Презентація на тему:
АРКАДІЇВЦІ

Село Аркадіївці розташоване на рівнині при р.Бужок на північний схід від обласного центру Хмельницького на відстані 20 км і всередині розрізане вздовж двома ярами. Географічні координати: 49° 51' північної широти, 27° 16' східної довготи, висота над рівнем моря 332 м. Сусідні села: Печеськи, Ходаківці, Тиранівка, Стуфчинці, Шпичинці, Терешівці, Редвинці.

З початку ХVІІІ ст. село підпадає під владу князів Чарторийських. З 1793 р. за другим поділом Польщі Аркадіївці увійшли до складу Російської імперії. В цей час село належало до так званого Меджибізького ключа маєтків Чарторийських. Однак граф Адам Єжи Чарторийський у 1830-1831 рр. взяв участь у польському повстанні, за що його маєтки було конфісковано на користь держави і в 30-х рр. ХІХ ст. з них утворено воєнні поселення. Села ж Печеськи, Ходаківці, Тиранівка, а також Аркадіївці ще його батько подарував своєму зятеві князеві Людвігу Віртембергському (одружився з дочкою Адама Казимира Чарторийського Марією-Анною у 1784р., яка отримала у посаг значні володіння). Тому ці села конфісковані не були і ще довго за ними зберігалася назва «панські».

В своєму «Щоденнику» Еріх Лясота із Стеблева (австрійський дипломат, за дорученням імператора Рудольфа ІІ їхав на Січ, щоб запросити козаків на імператорську службу) зробив запис: «Року 1594. Квітень 23-го .... Аркадіївці (Orkadiowicze) (село), 3 милі. Сніданок. За 30 миль звідси вліво знаходиться Костянтинів (Constantinow) велике місто і замок Київського воєводи (Waywoden уоп Kyow) князя Острозького (Herzogen уоп Ostrow)".

Визвольна війна проти польської шляхти, на чолі з Богданом Хмельницьким, теж лягла важким тягарем на плечі місцевого населення. За переказами під час національно-визвольної боротьби українського народу під проводом Б.Хмельницького через село проходив М.Кривоніс з своїми загонами на з'єднання з основними військами під Пилявцями.

Голодомор на Аркадіївеччині 1932-33років Восени того ж року державою забрано весь хліб, вирощений на колгоспному лані, господарствах одноосібників та присадибних ділянках колгоспників. Екзикуційні бригади з місцевих активістів "трусили горшки" у кожній садибі. Люди почали вмирати з голоду, опухали ноги, набрякали обличчя. Селом їздила підвода, збираючи тіла мертвих людей. Харчувалися листям, травою, різними покидьками, їли падло, м’ясо котів, собак. Хто мав золото, срібло, збережені ще з царських часів, - міняли це все на мізерні порції хліба та крупи в проскурівському торгсині. Скільки вимерло жителів - достеменно невідомо. Офіційні документи нищились, а час стирав у людській пам'яті подробиці голодомору. Про масштаби голоду свідчить те, що сільський цвинтар був занадто переповнений, через що на північно-східній околиці села було виділено територію для нового цвинтару (на місці старого кладовища зараз стоїть пам'ятний знак).

Визволення села від німецьких окупантів в роки Великої Вітчизняної війни В березні 1944 р. Червона Армія підійшла до села і почались жорстокі бої з визволення, які точились на протязі 13 днів. Село декілька раз переходило з рук руки. Так з журналу бойових дій 30-ї стрілкової дивізії ми бачимо, що ввечері 11 березня в селі розташовувались частини 35 стрілкового полку, а 13 березня о 13 годині німці силою в 20 танків і полку піхоти знову захопили село, а через 2 дні зовсім витіснили наші війська на лівий берег р. Бужок. Німці нізащо не хотіли відступати з даної території, щоб прикрити відступ великого групування своїх військ у Проскурові. Врешті-решт ціною нових кровопролитних боїв і великих втрат 23 березня Аркадіївці було остаточно визволене. При визволенні села загинуло 376 воїнів, в тому числі і Герой Радянського Союзу Петро Васильович Літвінов.

Короткий конкретний виклад подвигу або заслуг Танковий взвод гвардії лейтенанта Літвінова забезпечував переправу через річку Бужок стрілкового батальйону 304-ї стрілкової дивізії. Проти 807-го стрілкового полку, який встиг тільки-що окопатися, противник з південної околиці Аркадіївець кинув майже 80 танків і чотири піхотних батальйони. Тут вони були зупинені взводом Літвінова і вогнем артилерії. Літвінов героїчно загинув, направивши охоплений полум'ям танк на ворожу машину. В цьому бою взвод Літвінова відбив три ворожих атаки, знищив 10 німецьких танків і більше ста гітлерівців. Воїни не покинули бойових позицій, забезпечили утримання плацдарму, переправу підрозділів 304-ї стрілкової дивізії. За цей подвиг танкісти були посмертно нагороджені орденами Леніна, а їх командиру Петру Васильовичу Літвінову присвоєно 2 серпня 1944 р. звання Героя Радянського Союзу.

Петро Васильович Літвінов

Аркадіївці сьогодні На сьогодні (станом на 01.02.2009 р.) територія села займає 1719 га, з них земель державної власності - 1174 га, комунальної - 314,5 га, приватної - 230,5 га. Тут знаходиться сільський клуб, ФАП "Аркадіївці", загальноосвітня школа, бібліотека, 3 магазини (з них 2 приватні). В селі налічується 263 двори, з них 160 дворів мають газову мережу, 113 - водопровідну. Телефонних абонентів - 63, радіоточок - 210. Населення села з кожним роком зменшується. Це зумовлено, насамперед, переважанням населення пенсійного віку, виїздом працездатного населення до міста, скороченням народжуваності, важким економічним становищем. За переписом 2001 р. в селі проживало 529 чол., з них 236 - чоловіки, 293 - жінки. На 2006 р. зареєстровано 504 чол., з них дітей дошкільного віку - 26, шкільного віку - 52, громадян пенсійного віку - 212.

Найбільшим багатством і найбільшою цінністю нашого неповторного краю є люди, трудівники різних професій, майстри своєї справи, талановиті люди , молодь і ветерани. Ними являються: Директор Аркадіївецької ЗОШ І-ІІ ст. Божок С.В., сільський голова Німчик О.О., ветеран праці - Німчик Г.П.та багато інших.