Презентація на тему:
ПОДОРОЖ У СВІТ "МАЛЕНЬКОГО ПРИНЦА"

Зміст Замість передмови Історія публікацій Прообрази героїв Маленький Принц Троянда Лис Філософські проблеми: світ дорослих та світ дітей Цікаві факти про книгу Маленький Принц у культурі

”Дорослі – дивні люди. Вони дуже полюбляють цифри. Коли їм говориш: «Це дуже гарна казка, прочитайте її», вони презирливо морщать носа. Їм треба сказати так: «Ця казка – найбільш популярний художній твір у світі. Вона перекладена на 160 мов, а племінники автора ніколи не працювали, живучи на авторські гонорари від книги». І от тоді дорослі вигукнуть: «Молодець письменник! Видно, цінну річ настрочив». Такі вже вони… Я бачив дорослих дуже близько. Я навіть сам подорослішав. І мені з кожним роком усе складніше і складніше роздивитись баранця крізь стіни ящика. Але я все ж таки спробую...”

Замість передмови «Маленький принц» (фр. Le Petit Prince) — найбільш відомий твір Антуана де Сент-Екзюпері Опублікована у 1943 році Малюнки у книзі виконані самим автором і не менш знамениті, ніж сама книга. Важливо те, що це не ілюстрації, а органічна частина твору в цілому: сам автор і герої казки увесь час посилаються на малюнки і навіть сперечаються про них. «Адже усі дорослі спочатку були дітьми, але мало хто з них про це пам'ятає» - Антуан де Сент-Екзюпері, з присвяти до книги.

Історія публікацій Написана 1942 року в Нью-Йорку. Вперше опублікована 1943 р. в США видавництвом «Reynal & Hitchcock» (спочатку англійською, потім французькою мовами). Перше французьке видання: «Editions Gallimard», 1946 р. Українські видання: Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь». — Київ, 1976. Переклад Анатолія Жаловського.

Прообрази героїв МАЛЕНЬКИЙ ПРИНЦ Образ Маленького принца водночас і глибоко автобіографічний і відсторонений від дорослого автора-льотчика. Він народжений з туги за маленьким Тоніо – нащадком дворянського роду, якого в сім’ї називали за його світле волосся “Королем-Сонце”, а у коледжі прозвали Лунатиком за його звичку подовгу дивитися у зоряне небо. Саме словосполучення «Маленький принц» зустрічається ще й у «Планеті людей». А в 1940 році у перервах між боями з фашистами Екзюпері часто малював на листку хлопчика – часом крилатого, часом верхи на хмарі. Поступово крила змінив довгий шарф (який, до речі, носив і сам автор), а хмара стала астероїдом Б-612.

ТРОЯНДА Прообраз примхливої й зворушливої Троянди також добре відомий. Це, безумовно, дружина Екзюпері Консуело – імпульсивна латиноамериканка, яку друзі прозвали «маленьким сальвадорским вулканом». До речі, в оригіналі, автор завжди пише не «Троянда», а «la fleur» — квітка. На французькій це слово жіночого роду, а на російській – чоловічого (цветок). Тому в російському перекладі Нора Галь замінила «цветок» «Розой» (тим паче, що на малюнку це дійсно троянда). В українських перекладах можна зустріти такі варіанти, як «Квітка», «Рожа», «Троянда».

