, яка допомагає ЗЛОЧИН і КАРА - Яких героїв зв'язує мотив покарання, а яких мотив пробачення? (Володимир, Марія Гаврилівна, Бурмін)

Заметіль в " Заметілі" О. Пушкін вірив у вирішальну роль випадку в житті. Він не раз замислювався над тим, чи не є людина іграшкою в руках невідомих сил. Заметіль в повісті і є втіленням таких таємних сил, що керують нашим життям. Вони можуть жорстоко пожартувати над людиною, але якщо довіритися їм, можуть принести щастя і удачу. Коли герої повісті змирилися з помилкою, доля знову пожартувала, але вже по-доброму. Вона звела випадкове подружжя, дала їм можливість дізнатися і полюбити один одного. Ставши чоловіком і дружиною по неймовірному збігу обставин, Марія Гаврилівна і Бурмін набули щастя і любові.

«Метель». «Я женат». Художник Б. Косульников «Метель». «Я повернулся, вышел из церкви без всякого препятствия...» Художник Д. Шмаринов. 1946 ? !

ВИСНОВОК: Одна й та ж сама сила з допомогою одних і тих же засобів в одному випадку подхвоплює и мчить назустріч бажаному, в другому – заважає, протидіє, перегороджує шлях. Реакція Марії Гаврилівни на те, що сталося, була настільки гострою, що ледве не коштувала їй життя. Володимир Миколайович в листі відмовляється від такого бажаного щастя, взиває до смерті, і голос його звучить пророчо.

Замість післямови «Заметіль» - повість Олександра Сергійовича Пушкіна з циклу « Повістей покійного Івана Петровича Бєлкіна », написана в 1830 і видана в 1831 році. Повість написана останньою в циклі, вона була закінчена 20 жовтня 1830. екранізована в 1964 році. Як і повість « Панночка-селянка »,« розказана »підставною автору Бєлкіну дівчиною К. І. Т. Початок дії приурочено до 1811 року, продовжується після закордонного походу російської армії. Головні герої - Марія Гаврилівна, що зважилася бігти з армійським прапорщиком Володимиром Миколайовичем, і гусарський полковник Бурмин, з яким героїня помилково обвінчалася. Повість тісно перегукується з баладою Василя Жуковського « Світлана », починаючи з епіграфа, загального містичного настрою і закінчуючи розв'язкою-тлумаченням

Хронологія Хронологія подій повісті досить точно встановлена в ній самим автором: початок 1812 року: втеча Марії Гаврилівни з дому і вінчання з гусаром кінець зими або весна 1812 року: від'їзд Володимира в армію. 24 червня 1812: вторгнення французької армії в Росію, початок Вітчизняної війни . 26 серпня 1812: Бородінський бій , поранення і незабаром смерть Володимира «в Москві, напередодні вступу французів». Передові частини наполеонівської армії увійшли до Москви 2 вересня 1812. 31 березня 1814: вступ російської армії в Париж. кінець 1814 - зима чи весна 1815: приїзд полковника Бурміна і знайомство з Марією Гаврилівною. літо 1815: пояснення Бурміна і Марії Гаврилівни. Пояснення відбувається через три роки після смерті Володимира. У цього терміна існують і інші значення, див .

Презентацію Підготувала Короленко Марія Павлівна, вчитель світової літератури Бучацької ЗОШ І-ІІІ ст. №2 Бучач - 2012