Презентація на тему:
Довженко

Творець поетичної кіноповісті до кіно прийшов своєрідний майстер…

Кіноповість – специфічний літературний твір, якому притаманні всі якості повісті і в той самий час у ньому наявні драматургічні елементи, він створюється, щоб бути втіленим на екрані.

Перші спроби у кіноматографії 1927р. – “Ягідка кохання” 1926р. – “Вася-реформатор” 1927р. – “Сумка дипкур”єра” Пригодницький фільм. Перша творча удача

Фільм “Звенигора” (1928 рік) Сюжет фільму охоплює дві тисячі років буття і розповідає про багато етапів історії України: від скіфів і варягів до більшовиків та білогвардійців. Ці етапи, викладені у 12-ти епізодах, об'єднані однією постаттю діда, що є уособленням патріархального селянства з його вірою у минулі цінності та байдужого до революційних змін. Онуки діда — Павло і Тиміш — традиційно в дусі аґітпропу протиставлені один одному. Молодший — контрреволюціонер, націоналіст, у конфлікті з владою і законом, мігрує до Праги і отримує диверсійне завдання. Старший, Тиміш, приєднується до більшовиків, зрозумівши глибинну суть легенди про гайдамацький скарб — все багатство земля. Сам дід не впорається з завданням, що його доручає молодший онук — підірвати більшовицький потяг. Його підбирають молоді пасажири і він погоджується їхати з ними у непевне світле майбутнє.

Німий фільм “Земля” (1930 рік) Фільм О. Довженка «Земля» є одним з найбільш відомих радянських фільмів. Цей гімн праці на землі, хліборобству та людині, яка працює на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя. Середовище і люди — єдине і нероздільне, а їхній спосіб життя є споконвічним, світогляд непохитним. Символіка Довженка була тісно пов’язана зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії. Саме в цьому відмінність фільмів Довженка від фільмів російських авангардистів (формалістів) 20-х років.

Фільм “Арсенал” (1929 рік) Зображення класової боротьби в Україні. “…завдання було… сугубо політичним, партійним”

Фільм “Аероград” (1935 рік) У молодій Радянській республіці задумано будівництво аерограду на березі Тихого океану. Місцеві жителі розділилися на два табори : активісти: комсомольці, колгоспники герої громадянської війни та вороги:куркулі, білогвардійці, диверсанти. Розпочалася боротьба. Але перемагає…соціалізм.

Звуковий фільм “Іван” (1932 рік) «Іван» — український радянський художній кінофільм (чорно-білий). Перший звуковий фільм Олександра Довженка. Фільм вийшов на київські екрани 06 листопада 1932 року.

Кіноепопея “Щорс” (1939 рік) “я зробив його за його порадою…” Розповідає про героя громадянської війни, “українського Чапаєва” Героїко-біографічний фільм, але без інтимних подробиць і якихось людських слабкостей героя. Удостоєний Сталінської премії першого ступеня Ця картина про самого вождя.

Кіноповість “Україна в огні” (1943 рік) Задум виник, коли довідався про здачу німцям Києва. Повний обсяг твору з”явився декілька років тому. Не потрапило багато сюжетів, які мали антирадянський та антисталінський характер. Вперше вводить у образах ворогів інтелектуальних, розважливих, хитрих, які знають, що саме є слабким місцем в українців, і мудро використовують цю мічену карту

“Щоденник” (1941-1945 роки) Жорсткість оцінок українського режисера і письменника того, чому він був свідком. Війна, за Довженком, — багатошарова, багаторівнева, зовнішня та внутрішня. Здавалося б, за останні роки про ту війну стільки вже сказано раніше забороненого і крамольного. Сказано тепер, коли й сказати можна, і за це нічого не буде. А мужність — вона не лише в бою, не лише в окопах. Мати власну думку, вірити своїм очам, називати речі своїми іменами і не мовчати — також мужність.

Фільм “Мічурін” (1949 рік) «Мічурін» — перший кольоровий фільм Олександра Довженка. Величний поетичний задум Довженка «Життя у цвіту» (1946-47) кінематографічними чиновниками було безжально спотворено в канонічний історико-біографічний опус: фільм про життя та діяльність російського вченого-біолога І.В. Мічуріна. Відкинувши пропозиції американців працювати за кордоном, Мічурін продовжує свої досліди у Росії, не зважаючи на те, що його ідеї не сприймаються царським урядом, церквою та ідеалістичною наукою. Мічуріна підтримують видатні вчені країни. Після Жовтневої революції маленький мічурінський садок у місті Козлові (батьківщині біолога) стає великим державним розсадником. Але попри все, фільм викликав щирий захват у сучасників. Остап Вишня написав: «"Мiчурiн" — це справжнє кiномистецтво»

Кіноповість “Зачарована Десна” (1954-1956 роки) Зачарована Десна — автобіографічний твір, спогади Олександра Довженка про дитинство, перші кроки пізнання життя, про «перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...», про діда і прадіда Тараса, прабабу, матір і батька, коваля діда Захарка, дядька Самійла — неперевершеного косаря. Спогади ці час од часу переростають у авторські роздуми — про «тяжкі кайдани неписьменності і несвободи», інші лиха й страждання трудових людей України і разом з тим — багатство їхніх душ, моральне здоров'я, внутрішню культуру думок і почуттів, їхній смак, їхню вроджену готовність до «найвищого і тонкого», про війнуч спалене фашистами село, про ставлення до минулого: відомий авторський монолог, який починається словами: «Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої' пив колись воду...» і в якому висловлено знамениту формулу: «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє». Письменник прекрасно знав духовний світ селянина, народний побут, звичаї, його психологію. Можна сказати, що «Зачарована Десна» — своєрідна енциклопедія сільського життя України кінця XIX і початку XX століть.