ЛИС З приводу Лиса було багато суперечок у варіантах перекладу. Ось що пише перекладачка Нора Галь у статті «Под звездой Сент-Экса»: «Когда „Маленький принц“ печатался у нас впервые, вышел жаркий спор в редакции: Лис в сказке или Лиса — опять-таки, женский род или мужской? Кое-кто считал, что лисица в сказке — соперница Розы. Здесь спор уже не об одном слове, не о фразе, но о понимании всего образа. Даже больше, в известной мере — о понимании всей сказки: её интонация, окраска, глубинный внутренний смысл — все менялось от этой „мелочи“. А я убеждена: биографическая справка о роли женщин в жизни Сент-Экзюпери понять сказку не помогает и к делу не относится. Уж не говорю о том, что по-французски le renard мужского рода. Главное, в сказке Лис — прежде всего друг. Роза — любовь, Лис — дружба, и верный друг Лис учит Маленького принца верности, учит всегда чувствовать себя в ответе за любимую и за всех близких и любимых». Можна додати ще одне цікаве спостереження. Надзвичайно великі вуха Лиса на малюнку Екзюпері, скоріше всього, навіяні маленькою пустельною лисичкою феньок – одне з численних створінь, приручених письменником під час служби в Мароко.

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

Формалізм «Дорослі полюбляють цифри. Коли розповідаєш їм про свого нового приятеля, вони зроду не поцікавляться найістотнішим. Зроду вони не спитають: «А який у нього голос? Які ігри він любить? Чи колекціонує метеликів?» Натомість питають: «Скільки йому літ? Скільки у нього братів? Скільки він важить? Скільки його батько заробляє?» I потім гадають, що вже знають людину. Якщо скажеш дорослим: «Я бачив гарний будиночок цегляного кольору, на вікнах герань, а на даху голубів», вони не можуть уявити його собі. Їм треба сказати так: «Я бачив будинок на сто тисяч франків». Тоді вони вигукують: «Яка розкіш!»

Обмеженість “Я знаю одну планету. Живе там такий собі червонопикий добродій. Він не понюхав ні разу жодної квітки. Зроду не глянув на зірку. Нікого ніколи не любив. Він тільки й робить, що підбиває цифри. I цілий день торочить: «Я людина поважна! Я людина поважна!» — достоту, як ти. I дметься з пихи. А насправді він не людина, він гриб.”

Беззмістовність існування — Що ти тут робиш? — поцікавився маленький принц. — П'ю,— похмуро буркнув п'яничка. — Навіщо ти п'єш? — спитав маленький принц. — Щоб забути,— відповів п'яничка. — Що забути? — допитувався маленький принц; йому стало шкода п'янички. — Забути, що мені соромно,— признався п'яничка і похнюпив голову. — Чого ж тобі соромно? — спитав маленький принц; йому дуже хотілося чимось зарадити неборакові. — Соромно, що п'ю! — додав п'яничка й замовк остаточно.

Почуття власної величі “Все людство можна було б збити в купу на найменшому острові в Тихому океані. Дорослі, звичайно, вам не йнятимуть віри. Вони гадають, що займають багато місця. Їм, мов тим баобабам, здається, ніби вони великі й величні.”

Типовість і неоригінальність “Земля — планета неабияка! На ній сто одинадцять королів, сім тисяч географів, дев'ять тисяч ділків, сім з половиною мільйонів п'яничок, триста одинадцять мільйонів шанолюбців, себто десь із два мільярди дорослих”.

Втрата сенсу життя “Швидкий поїзд, загуркотівши, мов грім, сяючи вогнями, промчав мимо, аж будка стрілочника заходила ходором. — Як поспішають,— здивувався маленький принц.— Чого вони шукають? — Навіть сам машиніст цього не знає,— мовив стрілочник. — Люди набиваються в швидкі поїзди, але вони вже не відають, чого шукають,— мовив маленький принц.— Тому метушаться і снують туди-сюди...

Втрата цінностей “Людям уже бракує часу щось узнавати. Вони купують готові речі в торгівців. Але ж немає таких торгівців, що продавали б приятелів, і тим-то люди не мають приятелів. Як хочеш мати приятеля — приручи мене!”

Дружба “Як ти мене приручиш, моє життя буде ніби сонцем осяяне. Я знатиму твою ходу й розрізнятиму її серед усіх інших. Почувши чиїсь кроки, я ховаюся в нору. Зате твоя хода, як музика, викличе мене з нори… Будь ласка, приручи мене!” “Ви нітрохи не схожі на мою Троянду,— мовив він їм.— Ви ще ніщо. Ніхто вас не приручив, і ви нікого не приручили. Ви такі, як раніше був мій лис. Він нічим не різнився від ста тисяч інших лисів. Але я з ним заприятелював, і нині він — єдиний в усьому світі.”

Любов Якщо ти любиш квітку, яка існує єдина на світі і лише на одній з мільйонів і мільйонів зірок, цього досить: милуєшся на зорі і чуєшся щасливий. Кажеш собі: «Десь там і моя квітка...» Але коли баранець її з'їсть, це все одно, мовби всі зорі раптово згасли! I це, по-твоєму, байдуже! Ви дуже гарні, але порожні,— сказав іще маленький принц.- Задля вас не схочеться померти. Звісно, випадковий перехожий і про мою троянду подумає, що вона така сама, як і ви. Але вона одна-єдина, над усе найдорожча. Я-бо полив її. Я-бо накрив її скляним ковпаком. Я-бо затулив її ширмою. Я-бо нищив задля неї гусінь, лишив тільки двох чи трьох, щоб повиводились метелики. Я чув, як вона нарікала і як хвалилась і навіть як замовкала. Троянда ця — моя.

Небайдужість і допитливість “Мільйони років у квітів ростуть колючки. I мільйони років баранці все ж їдять квіти. То хіба це не поважна річ — зрозуміти, чому вони так стараються випустити колючки, які їм нічого не дають? Хіба це не важливіше і не поважніше, ніж рахунки червонопикого гладуна? I коли я знаю квітку, яка є єдина на світі і росте лише на моїй планеті, а якийсь баранець одного ранку з'їсть її, не тямлячи навіть, що він накоїв, це теж, по-твоєму, байдуже?”

Уява «Погляньте на небо. I спитайте себе: «Є ще та квітка чи нема її? Може, баранець її з'їв?» I ви побачите, як усе змінюється... I ніколи жоден дорослий не зрозуміє, як це важливо.»

Відповідальність «Люди забули цю істину,— мовив лис,— але ти не забувай. Ти назавжди береш на себе відповідальність за тих, кого приручив. Ти відповідаєш за свою троянду!»

Уміння “бачити серцем” “Прощавай,— відповів лис.— Ось моя таємниця. Вона дуже проста: лише серце добре бачить. Найголовнішого не побачиш очима.”

Цікаві факти Багато з тих, хто вивчав французьку мову (включаючи професійних філологів) вважають «Маленького принца» найкращим посібником для засвоєння французької мови на початковому етапі. У 2003 році луна астероїда «45 Eugenia» (відкритий астрономами у 1998 році) була названа «Маленький принц». Одночасно назва пов'язана з померлим у молодості принцом Наполеоном-Еженом (Наполеон IV), сином імператриці Євгенії, на честь якої був названий сам астероїд.

Маленький принц у культурі Фільми 1966 Маленький принц — фільм Арунаса Жебрюнаса. 1974 Маленький принц — фільм Стенлі Донена. 1974 Маленький принц — мультфільм Уїлла Вінтона. 1978—1980 Пригоди Маленького принца — Мультсеріал режисера Франкліна Кофода. 1993 Маленький принц — фільм Андрія Росс, продюсер Олег Руд, знятий на Сахалинській кіностудии «Авантес».

Використані джерела Сент-Екзюпері Антуан де. Маленький принц: Повісті - К.:Школа, 2003 Офіційний сайт Маленького Принца в Росії (www.lepetitprince.ru) Маленький Принц (матеріали з електронної бібліотеки Вікіпедії, www.ru.wikipedia.org) Зоркое сердце Экзюпери, /С. Курий/ "Время Z" №2/2007 (http://www.ytime.com.ua/ru/17/2008/45/351) Вайсман Н. И., Гарват Р.Ф. «Зорко одно лишь сердце». // Литература в школе, 1992, №1.

ДО НОВИХ ЗУСТРІЧЕЙ!